РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами вирішення заяви про відвід
24 липня 2026 року Р і в н е №460/8792/24
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_2
до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати бездіяльність Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" незаконною та протиправною;
стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" спричинену моральну шкоду в сумі 700000,00 грн;
зобов`язати Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надати обґрунтовану відповідь на звернення від 05.06.2024 у встановлений законодавством строк.
Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду: позовної заяви оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи); обґрунтованого розрахунку суми моральної та матеріальної шкоди, що позивач хоче стягнути, а також доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваними рішеннями.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 460/8792/24 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 про залишення позовної заяви без руху.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі № 460/8792/24 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 460/8792/24. Справу № 460/8792/24 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі № 460/8792/24 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а саме: скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 про повернення позовної заяви у справі № 460/8792/24, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.07.2026.
16.07.2026 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Справу призначено до розгляду на 28.07.2026.
23.07.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення (канцелярію) суду від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Поліщук О.В.
Ухвалою суду від 23.07.2026 суддею Поліщук О.В. визнано поданий відвід необґрунтованим, справу в порядку частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України передано судді Дуляницькій С.М.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді Поліщук О.В. в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заява про відвід головуючого судді обґрунтована тим, що дії судді свідчать про очевидну упередженість на користь відповідача; суддя створює штучне затягування розгляду цієї справи; відмовляючи у судовому захисті шляхом повернення позовної заяви у 2024 році суддя порушила статтю 4 КАС України у зв`язку з чим погіршився стан здоров`я позивача; суддя призначила справу незначної складності у порядку загального позовного провадження; 16.07.2026 розгляд справи не відбувся з незрозумілих для позивача причин. Наведені вище обставини, на думку позивача, викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності головуючої судді, а тому з метою усунення будь-яких сумнів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом позивач просить відвести суддю Поліщук О.В. від розгляду справи.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. То ж слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
При цьому, згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд зауважує, що твердження позивача у поданій заяві фактично зводяться до її незгоди із прийнятим суддею процесуальними рішеннями.
Однак, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Тому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.
Суд не встановив наявність обставин, вказаних пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, що могли б стати підставою для відводу судді Поліщук О.В. Крім того суд зазначає, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Зазначені в заяві обставини є необґрунтованими та не можуть свідчити про наявність підстав для відводу судді у справі №460/8792/24, оскільки незгода позивача з процесуальними рішеннями, які приймаються головуючим суддею, не є підставою для відводу.
Тому, заява про відвід судді Поліщук О.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Поліщук О.В. у адміністративній справі №460/8792/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.М. Дуляницька