Справа № 303/6518/26
2-з/303/3005/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, позивач у поданому позові сформувала та заявила такі вимоги:
1. Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.;
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель Sprinter, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , який був оформлений на ОСОБА_2 та отримано державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 226660,00 грн.;
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, а саме: будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 274,80 кв.м., житловою 122,10 кв.м., вбиральня Б, споруди 1-2;
4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння, а саме: будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 274,80 кв.м., житловою 122,10 кв.м., вбиральня Б, споруди 1-2;
5. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1000 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер [номер приховано]:01:0006:0167, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
6. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1000 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер [номер приховано]:01:0006:0167, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
7. Поновити строк ОСОБА_1 , як такий, що пропущений з поважних причин для визнання договору дарування квартири, що посвідчений 23.12.2016 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 2303, договором купівлі-продажу квартири.
8. Визнати договір дарування квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 23.12.2016 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 2303, договором купівлі-продажу квартири;
9. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;
10. Поновити строк ОСОБА_1 , як такий, що пропущений з поважних причин для визнання договору дарування земельної ділянки, що посвідчений 30.01.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 82, договором купівлі-продажу земельної ділянки.
11. Визнати договір дарування земельної ділянки, площею 0,0039 га, кадастровий номер: [номер приховано]:23:001:0072, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений 30.01.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 82, договором купівлі-продажу земельної ділянки.
12. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0039 га, кадастровий номер: [номер приховано]:23:001:0072, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;
13. Поновити строк ОСОБА_1 , як такий, що пропущений з поважних причин для визнання договору дарування земельної ділянки, що посвідчений 24.09.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 707, договором купівлі-продажу земельної ділянки.
14. Визнати договір дарування земельної ділянки, площею 0,0381 га, кадастровий номер: [номер приховано]:57:001:0084, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений 24.09.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич .М. та зареєстрований в реєстрі за номером № 707, договором купівлі-продажу земельної ділянки.
15. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0381 га, кадастровий номер: [номер приховано]:57:001:0084, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
Таким чином, позивач заявляє чотири самостійні вимоги немайнового характеру (п.п. 1, 8, 11, 14) кожна з яких потребує окремого вирішення. Також позивач заявляє вимоги майнового характеру (п.п. 2-6, 9, 12 15) кожна з яких потребує окремого вирішення.
Щодо ціни позову.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Зі змісту поданої до суду позовної заяви встановлено, що така ціни позову не містить.
При цьому роз`яснюється, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Однак, всупереч вимогам закону позивачем до позовної заяви не надано звіт про оцінку спірного майна. В свою чергу звертається увага на те, що обов`язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача. При цьому, вартість майна повинна визначатися саме на момент пред`явлення позову. Жодного документу про оцінку спірного майна, який би містив актуальну на момент звернення до суду його оцінку, до позовної заяви не додано.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість рухомого та нерухомого майна (експертна оцінка, тощо) на час звернення до суду і виходячи з сукупної вартості майна зазначити у позовній заяві ціну позову.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд (постанова від 26.06.2023 року, справа № 716/604/20).
При цьому звертається увага на те, що сплата судового збору навіть в максимальному розмірі жодним чином на звільняє позивача від обов`язку вказати в позовній заяві ціну позову.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, відповідно до ст. ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.); за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9984,00 грн.).
Таким чином, за подання до суду позовної заяви в частині заявлених вимог немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 5324,80 грн. (1331,20 грн.*4).
Щодо сплати судового збору в частині заявлених вимог майнового характеру суд зазначає про таке.
Як вже було встановлено вище, позовна заява ціни позову не містить, відсутня і інформація про дійсну вартість спірного майна. Вказане позбавляє суд визначити належний до сплати розмір судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. Аналогічне відображено в ч. 2 ст. 176 ЦПК України.
Таким чином, з врахуванням позовних вимог майнового характеру, максимальної ставки, встановленої Законом за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу (9984,00 грн.) суд визначає, що позивачу необхідно було сплатити судовий збір на загальну суму 9984,00 грн.
При цьому, суд роз`яснює, що у разі переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи, такий буде повернутий позивачу в порядку, встановленого ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Одночасно суд враховує, що позивачем вже сплачено судовий збір у розмірі 8320,00 грн.
У підсумку із врахуванням суми сплаченого судового збору (8320,00 грн.) позивачу слід доплатити судовий збір на загальну суму 6988,80 грн. (5324,80 грн. + 9984,00 грн. - 8320,00 грн. = 6988,80 грн.) та долучити такий платіжний документ до позовної заяви.
Окрім наведеного, судом встановлено й інші недоліки позовної заяви.
Так, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету третьої особи, що передбачено вимогами цивільного процесуального законодавства. Вказане потребує виправлення.
Крім того, згідно з ч. 7 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Таким чином, зазначене також потребує виправлення.
Окремо суд вказує і про таке.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач об`єднала ряд вимог. Так, позивач просить розірати шлюб та здійснити поділ майна при його розірванні. Безумавно, такі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позов складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
А правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином правова конструкція ч. 1 ст. 188 ЦПК України надає можливість позивачу об`єднати декілька позовних вимог, при цьому такі мають бути пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В той же час, позивач об`єднала вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя із вимогами про визнання трьох договорів дарування (удаваними) - договорами купівлі-продажу. При цьому такі договори дарування укладені її чоловіком - відповідачем ОСОБА_2 із сторонніми фізичними особами.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі № 910/7186/19).
У зв`язку з цим слід зазначити, що кожен договір дарування є самостійним правочином, що є підставою для виникнення у сторін цього правочину цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного правочину, так і при його виконанні, такі утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожного з цих правочинів засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.
З метою запобігання безпідставного об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві законодавець передбачив право суду у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог повернути заяву позивачу (п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України).
Заявлені вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя із вимогами про визнання трьох договорів дарування (удаваними) - договорами купівлі-продажу не пов`язані підставою їх виникнення, оскільки виникли з різних правовідносин.
Позовні вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя із вимогами про визнання трьох договорів дарування (удаваними) - договорами купівлі-продажу не є між собою основною та похідною вимогою.
Таким чином, заявлені вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, не є основною та похідною позовними вимогами.
З огляду на зазначене позивачу слід належним чином обґрунтувати наявність підстав для об`єднання заявлених ним вимог в одній позовній заяві.
Суд також зазначає, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 15.02.2019 року по справі № 910/11811/18, від 14.08.2018 року у справі № 910/3569/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний