УХВАЛА
27 липня 2026 р. Справа № 520/15172/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 в справі № 520/15172/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 у 2023 році, у розмірі 1,07696 у 2024 році, у розмірі 1,115 у 2025 році, та у розмірі 1,121 у 2026 році; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 коефіцієнту індексації у розмірі - « 1,197» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, « 1,0796» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, у розмірі « 1,115» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, у розмірі « 1,121» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 та провести виплату пенсії з урахуванням раніше здійснених платежів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 до 04.12.2025 позов повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 в справі № 520/15172/26 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 в справі № 520/15172/26 вилучено (замінено) суддю Любчич Л.В. та призначено нового члена колегії - суддю П`янову Я.В. у зв`язку із відпусткою судді Любчич Л.В.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 в справі № 520/15172/26 та скаргу позивача залишено без руху з наданням 7 днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 прийняті з порушенням процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим у позивача виникли сумніви щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Спаскіна О.А. та П`янової Я.В.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши заяву про відвід вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення в справі "Білуха проти України").
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В., позивач вважає, що підставою для відводу є порушення, на його думку, процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 в справі № 520/15172/26.
Тобто посилання заявника стосуються незгоди сторони із вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи, що не може слугувати підставою для відведення суддів як такої, що викликає сумнів у їх неупередженості, оскільки, згідно з ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу, оскільки фактично є незгодою із процесуальними діями суддів, вчиненими під час розгляду справи.
Стверджувальні судження позивача є бездоказовими, наведені аргументи не відповідають критерію "об`єктивно обґрунтований", а обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В., оскільки зазначені в заяві ОСОБА_1 підстави не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а є лише незгодою із процесуальними діями суддів, вчиненими під час розгляду справи № 520/15172/26, що фактично відображають власну позицію позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути підставою для відводу.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В. у справі № 520/15172/26 вважати необґрунтованою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді П`янова Я.В. Спаскін О.А.