УХВАЛА
31 липня 2026 р. Справа № 520/15172/26
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В. по справі 520/15172/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 у 2023 році, у розмірі 1,07696 у 2024 році, у розмірі 1,115 у 2025 році, та у розмірі 1,121 у 2026 році;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 коефіцієнту індексації у розмірі - « 1,197» відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168, « 1,0796» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, у розмірі « 1,115» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, у розмірі « 1,121» відповідно до постанови КМУ від 25.02.2026 №236 та провести виплату пенсії з урахуванням раніше здійснених платежів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позов в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 до 04.12.2025 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 в справі № 520/15172/26 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.
У зв`язку з відпусткою судді Любчич Л.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено новий склад колегії: головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Спаскін О.А., П`янова Я.В.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги; скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору з наданням 7 днів з дня отримання її копії для виправлення недоліків апеляційної скарги.
23.07.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Присяжнюк О.В., суддів: Спаскіна О.А., П`янової Я.В.
В обґрунтування заяви посилається на порушення суддями принципу неупередженості та об`єктивності розгляду справи, що є підставою для їх відводу, відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 36 КАС України. Зазначає, що при розгляді клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору судом не досліджувались докази в підтвердження обставин неможливості його сплати та фактичні обставини.
Звертає увагу, що апеляційним судом в ухвалі від 20.07.2026 ототожнено позивача - фізичну особу, пенсіонера з суб`єктом владних повноважень - бюджетною установою, що може свідчити про те, що текст судового рішення скопійований з інших справ, де заявниками виступали саме державні органи та підписаний суддями або не читаючи, або свідомо з ігноруванням змісту заявленого клопотання.
Вказані обставини, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді П`янової Я.В. у справі № 520/15172/26 визнано необґрунтованою.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Матеріали справи та заяву про відвід передано судді Русановій В.Б. 31.07.2026
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви ОСОБА_1 , докази по справі, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи: 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 3 1 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Слід зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також прийняття колегією суддів процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, мотиви заявника в заяві про відвід суддів фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав ненадання належної оцінки доводам заявника в підтвердження неможливості сплатити судовий збір та не дослідження доказів.
Разом з тим, наведені у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, сумнів у неупередженості суддів у зв`язку із вчиненням процесуальних дій не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.
Суд зауважує, що постановлення ухвали суду від 20.07.2026 не позбавляє апелянта права надати повторне клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із наданням підтверджуючих доказів неможливості його сплати.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість суддів Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А., П`янової Я.В. або необ`єктивність під час розгляду справи № 520/15172/26 заявником не наведено, а судом не встановлено.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява N33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Разом з тим, викладені заявником обставини не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для відводу колегії суддів та не підтверджують пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що заява про відвід суддів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А., П`янової Я.В. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Русанова В.Б.