УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/2543/21
адміністративне провадження №К/990/36139/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Білак М.В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка Сергія Анатолійовича у справі № 440/2543/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Полтавської обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави Україна в особі Полтавської обласної прокуратури (надалі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якій просив:
- визнати бездіяльність Полтавської обласної прокуратури (державного органу) протиправною в частині неналежного нарахування та проведення розрахунку (виплати) заробітної плати начальнику відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 , а саме невиплати частини заробітної плати, яка мала бути нарахованою та виплаченою, зокрема: посадового окладу та надбавки за вислугу років передбачених пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.01.2020 по 01.06.2021 у розмірі 842940 грн. 99 коп., а також невиплати надбавки за класний чин (старший радник юстиції) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 зі змінами за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 на суму 12000 грн. 00 коп. та безпідставної невиплати додаткової заробітної плати за календарний 2020 рік (преміювання прокурорів) за результатами оцінювання якості їх роботи;
- стягнути з Державного бюджету Україна в особі Полтавської обласної прокуратури на користь начальника відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями службових осіб Полтавської обласної прокуратури (державного органу) всього у розмірі 854940 грн. 99 коп., з них: у вигляді недоотриманої (невиплаченої) частини заробітної плати, яка мала бути нарахованою та виплаченою, зокрема: посадового окладу - на суму 561918 грн. 67 коп., надбавки за вислугу років - на суму 281022 грн. 32 коп. за період із 1 січня 2020 року по 1 червня 2021 року та надбавки до посадового окладу працівників органів прокуратури за класний чин старший радник юстиції, за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 - на суму 12000 грн. 00 коп. - шляхом списання коштів з рахунків Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060), яка є державним органом, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040);
- зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату додаткової заробітної плати за календарний 2020 рік (преміювання прокурорів) за результатами оцінювання якості їх роботи на користь начальника відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 з урахуванням вимог передбачених частиною 2, пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
- зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру, починаючи з 01.06.2021 та в подальшому, здійснювати нарахування та виплати ОСОБА_1 - начальнику відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області заробітної плати, а саме: посадовий оклад, надбавку за вислугу років та премію, передбачених частиною 2, пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" до моменту втрати права на такі виплати.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року скасовано. Ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої (невиплаченої) частини заробітної плати за період з 01.01.2020 р. до 26.03.2020 р. в розмірі 34172 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят дві) гривні 39 копійок. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
24 червня 2026 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (повний текст постанови складено 28 травня 2026 року) у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
28 липня 2026 року засобами поштового зв`язку позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у цій справі.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 липня 2026 року, для розгляду цієї касаційного скарги було визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Уханенко С.А., судді Білак М.В., Жук А.В.
05 серпня 2026 року зареєстровано у Верховному Суді заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка Сергія Анатолійовича від розгляду справи №№ 440/2543/21, яку надіслано 03 серпня 2026 року засобами поштового зв`язку.
Подана заява обґрунтована тим, що після повернення касаційної скарги позивача ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2026 року, позивач повторно надіслав касаційну скаргу до Верховного Суду, проте касаційну скаргу було розподілено на суддю Уханенка С.А., який вже розглядав справу та з: «з думкою, якою я не погоджуюсь». Скаржник вважає, що суддя Уханенко С.А. не може брати частині у розгляді цієї справи, оскільки може бути побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи, позаяк його дії ставлять під сумнів його неупередженість.
У зв`язку з перебуванням у відпустці членів судової колегії - судді Білак М.В. у період з 20 липня 2026 року по 12 серпня 2026 року включно, судді Жука А.В. у період з 27 липня 2026 року по 01 вересня 2026 року включно та судді-доповідача Уханенка С.А. у період з 24 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року включно, подана заява про відвід вирішується колегією суддів у перший робочий день після виходу суддів із відпустки.
Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Перевіряючи мотиви, з яких виходив заявник, обґрунтовуючи заяву про відвід судді, Верховний Суд зазначає, що для надання оцінки об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, існують кілька критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Така оцінка здійснюється за об`єктивного та суб`єктивного підходу.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Верховний Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи щодо фактів, обставин, які можуть свідчити про упередженість чи безсторонність судді.
Так, щодо незгоди заявника з передачою судової справи раніше визначеному складу суду Верховний Суд зазначає, що справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (із змінами) (далі - Положення).
Пунктом 136 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 59 розділу IV цього Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
Так, збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді прийняли рішення «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22 липня 2024 року №9, яким установили, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Означене рішення зборів суддів застосовується з 23 липня 2024 року.
Повторна касаційна скарга була подана 28 липня 2026 року, тобто після початку дії рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року №9, тому була передана раніше визначеному судді-доповідачу з урахуванням особливостей, визначених вищезгаданим рішенням зборів.
Отже, посилання заявника про порушення порядку визначення складу суду у цій справі не знайшло свого підтвердження, а незгода з процесуальним рішенням судді (ухвалою від 14 липня 2026 року) не свідчить про його заінтересованість та/або упередженість, а тому не є підставою для відводу судді відповідно до вимог процесуального закону.
За таких обставин, з урахуванням викладеного Суд вважає, що заявником не наведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів в об`єктивності судді Уханенка С.А. при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про його пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість судді.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенку С.А., питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Уханенка С.А. від розгляду справи № 440/2543/21- визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Уханенка С.А. від розгляду справи № 440/2543/21 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: М.В. Білак
А.В. Жук