У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/1336/26
20 липня 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
представника заявника: Неште А.І.
заінтересованої особи: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,-
УСТАНОВИВ:
Зміст заявлених вимог:
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди.
Заява мотивована тим, що в провадженні Надвірнянського районного суду перебуває цивільна справа № 348/1336/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пожежею від 07.01.2026.
Ухвалою суду від 29.05.2026 в зазначеній справі було накладено арешт на майно та грошові кошти відповідачів у межах суми позову 6373030,00 грн. На підставі вказаної ухвали старшим державним виконавцем Надвірнянського ВДВС Шваюк І.С. було відкрито виконавче провадження ВП № 81301099 та винесено Постанову про арешт коштів боржника на всі банківські рахунки ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_2 вважає, що вжиті заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на його спеціалізовані банківські рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності як ФОП, є неспівмірними, порушують баланс інтересів сторін, повністю паралізують господарську діяльність, а також унеможливлюють виконання його публічних та соціальних зобов`язань перед державою та третіми особами.
Так, ФОП ОСОБА_2 є фізичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність, тому відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Водночас арешт усіх банківських рахунків, які використовуються для ведення господарської діяльності та сплати податків, фактично зупиняє роботу ФОП. Накладений арешт призводить до непропорційного обмеження прав, оскільки унеможливлює здійснення господарської діяльності, виплату заробітної плати найманим працівникам, сплату податків та зборів до бюджету, а також проведення розрахунків з контрагентами.
Крім того, у відзиві та запереченні на відповідь на відзив у справі № 348/1336/26, заявник (відповідач) ОСОБА_2 неодноразово зазначав про неналежність його як відповідача щодо заявленого позову. Позивач помилково визначає відповідача ОСОБА_2 , як солідарного боржника, стверджуючи, що майно є спільною сумісною власністю подружжя за ст. 60 СК України. Це твердження повністю спростовується документами які посвідчують право власності на майно.
Також просить врахувати, що предметом позову є стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої пожежею у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, окрім офісного приміщення на підставі цивільно-правового договору позички, яким користувався ФОП ОСОБА_2 для розміщення та функціонування рекламної агенції «Реклама Плюс», яке також було частково знищено в результаті пожежі за адресою: АДРЕСА_1 , ним також орендується інше велике приміщення площею 621,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_3 для здійснення виробничої діяльності. Дане приміщення використовується згідно Додаткової угоди № 1 про продовження договору оренди майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області від 03.02.2020, укладеною між ФОП ОСОБА_2 та Івано-Франківською обласною радою (від імені якої діє управління з питань майна спільної власності територіальних громад області) 15.11.2023.
Згідно Постанови про арешт коштів боржника (ВП № 81301099), що містяться на відкритих рахунках, на виконання ухвали Надвірнянського районного суду у справі № 348/1336/26 від 29.05.2026 - блокування розрахункових рахунків повністю зупинило роботу цього великого виробничого об`єкта, який не має жодного відношення до інциденту з пожежею.
Орендоване приміщення площею 621,80 кв.м належить до спільної власності територіальних громад Івано-Франківської області. ФОП ОСОБА_2 зобов`язаний щомісячно сплачувати орендну плату, визначену за результатами проведення аукціону у розмірі 17352,24 грн, враховуючи річний індекс інфляції станом на 2026 рік.
Через повний арешт розрахункових рахунків орендна оплата стала технічно неможливою. Відповідно до п. 11.7.1 Договору оренди, неотримання плати понад три місяці є безумовною підставою для Управління з питань майна спільної власності Івано-Франківської облради в односторонньому порядку розірвати договір та зобов`язати ФОП ОСОБА_2 звільнити дане приміщення, що приведе до ліквідації діючого бізнесу та завдасть прямих втрат місцевому бюджету.
Арешт рахунків унеможливлює розрахунки за оренду приміщення та комунальні послуги, що є безумовною підставою для розірвання договору орендодавцем та фактичного припинення діяльності підприємця. А отже, в зв`язку із арештом розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_2 , порушено принцип співмірності та повне блокування законної підприємницької діяльності.
Окрім цього, на момент накладення арешту у ФОП ОСОБА_2 відповідно до розрахункової відомості за червень 2026 року, у ФОП ОСОБА_2 офіційно працевлаштовано чотири найманих працівників, сума до виплати становить 28519,32 грн. Накладення арешту на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_2 прямо порушує ст. 43 Конституції України та ст. 22 ЗУ «Про оплату праці», позбавляючи чотирьох працевлаштованих працівників засобів для існування для яких заробітна плата в агенції є єдиним джерелом існування їхніх родин.
Блокування рахунків ФОП унеможливлює також виконання Конституційного обов`язку щодо сплати податків, єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе та за чотирьох найманих працівників, а також податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це призводить до нарахування штрафів з боку ДПС та завдання збитків бюджету громади. Посилання сторони Позивача на те, що закон дозволяє виплачувати зарплату готівкою з каси, є правовим нігілізмом, оскільки за відсутності доступу до рахунків та неможливості приймати безготівкову виручку від клієнтів, ФОП не має жодного джерела для наповнення каси готівкою.
Крім того зазначає, що через арешт розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_2 у АТ «Ощадбанк» заблоковано обслуговування чинного кредитного договору № 1473/2026 від 25.03.2026, виданого за державною програмою підтримки бізнесу, для придбання та модернізації основного засобу виробництва - широкоформатного принтера. Адже, через арешт розрахункових рахунків ФОП позбавлений можливості вносити щомісячні планові платежі на користь АТ «Ощадбанк», що автоматично призводить до нарахування штрафних санкцій, пені, примусового стягнення застави та заборгованості перед державним банком.
Також просить суд врахувати, що оскільки позов забезпечено також арештом усього нерухомого та рухомого майна відповідачки ОСОБА_1 , яка є одноосібним власником об`єкта, де виникла пожежа, права позивачки повністю захищені. Натомість арешт операційних рахунків ФОП ОСОБА_2 є надмірним заходом для нього.
Зміст письмових заперечень:
Від представника позивача ОСОБА_3 -адвоката Фреїшин В.Я. поступили письмові заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких зазначено, сторона позивача вважає вказану заяву відповідача ОСОБА_2 непоґрунтованою, такою, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, а також не містить жодної обставини, яка б свідчила про відпадання підстав для забезпечення позову, ним не наведено жодного належного та допустимого доказу того, що ризик невиконання майбутнього рішення суду припинив існування або істотно зменшився.
Навпаки, після виникнення пожежі 07.01.2026 відповідачами були вчинені дії з метою уникнення відповідальності по відшкодуванню шкоди шляхом укладення договору іпотеки 11.02.2026, відповідно до якого житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, на якій він знаходиться, та належать відповідачам на праві спільної сумісної власності передані в іпотеку зі строком виконання - 11.02.2036, розмір основного зобов`язання - 2100000,00 грн, а також 17.02.2026 відчужено автомобіль. Отже, існує очевидний ризик подальшого зменшення майна за рахунок якого може бути виконане майбутнє рішення суду.
Також враховуючи те, що предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення коштів, виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача безпосередньо пов`язано із предметом позову.
Також вважають, що накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірним з позовними вимогами, сприятиме позивачу в можливості захистити свої права та інтереси шляхом забезпечення належного виконання рішення в разі задоволення позову. Накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських та фінансових установах в межах суми, про стягнення якої подано позов є обґрунтованим, оскільки такий захід забезпечення позову є адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заявник також стверджує, що він є неналежним відповідачем, оскільки власником нерухомого майна є ОСОБА_1 . Однак, такі доводи є передчасними та не можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про скасування забезпечення позову. Крім того, в заяві зазначено, що ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність у зазначеному приміщенні (за адресою: АДРЕСА_1 ), використовував його як офіс, виробничу майстерню рекламної агенції, експлуатував обладнання та отримував від цього прибуток. Крім того, зазначене питання підлягає оцінці судом під час розгляду справи по суті.
Також заявник не надав належних та допустимими доказів того, що виконання ним обов`язків щодо виплати заробітної плати, сплати податків, єдиного соціального внеску, орендної плати чи виконання кредитних зобов`язань є об`єктивно неможливим саме внаслідок застосованих заходів забезпечення позову. Зазначені відповідачем доводи у заяві про скасування заходів забезпечення позову не свідчать про відсутність ризику невиконання майбутнього рішення суду, тому не можуть бути підставою для скасування забезпечення позову на відповідно до ст. 158 ЦПК України.
Заявник також зазначає, що арешт нібито призведе до банкрутства його підприємницької діяльності. Однак такі твердження мають виключно припущений характер. Натомість зі змісту самої заяви вбачається, що заявник продовжує здійснювати господарську діяльність, орендує виробничі приміщення, має найманих працівників, користується банківськими установами та обслуговує кредитні зобов`язання. Отже, наведені доводи не свідчать про наявність виняткових обставин, які б вимагали скасування заходів забезпечення позову.
Більше того, задоволення заяви фактично призведе до порушення балансу інтересів сторін. Позивач звернувся до суду із вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, розмір якої підтверджується висновками судових експертиз. У разі скасування арешту рахунків відповідач отримає необмежену можливість розпорядитися своїми коштами до завершення судового розгляду, що істотно збільшить ризик неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Враховуючи викладене вважають, що заявником не доведено жодної із передбачених статтею 158 ЦПК України підстав для скасування заходів забезпечення позову. Заява ґрунтується переважно на незгоді відповідача із позовними вимогами та на доводах, які підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті, а не при вирішенні питання про забезпечення позову. За таких обставин правові підстави для скасування арешту банківських рахунків ФОП ОСОБА_2 відсутні.
Стислий виклад позицій учасників справи:
Представник заявника ОСОБА_2 -адвокат Неште А.І. в судовому засіданні вимоги заяви підтримала з підстав, зазначених в заяві. Просила суд скасувати заходи забезпечення позову, засновані відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду 29.05.2026 у справі № 348/1336/26, в частині накладення арешту на банківські (розрахункові) рахунки, відкриті на ім`я ФОП ОСОБА_2 , в усіх банківських та фінансових установах України, призначені для здійснення підприємницької діяльності, виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати податків, зборів та виконання кредитних зобов`язань.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_3 та її представник-адвокат Фреїшин В.Я. в судове засідання не викликались. У поданих письмових запереченнях представник заінтересованої особи просила у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на банківські рахунки ФОП відмовити повністю. Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 про забезпечення позову залишити без змін.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді від 15.07.2026 призначено заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову до судового розгляду в приміщенні суду без виклику учасників справи.
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Суд, розглянувши заяву, заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди.
Ухвалою суду від 29.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Постановлено вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту нерухоме та рухоме майно, (в тому числі банківські рахунки, транспорті засоби та інші активи), які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в межах суми позову в розмірі 6373030,00 грн (т. 2, а.с. 29-30).
На підставі ухвали суду від 29.05.2026 старшим державним виконавцем Надвірнянського ВДВС Шваюк І.С. відкрито виконавче провадження ВП № 81301099, постановою від 18.06.2026 накладено арешт на банківські рахунки відповідача ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 23-26).
За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до роз`яснень, даних у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Як вбачається зі змісту заяви про скасування арешту майна та додатків до нього, відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований як фізична особа-підприємець та є платником відповідних податків, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку ФОП (т. 2, а.с. 17, 22).
Також на підставі договору оренди майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області від 03.02.2020, та додаткової угоди № 1 про продовження договору оренди майна від 15.11.2023, укладених між ФОП ОСОБА_2 та Івано-Франківською обласною радою, ФОМ ОСОБА_2 є орендарем приміщення площею 621,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , для здійснення виробничої діяльності. Щомісячна орендна плата становить 17352,24 грн (т. 2, а.с. 4-15).
Також відповідно до розрахункової відомості за червень 2026 року, у ФОП ОСОБА_2 офіційно працевлаштовано чотири найманих працівників, сума до виплати становить 28 519,32 грн (т. 2, а.с. 16).
Також на ФОП ОСОБА_2 покладено зобов`язання за кредитним договором № 1473/2026 від 25.03.2026, укладеним з АТ «Ощадбанк», виданим за державною програмою підтримки бізнесу, для придбання та модернізації основного засобу виробництва - широкоформатного принтера (т. 2, а.с. 20-21).
В матеріалах справи наявна інформація про банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ФОП ОСОБА_2 , до якого застосовано арешт грошових коштів на суму 6373030,00 грн. (т. 2, а.с. 18-19, 27-28).
Суд зазначає, що накладення арешту на банківські разунки ФОП ОСОБА_2 порушують принцип співмірності та блокування підприємницької дільності ФОП ОСОБА_2 .
Зокрема, арешт рахунків ФОП ОСОБА_2 унеможливлює розрахунки за оренду приміщення та комунальні послуги, що є підставою для розірвання договору орендодавцем та фактичного припинення діяльності підприємця.
Також арешт рахунків ФОП ОСОБА_2 унеможливлює оплату ним заробітної плати найманим працівникам, чим порушується вимоги ст. 43 Конституції України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці»
Також арешт рахунків ФОП ОСОБА_2 унеможливлює виконання ним обов`язку щодо сплати податків, єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе та найманих працівників, а також податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що може призвести до нарахування штрафів з боку ДПС та завдання збитків бюджету громади.
Крім того внаслідок арешту розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_2 позбавлений можливості вносити щомісячні планові платежі на користь АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 1473/2026, що може призвести до нарахування штрафних санкцій, пені, примусового стягнення застави та заборгованості перед державним банком.
Окрім цього ухвалою суду також накладено арешт на все рухнемо та нерухоме майно а також грошові кошти відповідача ОСОБА_1 , що забезпечує права позивача щодо виконання рішення суду. При цьому арешт коштів на рахунках ФОП ОСОБА_2 на суму 6373030,00 грн покладає на нього надмірний тягар при здійсненні підприємницької діяльності.
Також суд зазначає, що приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається (див. постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову необхідно задоволити, скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, в частині накладення арешту на банківські (розрахункові) рахунки, відкриті на ім`я ФОП ОСОБА_2 в усіх банківських та фінансових установах України, призначені для здійснення підприємницької діяльності, виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати податків, зборів та виконання кредитних зобов`язань. В решті ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 необхідно залишити без змін.
На підставі ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ст. 43 Конституції України, ст. 97 КЗпП України, ст.ст. 15, 22, 24 ЗУ «Про працю», керуючись ст.ст. 158, 258, 260, 261, 353 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди - задовільнити.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди - скасувати в частині накладення арешту на банківські (розрахункові) рахунки, відкриті на ім`я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в усіх банківських та фінансових установах України, призначені для здійснення підприємницької діяльності, виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати податків, зборів та виконання кредитних зобов`язань.
В решті ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 залишити без змін.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24.07.2026.
Суддя Міськевич О.Я.