ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/13044/25 Номер провадження 22-ц/814/2538/26 Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н.П. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Грицак А.Я.
учасники справи:
представник заявника - адвокат Басай М. М.
представник заінтересованої особи - адвокат Ковальчук О. М.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Басай Максима Миколайовича, органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича
на рішення Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 13 березня 2026 року, ухвалене суддею Мельник Н. П., повний текст рішення складений - дата не вказана
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 , про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -
В С Т А Н О В И В:
01.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якій просив суд: - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Олександрівка Краснолиманського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце перебування/проживання: АДРЕСА_1 - недієздатною; - встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Олександрівка Краснолиманського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце перебування/проживання: АДРЕСА_1 ; - призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тетянівка Слов`янського району Донецької області, опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Олександрівка Краснолиманського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце перебування/проживання: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є тещею заявника. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.06.2018 у справі №236/434/18 ОСОБА_2 визнано недієздатною, ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_2 . У середині липня 2025 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , звернувся до органів Пенсійного фонду України щодо питання виплат ВПО. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення ОСОБА_1 її опікуном має певний строк дії та рекомендовано звернутися до суду, який прийняв таке рішення, щодо продовження строку його дії. Зазначає, що у тексті рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.06.2018 не вказано жодної інформації про строк його дії. До липня 2025, а ні у ОСОБА_1 , а ні у державних органів, до яких він звертався, не виникало питання щодо строку дії вказаного судового рішення. ОСОБА_2 продовжує страждати хронічним, стійким психічним розладом - судинна деменція помірного ступеню. ОСОБА_2 перенесла мозковий інсульт у вигляді ділянки енцефаломаляцій у лівій півкулі головного мозку, а також інфаркт в лівій потиличній та тім`яній частках. За наслідками встановлено діагноз G93.80. Інші уточнені ураження головного мозку (ДЕ). Хронічна прогресуюча енцефалопатія 3 складного генезу (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет) з наявністю хронічної церебральної мікроангіопатії у вигляді множинних вогнищ гліозу та церебральної кортикальної атрофії (МРТ 25.08.2025). Стійкі наслідки перенесених повторних ГПМК в лівій потиличній та тімяних частках, з наявністю лакунарних кіст в базальних гангілях, як наслідки перенесених лакунарних інфарктів. Вентрикулодилятація бічних шлуночків, з вираженою судинною деменцією. ОСОБА_2 має проблеми з короткочасною пам`яттю (не пам`ятає події, які сталися за останні кілька хвилин або годин), плутає події, рідних людей, не орієнтується в просторі та часі. Теща взагалі не розмовляє, дуже погано бачить має серйозні обмеження у здатності до самообслуговування (погано ходить, самостійно не їсть, носить памперс, себе не доглядає). ОСОБА_2 не усвідомлює свої дії та не може ними керувати. ОСОБА_1 , спільно проживає та зареєстрований разом з тещею, здійснює догляд за нею, піклується про її здоров`я, створює необхідні умови для її проживання. У 2022 з метою збереження життя та здоров`я заявником було ініційовано переїзд із с. Тетянівка Донецької області до м. Кременчука. У м. Кременчуці саме Швець займається питаннями постановки тещі на облік у лікарні, в органах Пенсійного фонду України, відкриттям банківських рахунків на її ім`я тощо. Окрім цього, ОСОБА_1 займається питаннями отримання відповідних документів щодо сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який до цього часу, вважається зниклим безвісти 17.05.2024 під час безпосередньої участі у бойових діях поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області. ОСОБА_1 має бажання та можливість виконувати обов`язки опікуна у разі визнання тещі ОСОБА_2 недієздатною. Окрім ОСОБА_1 , немає інших близьких осіб, які можуть бути опікунами тещі, оскільки син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважається зниклим безвісти; донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не має бажання та можливості бути опікуном, оскільки сама є особою з інвалідністю 2 групи.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2026 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 .
Визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено обов`язки опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Зобов`язано орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язано орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна.
Визначено строк дії рішення про визнання особи недієздатною тривалістю 2 (два) роки з часу набрання рішенням законної сили.
Судові витрати зі сплати 605,60 грн судового збору віднесено на рахунок держави.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною.Судом першої інстанції не встановлено достатніх підстав для призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , відсутність інших родичів, а органом опіки та піклування зазначене питання належним чином не досліджене та суду не доведене, що стверджується поясненнями, наданими у судовому засіданні учасниками справи, а також матеріалами справи. Перешкод для призначення опікуном ОСОБА_2 її дочки ОСОБА_1 за станом здоров`я не встановлено, остання є непрацюючою з її слів, постійно займається доглядом за матір`ю, тобто фактично виконує обов`язки її опікуна. Разом з тим, дочка ОСОБА_2 зазначила у судовому засіданні, що не може бути опікуном своєї матері за станом здоров`я. Зазначене у своїй сукупності є взаємосуперечливим та сумнівним, на переконання суду. Суд першої інстанції вважав, що для оформлення будь-яких документів, чим і фактично займається заявник, не обов`язково бути опікуном недієздатної особи за наявності іншої особи, яка фактично виконує цю функцію. Зазначене питання можливо вирішити іншим шляхом, передбаченим чинним законодавством.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Басай М.М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник, ставлячи перед судом питання про призначення саме його опікуном за ОСОБА_2 , жодним чином не намагається уникнути виконання обов`язків, покладених на нього як на військовозобов`язаного в особливий період, оскільки його дружина ОСОБА_1 визнана у встановленому порядку інвалідом ІІ групи безтерміново, що і було встановлено судом першої інстанції, а сам факт наявності дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи є самостійною та достатньою підставою для надання йому відстрочки від призову за мобілізацією у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином дії заявника не можуть бути інтерпретовані як такі, що мають на меті ухилення від мобілізації, а направлені виключно на задоволення інтересів недієздатної ОСОБА_2 . Суперечливими є саме мотиви оскаржуваного рішення, а не позиції сторін по справі, як це визнано судом, оскільки донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (заінтересована особа по справі) у судовому засіданні чітко зазначила, що вона не може бути опікуном за станом здоров`я (чітко визначено судовим рішенням), тому висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять її відмови бути опікуном своєї матері, матеріали справи не містять, не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом першої інстанції під час розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та має психічні розлади, що підтверджується довідкою №172 від 16.03.2026, у відповідності до якої вона є психічно хворою з 2006 (діагноз - шизофренія, параноїдальна форма). Так дійсно її недієздатність не встановлювалася, але покладення на неї обов`язків опікуна за недієздатною матір`ю, при наявності її чоловіка, який згодний з покладенням на нього цих обов`язків, не відповідає інтересам такої особи. Визначаючи, що заявник не може бути опікуном, оскільки суд першої інстанції фактично перекрутив поняття опіка та постійний сторонній догляд, які мають різну природу та нормативне регулювання. Окремо звертається увага на висновок суду першої інстанції про те, що суд вважає, що для оформлення будь-яких документів, чим і фактично займається заявник, не обов`язково бути опікуном недієздатної особи за наявності іншої особи, яка фактично виконує цю функцію. Проте, саме для оформлення будь-яких документів від імені особи, яка у встановленому Законом порядку визнана недієздатною, та захисту інтересів такої особи і призначається опікун і жодного іншого шляху чинне законодавство не передбачає. Також звертається увага на незрозумілі висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, відносно того, що суд вважає вимоги заявника законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, проте, не зрозуміло, чому її задоволено лише частково. Окремо звертається увага на те, що, призначаючи опікуном за ОСОБА_2 орган опіки, суд першої інстанції взагалі не навів жодної причини (обґрунтування) чому заявник не може виконувати ці обов`язки, які він без жодних нарікань як з боку самої особи, її родичів чи органів державної влади (місцевого самоврядування) та взагалі будь кого виконував належним чином у відповідності до рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.06.2018 у справі №236/434/18.
В апеляційній скарзі орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном стосовно ОСОБА_2 ; покладенння обов`язків опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; зобов`язання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 опікунською радою прийнято висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною. Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської радм Кременчуцького району Полтавської області від 09.02.2026 №366 «Про затвердження висновку щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 » затверджено висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною. На виконання ч.1 ст. 60 ЦК України органом опіки та піклування підготовлено подання від 23.02.2026 вих. №01-21/2, додатками до якого є рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської радм Кременчуцького району Полтавської області від 09.02.2026 №366 «Про затвердження висновку щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 » та висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною. Під час розгляду заяви ОСОБА_1 органом опіки та піклування з`ясовано, що згоду на виконання обов`язків опікуна стосовно ОСОБА_2 виявив лише він, онука ОСОБА_2 не виявила бажання виконувати обов`язки опікуна над своєю бабусею. Зазначається, що ОСОБА_1 досяг 18 років; не був визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним; не перебуває на обліку та не лікується в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше з його вини не було припинено його обов`язки опікуна чи піклувальника; його інтереси не суперечать інтересам особи, що підлягає опіці та піклуванню; його не було засуджено за скоєння тяжкого злочину. Також з`ясовано, що він є особою з числа родичів ОСОБА_2 , та членом її родини, мешкають разом, ведуть сумісне домашнє господарство, мають спільні витрати та спільний бюджет. Дружина ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок загального захворювання безстроково, а відповідно до п.3.2 Правил опіки та піклування не має права бути опікуном над своєю матір`ю ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням на обліку та лікуванням в психоневрологічному закладі. Відповідно до ч.3 ст. 63 ЦК України, фізична особа може бути опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, від ОСОБА_1 до органу опіки та піклування заява про призначення її опікуном над матір`ю не надходила, хоча вона була обізнана, що вирішується питання про призначення опікуна над її матір`ю в особі її чоловіка. Однак, навіть, якби ОСОБА_1 звернулася до органу опіки та піклування із заявою про призначення її опікуном над її матір`ю ОСОБА_2 , у разі визнання останньої недієздатною, орган опіки та піклування розглядав би її заяву з урахуванням положень п.3.2 Правил опіки та піклування, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку та лікуванні в психоневрологічному закладі. Враховуючи відсутність інших родичів у ОСОБА_2 та осіб, які б за законом могли бути опікуном та виявили таке бажання, вважають, що опікунською радою прийнято абсолютно логічне та законне рішення про надання висновку про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною. Щодо вимог суду першої інстанції зобов`язального характеру стосовно органу опіки та піклування, зазначають, що призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки у такому випадку в повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи. Орган опіки та піклування, відповідно до покладених на нього Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Правилами опіки та піклування, не має процесуального права самостійно призначити опікуна над недієздатною ОСОБА_2 . Опіка над недієздатною особою за поданням органу опіки та піклування, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України, може призначити тільки суд. Враховуючи неможливість органом опіки та піклування самостійно призначити опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , вимога суду першої інстанції щодо зобов`язання органу опіки та піклування повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна є такою, що неможливо виконати, тобто безпідставною.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук О.М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (заінтересована особа по справі) у судовому засіданні чітко зазначила, що вона не може бути опікуном за станом здоров`я (чітко визначено судовим рішенням), тому висновки суду першої інстанції, що матеріали справи не містять її відмови бути опікуном своєї матері матеріали справи не містять, не відповідає фактичним обставинам встановленим судом першої інстанції під час розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та має психічні розлади, що підтверджується довідкою №172 від 16.03.2026, у відповідності до якої вона є психічно хворою з 2006 (діагноз - шизофренія, параноїдальна форма). Так дійсно її недієздатність не встановлювалася, але покладення на неї обов`язків опікуна за недієздатною матір`ю, при наявності її чоловіка, який згодний з покладенням на нього цих обов`язків, не відповідає інтересам такої особи. Далі апеляційна скарга містить доводи, аналогічні апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката Басай М.М. Зазначається, що саме інтереси недієздатної ОСОБА_2 підлягають судовому захисту у першу чергу і саме в інтересах ОСОБА_2 є призначення їй опікуна з кола родичів, а не орган місцевого самоврядування, а суд фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу опіки і піклування, оскільки надання оцінки документам та висновку по ним віднесено законодавством саме до повноважень такого органу. Суд лише може прийняти або не прийняти висновки такого органу.
Отже, предметом даного апеляційного перегляду є законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , а також в частині покладення відповідних обов`язків на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Відзиви на апеляційні скарги не надходили.
У судове засідання апеляційного суду 27.07.2026 не з`явилися інші учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 13.05.2026 судових повісток у цивільній справі до електронних кабінетів у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 237-244), які були доставлені до електронних кабінетів та поштою. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 12.05.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 27.07.2026 на 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 29.06.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про розгляд справи без їх участі. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_2 є матір`ю заінтересованої особи по справі ОСОБА_1 , а заявник - чоловіком її дочки, що підтверджується копіями свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого 20.03.1979 Краснолиманським районним відділом РАЦС Донецької області, одруження, серії НОМЕР_3 , виданого 07.06.1997 Маяківською сільською радою Слов`янського району Донецької області (а.с. 16-18).
22.06.2018 рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області у справі №236/434/18 ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 (заявника). Строк дії рішення суду закінчився (а.с. 22).
З висновку судово-психіатричного експерта № 861 від 19.12.2025 Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_5 слідує про встановлення у ОСОБА_2 ознак стійкого, хронічного психічного розладу у вигляді судинної деменції, що позбавляє останню здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 100-103).
У матеріалах справи, а також матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026 (а.с. 119), наявні відомості про те, що син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зниклий безвісти 17.05.2024 під час бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинівна Покровського району Донецької області (а.с. 33, 133). Зазначене стверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 виданим 14.09.1993 відділом РАЦС Краснолиманського міськвиконкому Донецької області (а.с. 31), витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 05.12.2025 (а.с. 133).
У матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026, є заява дочки заявника та його дружини від 30.12.2025 про відмову бути опікуном баби ОСОБА_2 , оскільки не має власного житла, коштів, здоров`я та планує створити власну сім`ю (а.с. 164).
Заінтересована особа ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи безстроково, загальне захворювання, що стверджується копією довідки №506174 від 23.02.2015, пенсійним посвідченням, серія НОМЕР_5 від 27.02.2015 (а.с. 18, 138).
У матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026, відсутня відмова заінтересованої особи ОСОБА_1 (дочки ОСОБА_2 ) бути опікуном своєї матері.
У матеріалах справи, а також матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026, відсутнє рішення суду, що дочка ОСОБА_2 визнана недієздатною або обмежено дієздатною.
Відомості про отримані доходи заявника за 2011, 2015-2025 (включно) та його місце роботи у Національному природному парку «Святі гори» стверджуються відомостями з Пенсійного Фонду України (форма ОК-7), наявна в матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання ухвали суду від 05.03.2026 (а.с. 134-135).
Суд першої інстанції звернув увагу, що заявник у судовому засіданні повідомив, що працює у Національному природному парку «Святі гори» станом на сьогодні, однак на період воєнного стану перебуває у відпустці без збереження заробітної плати. Не звільнений із займаної посади.
Судом першої інстанції установлено, що заявник допомагає дружині (дочці ОСОБА_2 ) піклуватися про матір.
Разом з тим, судом першої інстанції з`ясовано з пояснень, наданих у судовому засіданні заявником та його дружиною, що заявник займається в основному питаннями оформлення документів, забезпечує поїздки до медичного закладу, здійснює придбання памперсів інше.
Побутовими питаннями, миттям та жіночою гігієною ОСОБА_2 займається безпосередньо заінтересована особа ОСОБА_1 . Чоловік іноді допомагає їй лише завести матір до ванної кімнати, коли стан її здоров`я загострюється, а також допомагає в побуті (приносить воду, продукти харчування, побутові речі та інше). Усі разом відвозять матір до лікарні. На прогулянку ОСОБА_2 виводить її дочка ОСОБА_1 , заявник допомагає з прогулянкою лише у разі, коли стан ОСОБА_2 погіршується.
Відомостей про те, що дружина заявника (дочка ОСОБА_2 ) є психічно хворою, визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною, а також її відмови бути опікуном своєї матері матеріали справи не містять та учасниками справи суду не надано. Зазначене органом опіки та піклування не з`ясоване та не встановлене.
Судом не встановлено достатніх підстав для призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , відсутність інших родичів, а органом опіки та піклування зазначене питання належним чином не досліджене та суду не доведене, що стверджується поясненнями, наданими у судовому засіданні учасниками справи, а також матеріалами справи.
Перешкод для призначення опікуном ОСОБА_2 її дочки ОСОБА_1 за станом здоров`я не встановлено, остання є непрацюючою (з її слів), постійно займається доглядом за матір`ю, тобто фактично виконує обов`язки її опікуна. Разом з тим, дочка ОСОБА_2 зазначила у судовому засіданні, що не може бути опікуном своєї матері за станом здоров`я. Зазначене у своїй сукупності є взаємосуперечливим та сумнівним на переконання суду.
Суд першої інстанції вважав, що для оформлення будь-яких документів, чим і фактично займається заявник, не обов`язково бути опікуном недієздатної особи за наявності іншої особи, яка фактично виконує цю функцію. Зазначене питання можливо вирішити іншим шляхом, передбаченим чинним законодавством.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦПК України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 30 ЦК України).
До змісту цивільної дієздатності входять наступні елементи: (а) здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав; (б) здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права; (в) здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки; (г) здатність самостійно виконувати цивільні обов`язки; (д) здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов`язків (абз. 2 ч. 1 ст. 30 ЦК України).
Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб`єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб`єкта, тобто від ступеня усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керувати ними. В свою чергу зрілість психіки залежить від віку і душевного здоров`я людини. Тому, на відміну від цивільної правоздатності, яка є рівною (ч. 1 ст. 26 ЦК України), єдиного для всіх фізичних осіб обсягу цивільної дієздатності не існує.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України).
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку.
Відповідно до ст. 3 Закону «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Ст. 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (ч. 1 ст. 298 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ст. 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України).
Фізична особа визнається недієздатною із моменту набрання законної сили рішення суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1 ст. 40, ч.ч. 1-3 ст. 41 ЦК України).
Опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 ЦК України).
Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи (ч. 5 ст. 300 ЦПК України).
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії у порядку, встановленому ст. 299 ЦПК України (ч. ч. 6 - 9 ст. 300 ЦПК України).
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у призначенні заявника опікуном та в частині покладення відповідних обов`язків на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та в частині покладення відповідних обов`язків на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
В іншій частині рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Розглядаючи в цій частині заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.
Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 23.11.2021 у справі №751/9572/19 (провадження №61-3053св21), від 28.07.2024 у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23), від 24.07.2024 у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).
Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 зазначено, що відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».
У справі встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю заінтересованої особи у справі ОСОБА_1 , а заявник - чоловіком її дочки, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_3 (а.с. 16-18).
ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , зареєстрованого та виданого 14.09.1993 відділом РАЦС Краснолиманського міськвиконкому Донецької області, який зник безвісти 17.05.2024 під час бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинівна Покровського району Донецької області (а.с. 31, 33, 133).
22.06.2018 рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області по справі №236/434/18 ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 (заявника). Строк дії рішення суду закінчився (а.с. 22).
ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 групи безстроково, загальне захворювання, що підтверджується копією довідки №506174 від 23.02.2015, пенсійним посвідченням, серія НОМЕР_5 від 27.02.2015 (а.с. 18, 138).
У матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026, є заява дочки заявника - ОСОБА_6 від 30.12.2025 про відмову бути опікуном баби ОСОБА_2 , оскільки не має власного житла, коштів, здоров`я та планує створити власну сім`ю (а.с. 164).
У матеріалах, наданих органом опіки та піклування на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026, відсутня відмова заінтересованої особи ОСОБА_1 (дочки ОСОБА_2 ) бути опікуном своєї матері.
У матеріалах справи, відсутнє рішення суду, що дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 визнана недієздатною або обмежено дієздатною.
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста №2270 від 19.08.2025, виданого КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз судинна деменція помірного ступеня F01.0 (а.с. 26).
З висновку судово-психіатричного експерта №861 від 19.12.2025 Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_5 слідує про встановлення у ОСОБА_2 ознак стійкого, хронічного психічного розладу у вигляді судинної деменції, що позбавляє останню здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 100-103).
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №366 від 09.02.2026, про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання останньої недієздатною, встановлено, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є дочкою ОСОБА_2 . Відповідно до медичних довідок ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, ніяких протипоказань не має. Відповідно до акта обстеження умов проживання майбутнього опікуна, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання задовільні. Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною (а.с. 115-116).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не встановлено достатніх підстав для призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , відсутність інших родичів, а органом опіки та піклування зазначене питання належним чином не досліджене та суду першої інстанції не доведене, що стверджується поясненнями, наданими у судовому засіданні учасниками справи, а також матеріалами справи. Перешкод для призначення опікуном ОСОБА_2 її дочки ОСОБА_1 за станом здоров`я не встановлено, остання є непрацюючою з її слів, постійно займається доглядом за матір`ю, тобто фактично виконує обов`язки її опікуна. Разом з тим, дочка ОСОБА_2 зазначила у судовому засіданні, що не може бути опікуном своєї матері за станом здоров`я. Зазначене у своїй сукупності є взаємосуперечливим та сумнівним. Для оформлення будь-яких документів, чим і фактично займається заявник, не обов`язково бути опікуном недієздатної особи за наявності іншої особи, яка фактично виконує цю функцію. Зазначене питання можливо вирішити іншим шляхом, передбаченим чинним законодавством.
Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що у висновку органу опіки та піклування відсутня інформація про інших родичів, а також про необхідність покращення захисту інтересів ОСОБА_2 , сприяння її нормальному життєзабезпеченню саме шляхом призначення опікуном ОСОБА_1 .
З огляду на те, що подання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав для його прийняття.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 04.06.2025 у справі №348/1679/24, від 23.07.2025 у справі №279/3630/24, від 04.09.2025 у справі №343/187/24, від 17.09.2025 у справі №686/21841/24, від 08.10.2025 у справі №127/13397/24, від 05.03.2026 у справі №373/2174/24.
Посилання в апеляційних скаргах на неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, не заслуговують на увагу, оскільки, згідно з частинами другою, третьою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Така оцінка доказам у справі, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, надана судом.
Доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1 відповідає вимогам, встановленим законодавством для призначення опікунів, має побутову та фізичну можливість виконувати обов`язки опікуна, то ці доводи не впливають на законність і обгрунтованість рішення суду та спростовуються зібраними у справі доказами.
Доводи заявника, які стосуються неврахування судом першої інстанції найкращих інтересів ОСОБА_2 , яка є його тещею та він буде піклуватися нею краще ніж працівники органу опіки та піклування, то слід зазначити, що дані доводи є суб`єктивним судженням заявника та не підтвердженні обґрунтованими твердженням з посиланням на факти. Тим більше, що у ОСОБА_2 є інші рідні особи, які можуть надавати їй допомогу та піклуватися про неї на постійній основі.
Доводи апеляційної скарги в частині покладення відповідних обов`язків на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області також не заслуговують на увагу, оскільки нормами чинного законодавства покладено на орган опіки та піклування обов`язок вирішувати питання опіки над недієздатними, а покладені за рішенням суду обов`язки не протирічать Правилам опіки та піклування. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за рішенням суду саме покладено обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, тобто тимчасово, до вирішення питання про призначення їй опікуна, а не призначено цей орган опікуном недієздатної.
Наведені у апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційних скарг також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Басай Максима Миколайовича, органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тетянівка Слов`янського району Донецької області опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Олександрівка Краснолиманського району Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце перебування/проживання: АДРЕСА_1 , та в частині покладення обов`язків на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - залишити без змін.
В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2026 року не оскаржувалося та не переглядалося.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов