Справа № 303/6518/26
2-з/303/3005/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
31 липня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування.
Ухвалою судді від 24.07.2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Із матеріалів справи встановлено, що копію ухвали від 24.07.2026 року про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 24.07.2026 року (18 год. 44 хв.), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету від 24.07.2026 року.
Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 30.07.2026 року.
27.05.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 25.07.2026 року).
Однак, ознайомившись з наданими представником позивача матеріалами, встановлено, що ухвалу суду від 24.07.2026 року виконано не в повній мірі, зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви не усунуто в повному обсязі.
Так, однією з підстав для залишення позовної заяви без руху стало те, що в позовній заяві, в порушення вимог з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України не зазначено ціни позову, та як позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому, в ухвалі від 24.07.2026 року акцентувалася увага на тому, що сплата судового збору навіть в максимальному розмірі жодним чином на звільняє позивача від обов`язку вказати у позовній заяві ціну позову.
У поданій до суду заяві на виконання ухвали від 24.07.2026 року зазначено, що ціну позову не можливо визначити виходячи із об`єктивних причин, котрі не залежать від волі позивача ОСОБА_1 , з таким обґрунтуванням:
1) щодо домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 - доступ у позивача до таких об`єктів частково обмежений, що в свою чергу не дасть можливість суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання здійснити повноцінний огляд та фотофіксацію для виготовлення звіту про оцінку майна/висновку/тощо;
2) щодо квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 - з вересня 2024 року та по тепершній час у квартирі в одній кімнаті проживає донька сторін, а в іншій кімнаті проживає також студентка, а тому доступ у позивача до квартири частково обмежений. Одночасно зазначається про ринкову вартість квартири (19947,00 грн.), що відображена у договорі дарування квартири від 23.12.2016 року;
3) щодо земельної ділянки, кадастровий номер: [номер приховано]:23:001:0072, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 - позивач ОСОБА_1 точне місцезнаходження земельної ділянки не пригадує, а тому встановити фактичне місцезнаходження такої є утрудненим. Одночасно зазначається про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (23984,61 грн.), що відображена у договорі дарування квартири від 30.01.2020 року;
4) щодо земельної ділянки, кадастровий номер: [номер приховано]:57:001:0084, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 - позивач ОСОБА_1 точне місцезнаходження земельної ділянки не пригадує, а тому встановити фактичне місцезнаходження такої є утрудненим. Одночасно зазначається про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (262806,18 грн.), що відображена у договорі дарування квартири від 24.09.2020 року.
У зв`язку з цим суд зазначає, що в ухвалі від 24.07.2026 року позивачу було детально роз`яснено про те, що обов`язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача. Також акцентовано на тому, що вартість майна повинна визначатися саме на момент пред`явлення позову.
Відтак зазначена в укладених у 2016 році та 2020 році договорах вартість майна не може бути прийнята для визначення ціни позову.
При цьому визначення позивачем ціни позову на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки є помилковим.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити саме із експертної грошової оцінки спірного майна.
Належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо. Аналогічне стосується і нерухомого майна.
Таким чином, та обставина, що позивач ОСОБА_1 має обмежений доступ до спірного нерухомого майна, жодним чином не позбавляє можливості суб`єктом оціночної діяльності визначити актуальну на цей час вартість спірного майна чи аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна.
Більше того, інформація про вартість спірного майна є необхідною для правильного застосування положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, де зазначено, що якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Без інформації про актуальну вартість спірного майна суд позбавлений процесуальної можливості належним чином вирішити питання наявності підстав для прийняття до дозгляду та відкриття провадження у справі цим судом.
Крім того, в ухвалі від 24.07.2026 року також зазначалося на недодримання вимог ч.ч. 7, 8 ст. 175 ЦПК України та необхідність відповідного виправлення.
Разом з тим, такі вимоги залишилися без жодного реагування.
У підсумку слід зазначити про те, що вимоги ухвали від 24.07.2026 року, якою позовну заяву було залишено без руху, не виконані в повній мірі позивачем. При цьому, підстав для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви не встановлено так з поданої 27.05.2026 року до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви слідує, що сторона позивача наміру виконувати вимоги ухвали від 24.07.2026 року в частині не виконаних вимог, не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, станом на момент вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви позивачем не виконано у повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а тому відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України така позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М., про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визнання удаваними договори дарування - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний