Справа № 216/2602/22
провадження 2/216/126/26
УХВАЛА
іменем України
16 липня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, третьої особи ОСОБА_3 про розірвання мирової угоди про виконання цивільно-правових зобов`язань дитини, стягнення моральної шкоди, заподіяної дитині внаслідок примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань,-
ВСТАНОВИВ:
26.07.2022 позивач звернулась до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, третьої особи ОСОБА_3 про розірвання мирової угоди про виконання цивільно-правових зобов`язань дитини, стягнення моральної шкоди, заподіяної дитині внаслідок примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Коваля В.О. позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків позовної заяви, в тому числі через несплату судового збору.
10.08.2022 позивач звернулась до суду з позовною заявою після усунення недоліків позовної заяви та клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Коваля В.О. від 12.08.2022 клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору було залишено без задоволення, а позовна заява повернута позивачу.
Не погодившись із значеною ухвалою суду позивач звернулась з апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду, який своєю постановою від 05.12.2022 скасував ухвалу судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Коваля В.О. від 12.08.2022, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
07.02.2023 у зв`язку із тривалою хворобою судді Коваля О.В. за розпорядженням керівника апарату суду був здійснений повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Бутенко М.В. від 09.02.2023 відкрито провадження у справі 216/2602/22, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
26.12.2024 внаслідок звільнення судді ОСОБА_4 з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг за розпорядженням заступника керівника апарату суду було здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Цимбалістенко О.В. 14 березня 2025 року справа № 216/2602/22 прийнята до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та оскільки попереднім суддею підготовче провадження не було завершено, призначено підготовче судове засідання по справі.
Позивач та її законний представник, у підготовче судове засідання призначене на 16.07.2026, так само як і в судові засіданні призначені на 13.05.2026, 13.01.2026 та 01.12.2026, не з`явились, про час та місце підготовчого засідання були належним чином повідомлена шляхом поштового відправлення судової повістки за адресою: АДРЕСА_1 , які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Крім того суд враховує, що за клопотанням позивача та її законного представника лише за час перебування справи в провадженні ОСОБА_5 підготовче судове засідання відкладалось 28.08.2025, 25.09.2025 та 21.10.2025.
Відповідач ОСОБА_6 в підготовче засідання призначене на 16.07.2026 не з`явився, разом з цим відповідач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовче засідання призначене на 16.07.2026 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про отримання судової повістки в підсистемі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи або участь у судовому засіданні 16.07.2026 у режимі відеоконференції від неї не надходило.
Разом з тим, в підготовче засідання з`явився ОСОБА_7 , який підтримав своє клопотання про залучення його до участі у справі як третю особу, а також вільний слухач ОСОБА_8 , до якого за порушення порядку під час судового засідання були застосовані заходи процесуального примусу у виді попередження та видалення із залу судового засідання 16 липня 2026 року.
Ухвалою від 16.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про залучення його у якості третьої особи до участі у справі №216/2602/22 було відмовлено.
Переконавшись, що у час на який призначено судовий розгляд цієї справи відсутня повітряна тривога і прибуття до суду не становить небезпеки для життя та здоров`я учасників справи, суд, ухвалює здійснювати підготовче судове засідання за відсутності учасників справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом справи та вирішенню питань.
Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, зважаючи на те, що справа знаходиться на розгляді в суді з 26.07.2022 і станом на 16.07.2026 все ще перебуває на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які належним чином повідомлені про розгляд справи і не з`явилися у судове засідання.
Тому, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, 16 липня 2026 року судом було ухвалено рішення про перехід до судового розгляду без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
З метою виконання завдання підготовчого провадження судом були вчиненні наступні процесуальні дії.
Ухвалою від 21.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви законного представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про залучення ОСОБА_8 , ОСОБА_3 в якості представників позивача та роз`яснено право на залучення представника у цивільній справі №216/2602/22, який має право на здійснення адвокатської діяльності, або приймати участь особисто в режимі відео конференції.
Ухвалою від 01.12.2025 задоволено клопотання ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів та витребувано з виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради: ухвалу Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №2-120/2010 від 05.02.2010; мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 05.02.2010 завірену представником органу опіки та піклування в особі виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (Шейко А.О.), а також з архіву Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області: матеріали цивільної справи №2-120/09 (2-120/2010) для огляду в судовому засіданні.
13.01.2026 ухвалою суду до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3 .
02.02.2026 третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей, про визнання дій незаконними та розірвання мирової угоди, стягнення моральної та матеріальної шкоди, яка ухвалою суду від 05.02.2026 була залишена без руху для усунення її недоліків: надання доказів на підтвердження сплати судового збору та копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою від 11.03.2026 позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей, про визнання дій незаконними та розірвання мирової угоди, стягнення моральної та матеріальної шкоди, була повернута позивачу у зв`язку із тим, що позивачка не усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 16.07.2026 було відмовлено у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення трансляції судових засідань на вебпорталі «Судова влада України» у справі № 216/2602/22 та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою від 16.07.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про залучення його у якості третьої особи до участі у справі №216/2602/22.
Ухвалою від 16.07.2026 було повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_7 про витребування оригіналу документа, визнання копії недопустимим доказом та реагування на можливе введення в оману.
Щодо клопотань про виклик свідків
Протягом підготовчого розгляду справи позивач звернулась до суду з клопотанням про виклик свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а третя особа ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про виклик свідка ОСОБА_11 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями частин 1-3 статті 91 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та викликати для допиту в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Щодо клопотань про долучення до матеріалів справи
Під час підготовчого провадження до суду із клопотанням долучення до матеріалів справи учасники справи звернулись із наступними клопотаннями:
- ОСОБА_3 про долучення клопотання про витребування доказів від 12.03.2026;
- ОСОБА_6 про долучення відповідей Державної судової адміністрації України від 29.05.2025, анкети на особу ОСОБА_2 , відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12023041230001391.
- ОСОБА_2 про долучення копії мирової угоди від 05 лютого 2010 року у справі №2-120/2010.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, а також подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З огляду на викладене клопотання учасників справи про долучення до матеріалів справи наданих ними документів підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про витребування для огляду справи № 216/2361/21
Представник відповідача - адвокат Ткаченко О.П. звернувся до суду з клопотаннями про витребування для огляду справи № 216/2361/21 та про встановлення факту зловживання процесуальними правами та стягнення штрафу.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що 27.04.2021 до суду надійшла позовна заява з тим самим предметом і тих самих підстав, про яке позивач не повідомив суд.
Пунктом 3 частини 1 статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Крім того, пунктом 11 ст. 257 ЦПК України встановлено, що після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Судом встановлено, що в провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа № 216/2361/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про захист прав малолітньої особи.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 зазначив, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Так, предметом позову у справі №216/2602/22, є розірвання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду у справі № 2-120/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, стягнення моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди
Разом з тим предмет позову у справі №216/2361/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про захист прав малолітньої особи, не є тотожним предмету позову у справі 216/2602/22, оскільки стосується захисту прав малолітньої особи.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання належить відмовити.
Щодо клопотання про здійснення письмового опитування учасника справи як свідка позивача.
Представник відповідача - адвокат Ткаченко О.П. звернувся до суду з клопотанням про здійснення письмового опитування учасника справи як свідка позивача.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_11 зазначив, що з 01 січня 2016 року позивач та її законний представник в Україну не заїжджали, а підписи від їх імені на позовній заяві сфальсифіковані Кравцовою О.О., у зв`язку із чим просив провести письмове опитування позивача.
Відповідно до ч.1ст.93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Згідно з ч.1 ст.234 ЦПК України якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 230-232 цього Кодексу.
Статтею 93 ЦПК України врегульовано процесуальні правовідносини із здійснення опитування учасників справи як свідків, тоді як за правилом ч.1 ст.234 цього ж Кодексу, допит сторін та третіх осіб допускається виключно за їхньою згодою.
Позивач ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_6 не надали згоду на проведення допиту позивача в якості свідка.
З огляду на це суд вважає, що підстави для здійснення письмового опитування відсутні, тому у задоволенні клопотань представника відповідача слід відмовити.
Щодо клопотання про визнання явки законного представника позивача ОСОБА_6 обов`язковою.
Представник відповідача - адвокат Ткаченко О.П. звернувся до суду з клопотанням про визнання явки законного представника позивача ОСОБА_6 обов`язковою.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники мають право брати участь у судових засіданнях, але це не є їхнім імперативним обов`язком, якщо справа може бути вирішена на підставі наявних доказів.
Згідно ч. 1 ст. 128, ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Однак у своєму клопотанні представником відповідача не доведено, встановлення яких обставин справи можливе виключно шляхом допиту представника позивача, а також не обґрунтовано неможливість доведення таких обставин іншими доказами.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене у задоволенні зазначеного клопотання належить відмовити.
Щодо клопотання про усунення недоліків позовної заяви та про залишення позовної заяви без розгляду
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотаннями про усунення недоліків позовної заяви та про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без руху відповідач зазначив, що позивачем при зверненні до суду не сплачено судовий збір, внаслідок чого позовна заява має бути залишена без руху.
Разом з тим, суд враховує, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.12.2022 скасував ухвалу судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Коваля В.О. від 12.08.2022, якою було повернуто позивачеві позовну заяву, в тому числі через несплату позивачем судового збору - т.1 а.с.184-187, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що позивач та її законний представник неодноразово не з`являлись в судове засідання, а ОСОБА_3 не може бути їх представником, оскільки справа не є малозначної.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки у справі, що розглядається нез`явлення позивача та її представника не є перешкодою для проведення підготовчого засідання у задоволенні клопотань належить відмовити.
Щодо клопотання про визнання обов`язкової участі у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про визнання обов`язкової участі у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що справа № 216/2602/22 не є малозначною. На підтвердження повноважень Кравцової О.О. позивач та її законний представник надали довіреність, однак в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повноваження Кравцової О.О. на надання правничої допомоги як адвоката. У зв`язку із чим просить суд проводити розгляд справи за обов`язкової участі позивача ОСОБА_1 .
Вирішую зазначене клопотання суд зазначає, що відповідно до статті 43 ЦПК України, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи.
Разом з тим, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд може розглядати справу за відсутності такого учасника.
Однак у своєму клопотанні представником відповідача не доведено, встановлення яких обставин справи можливе виключно шляхом допиту позивача, а також не обґрунтовано неможливість доведення таких обставин іншими доказами.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.
Щодо клопотання про здійснення запиту щодо перевірки факту перетину кордону відповідачем, про витребування з КРУП ГУНП України матеріалів заяви про розшук ОСОБА_2 та матеріалів кримінального провадження № 12023041230001391
Позивачем та її законним представником були подані до суду клопотання про здійснення запиту щодо перевірки факту перетину кордону відповідачем, а також про витребування з КРУП ГУНП України матеріалів заяви про розшук ОСОБА_2 та матеріалів кримінального провадження 12023041230001391
Стаття 183 ЦПК України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні міститипідстави заяви.
Разом з цим, п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів мають бути зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
В порушення зазначених вимог заявниками клопотання не обґрунтовані та не мотивовані клопотання, з огляду на що в їх задоволенні належить відмовити.
Окрім того, перетин кордону ОСОБА_2 в заявах по суті справи останнім не оспорюється.
Разом з тим, щодо витребування матеріалів кримінального провадження № 12023041230001391, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Щодо клопотань позивача та її законного представника про витребування оригіналів документів
11.04.2023 позивачем та її законним представником були подані до суду клопотання про витребування у сторони відповідача оригіналів документів (ордеру, свідоцтва про надання права на зайняття адвокатською діяльністю, дроговору, доручення та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України). Однак текст клопотання взагалі не містить даних чиї саме оригінали свідоцтв, доручень і т.д. належить витребувати суду.
Крім того ОСОБА_1 та Задорожня А.О. звернулись із клопотаннями про витребування у ОСОБА_9 для огляду оригіналів документів, а також про витребування у Задорожнього А.В. оригіналу мирової угоди.
Окрім того в матеріалах справи міститься заява Задорожнього А.В., в якій він повідомив, що оригінал мирової угоди ним був втрачений.
Частиною 2 статті 84 ЦПК України визначено, що у клопотанні про витребування доказів мають бути зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, а також вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у клопотанні про витребування оригіналів доказів не навели підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, а також вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У зв`язку із чим, в задоволенні клопотань належить відмовити.
Щодо клопотань про повернення всіх процесуальних документів поданих представником відповідача - адвокатом Ткаченком О.П. та про постановлення окремої ухвали щодо зловживання адвокатом Ткаченком О.П. процесуальними правами та порушення законодавства
Позивачем та її законним представником були подані до суду клопотання про повернення всіх процесуальних документів поданих представником відповідача - адвокатом Ткаченком О.П. та про постановлення окремої ухвали щодо зловживання адвокатом Ткаченком О.П. процесуальними правами та порушення законодавства.
В обґрунтування клопотань заявниками клопотань зазначено, що з 05.10.2021 адвокат Ткаченко О.П. має подавати всі процесуальні документи через ЄІТС з накладанням ЕЦП, тому просили повернути без розгляду усі подані ним документи в паперовому вигляді або підписані фізичною особою.
Частиною 1 та 2 статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката (Постанова Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24).
Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX та пункту 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку, інші особи - у добровільному порядку.
Верховний Суд в постанові від 12.02.2025 по справі №944/6062/23 виснував, що чинним законодавством не передбачений спосіб звернення адвоката до суду шляхом надсилання заяви електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису. Подана таким чином заява підлягає поверненню без розгляду. Отже, адвокат може подати заяву по справі: в письмовій формі або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
Враховуючи, що адвокатом Ткаченко О.П. заяви і клопотання у справі 216/2602/22 подавались з використанням сервісу «Електронний суд», відсутні підстави для задоволення клопотання про повернення йому всіх документів без розгляду.
Щодо постановлення окремої ухвали щодо зловживання адвокатом Ткаченком О.П. процесуальними правами та порушення законодавства слід зазначити наступне.
У своїй заяві позивач та її законний представник зазначають, що адвокат Ткаченко О.П. відсутній у реєстрі адвокатів «Безоплатна правова допомога», не проходив державну реєстрацію як самозайнята особа, не сплачує податки відмиває кошти, не оформлює гонорари та вводить суд в оману не маючи право представляти інтереси свого довірителя.
Однак під час підготовчого судового засідання судом були перевірені повноваження що адвоката Ткаченка О.П., відповідно до положень ч.4 ст. 62 ЦПК України станом на дату подання клопотань, та встановлено, що останній представляє інтереси ОСОБА_2 на підставі ордеру, внаслідок чого відсутні підстави для постановлення щодо ОСОБА_11 окремої ухвали.
Щодо клопотання про проведення кожного судового засідання за участі представника служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради та надання ними письмового висновку щодо обставин справи.
Позивач та її законний представник заявили клопотання про проведення кожного судового засідання за участі представника служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної к місті ради та надання ними письмового висновку щодо обставин справи.
Суд звертає увагу, що представник служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, як третя особа і учасник справи 216/2602/22 викликався судом у кожне підготовче судове засідання і без додаткових клопотань позивача та її представника.
Крім того відповідно до ч.ч. 4,5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Предметом позову у даній справі є розірвання мирової угоди, отже, з огляду на приписи ч.4,5 ст. 19 СК України, у органу опіки та піклування відсутні повноваження для складання висновку у справі, що розглядається, а відтак і відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та її законного представника.
Щодо клопотання про фіксування факту порушення реєстрації процесуальних документів та вжиття заходів щодо причин не реєстрації
Третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням в якому просила зафіксувати факт порушення реєстрації процесуальних документів судом та вжити заходів щодо причин їх нереєстрації.
Разом з тим, фіксування фактів порушень у діях працівників апарату суду щодо реєстрації документів, а тим більше вжиття заходів щодо причин нереєстрації не входить до повноважень суду, а є дискреційними повноваженнями керівника апарату суду.
Щодо клопотання про витребування у ОСОБА_11 оригіналу мирової угоди.
Третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням в якому просила витребувати у адвоката Ткаченка Олега Петровича оригіналу мирової угоди укладеної у справі 2-120/2010
Як вже було зазначено, частиною 2 статті 84 ЦПК України визначено, що у клопотанні про витребування доказів мають бути зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, а також вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з тим, ОСОБА_3 у клопотанні про витребування оригіналів доказів не навела підстав, з яких випливає, що цей доказ має ОСОБА_11 , а також вжиті нею заходи для отримання цього доказу самостійно та докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Вирішуючи питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд зазначає наступне
Відповідно до ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Під час підготовчого провадження судом проведено відповідні дії, які передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Також, у підготовчому засіданні були розв`язані заявленні учасниками справи процесуальні клопотання, підстав для відкладення підготовчого засідання немає.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 200, 259 -261 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також клопотання третьої особи ОСОБА_3 про виклик свідка ОСОБА_11 - задовольнити, викликати для допиту в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Згідно з частиною 4 статті 91 ЦПК України попередити свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду (ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України).
Задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи:
- ОСОБА_3 про долучення клопотання про витребування доказів від 12.03.2026;
- ОСОБА_6 про долучення відповідей Державної судової адміністрації України від 29.05.2025;
- ОСОБА_6 анкети на особу ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_6 про долучення копії відповіді №45/6/8132 ГУНП та копії відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;
- ОСОБА_2 про долучення копії мирової угоди від 05 лютого 2010 року у справі №2-120/2010;
- ОСОБА_6 про доручення витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12023041230001391.
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Ткаченка Олега Петровича:
- про витребування для огляду справи № 216/2361/21;
- про встановлення факту зловживання процесуальними правами та стягнення штрафу;
- про здійснення письмового опитування учасника справи як свідка позивача;
-про визнання явки законного представника позивача ОСОБА_6 обов`язковою.
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 :
- про усунення недоліків позовної заяви;
- про залишення позовної заяви без розгляду;
- про визнання обов`язкової участі у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 .
Відмовити задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 та її законного предстпавника ОСОБА_6 :
- про здійснення запиту щодо перевірки факту перетину кордону відповідачем;
- про витребування у сторони відповідача оригіналів документів заявлене 06.02.2023;
- про витребування з КРУП ГУНП України матеріалів заяви про розшук ОСОБА_2 та матеріалів кримінального провадження 12023041230001391;
- про повернення всіх процесуальних документів поданих представником відповідача - адвокатом Ткаченком О.П.;
- про постановлення окремої ухвали щодо зловживання адвокатом Ткаченком О.П. процесуальними правами та порушення законодавства;
- про витребування у ОСОБА_9 для огляду оригіналів документів;
- про витребування у ОСОБА_2 оригіналу мирової угоди;
- про проведення кожного судового засідання за участі представника служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної к місті ради та надання ними письмового висновку щодо обставин справи.
Відмовити задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_3 :
- про фіксування факту порушення реєстрації процесуальних документів та вжиття заходів щодо причин нереєстрації;
- про витребування у ОСОБА_11 оригіналу мирової угоди.
Закрити підготовче провадження та призначити справу № 216/2602/22 до судового розгляду по суті на 06 серпня 2026 року о 08 год 30 хв у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, будинок 12, 5 поверх, зал № 5).
Викликати у судове засідання учасників справи, їх представників, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 62 ЦПК України.
Викликати у судове засідання на 06 серпня 2026 року о 08 год 30 хв для допиту в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Відповідно до статті 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 22 липня 2026 року.
Суддя О.В. Цимбалістенко