УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
20 липня 2026 року
м. Київ
справа №560/17113/24
адміністративне провадження №К/990/27502/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (колегія у складі суддів Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О., Смілянця Е.С.)
у справі № 560/17113/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права - адвокатська діяльність, що надавав право для призначення на посаду судді - 3 роки;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді (позивачки) у відставці з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права - адвокатської діяльності, що надавав право для призначення на посаду судді - 3 роки, з 15.04.2020, визначивши розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 56% суддівської винагороди;
- визнати протиправною відмову відповідача щодо здійснення позивачці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб із розрахунку 3 028 грн, встановленого станом на 01.01.2024 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», із розрахунку 56% суддівської винагороди, з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язати відповідача здійснити позивачці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб із розрахунку 3028 грн, встановленого станом на 01.01.2024 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», із розрахунку 56% суддівської винагороди, з урахуванням виплачених сум.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права - адвокатської діяльності, що надавав право для призначення на посаду судді - три роки. Зобов`язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 15.04.2020 перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права - адвокатської діяльності, що надавав право для призначення на посаду судді - три роки. Визнав протиправною відмову ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.05.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Зобов`язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.05.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з врахуванням раніше виплачених сум. Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Надалі Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.11.2025 задовольнив частково апеляційну скаргу відповідача, скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.05.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», та зобов`язання ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.05.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з врахуванням раніше виплачених сум. Ухвалив у цій частині постанову, якою відмовив у задоволенні таких позовних вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
15.06.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивачка з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025.
Верховний Суд ухвалою від 29.06.2026 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 і 3 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржниці десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали від 29.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій наведені обгрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до норм ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Отже, недоліки, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником своєчасно.
Вирішуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Позивачка пояснила, що пропуск строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у період з 22.04.2026 по 11.06.2026 виник у зв`язку з несвоєчасним усуненням недоліків касаційної скарги, зокрема щодо сплати судового збору, що своєю чергою було обумовлено певними сімейними обставинами.
Ураховуючи наведену процесуальну норму та виходячи з того, що пропуск скаржницею строку на касаційне оскарження є незначним за тривалістю, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачкою строку касаційного оскарження судового рішення та, як наслідок, можливість його поновлення.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою (в уточненій редакції) Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення скаржниця покликається на п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи його неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм ч. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та необхідністю відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 та застосованих судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови від 27.11.2025 (а саме правового висновку про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, що враховується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці).
Позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції мав виходити з того, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, вказує на те, що ця справа має для позивачки виняткове значення.
Такі аргументи скаржниці потребують перевірки в частині правильності застосування апеляційним судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Скарга відповідає вимогам ст. 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження немає.
Керуючись статтями 328 - 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити їй зазначений строк.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року.
3. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 560/17113/24.
4. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження.
5. Установити відповідачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.Г. Стеценко