КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні відводу судді
28 липня 2026 року Київ №640/29827/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора № 1338ц від 16 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України; ?
- визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 10 серпня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України» про те, що « ОСОБА_1 для проходження іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, не з 'явились, про поважні причини неявки не повідомили»;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, спричиненої у наслідок підриву ділової репутації при винесенні протиправного рішення № 3 від 10 серпня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України, поширенням недостовірної інформації, що стало підставою для прийняття Генеральним прокурором наказу № 1338ц від 16 вересня 2021 року про звільнення з посади;
- зобов`язати Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора спростувати поширену Офісом Генерального прокурора недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 про неуспішне проходження прокурором атестації зазначену Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України у рішенні № 3 від 10 серпня 2021 року та Генеральним прокурором у наказі № 1338ц від 16 вересня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
23 серпня 2023 року вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 справу №640/29827/21 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено, заяву позивача про виклик свідків - задоволено частково, викликано для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 заяву позивача про виклик свідків - задоволено частково, викликано для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_6, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з судовими рішеннями суду щодо відмови у задоволенні позову, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №640/29827/21.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 відмовлено у задоволенні п`яти заяв позивача про ухвалення додаткового рішення по справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відхилено зауваження на протоколів судових засідань та технічний запис судового процесу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі №640/29827/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику без розгляду.
09.07.2026 адміністративна справа №640/29827/21 була направлена для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача про відвід судді Горобцової Я.В., яка зареєстрована 22.07.2026 та передана судді для розгляду 27.07.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено про порушення строків розгляду поданих позивачем заяв від 14.06.2026, 15.06.2026, 16.06.2026,0 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 та не вирішення шести клопотань позивача більше року. Вказує, що суддею не вирішені зазначені клопотання позивача, і не постановлено відповідні ухвали у підготовчому засіданні; не враховано жодний із наведених аргументів і доказів позивача, не досліджено, не оцінено їх окремо, достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності; не мотивовано відхилення чи врахування; не витребувано додаткові докази, які мають вирішальне, важливе значення для справи, відповідно не оглянуто їх та не досліджено; не вирішено питання щодо: виключення підробленого наказу із числа доказів, призначення відповідної експертизи; встановлення порядку про з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог заперечень, порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, при розгляді справи, із зазначенням їх в протоколі судового засідання, копія якого не надана для ознайомлення.
Тобто, суддею Горобцовою Я.В. порушено принципи верховенства права, офіційного з`ясування всіх обставин у справі №640/29827/21, залишено без вирішення певні вимоги позивача, що також як наслідок не знайшло свого відображення, в рішенні суду від 15.04.2026 за результатами її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали вказаної заяви, зазначає наступне.
Згідно із ч. 1-3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, з аналізу вказаних вимог законодавства вбачається, що приписами статей 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано строк подання заяви про відвід судді та установлено, що відвід судді може бути заявлений у десятиденний строк, що обчислюється з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження, але до початку підготовчого або першого судового засідання.
Вказаними вище нормами законодавства не передбачено порядку заявлення відводу судді після ухвалення судом рішення у справі.
Загальні вимоги до форми та змісту заяв з процесуальних питань встановлені частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення, повинні містити інші відомості, які вимагаються цим кодексом (п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України).
При цьому, частиною 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд зауважує, що вирішення питання про відвід судді здійснюється лише на стадії розгляду адміністративної справи, яка розпочинається після відкриття провадження в адміністративній справі.
Суд наголошує, що справа №640/29827/21 розглянута судом з винесенням рішення від 15.04.20263, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суддя звертає увагу, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Таким чином, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також суддя звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа Білуха проти України (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Отже, з аналізу наведених положень суддя зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб`єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об`єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об`єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, в зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В. щодо несвоєчасного розгляду заяв про ухвалення додаткових рішень в адміністративній справі №640/29827/21 не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В. в адміністративній справі №640/29827/21- відмовити.
Матеріали заяви про відвід судді в адміністративній справі №640/29827/21 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Я.В. Горобцова