Судові рішення

Ухвала № 138590985 у справі № 127/20629/26 від 29.07.2026

Ухвала від 29.07.2026 у цивільній справі № 127/20629/26 (категорія «Про спонукання виконати або припинити певні дії»). Суд: Вінницький апеляційний суд, суддя Оніщук В. В.

Справа№ 127/20629/26
СудВінницький апеляційний суд
СуддяОніщук В. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро спонукання виконати або припинити певні дії
Дата ухвалення29.07.2026
Надійшло до реєстру30.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138590985

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/20629/26

Провадження № 22-ц/801/2210/2026

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач :Оніщук В. В.

УХВАЛА

29 липня 2026 року Справа № 127/20629/26 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді-доповідача Оніщука В. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського суду Вінницької області, судді Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Ганни Володимирівни, судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни, судді Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрука Геннадія Миколайовича про захист права на повагу до приватного та сімейного життя шляхом визнання незаконним (протиправним) використання відомостей приватного характеру,

за апеляційною скаргою адвоката Марущака Арсенія Степановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, 20 липня 2026 року адвокат Марущак А. С. в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції.

Також у апеляційній скарзі представник заявляє клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, подана апеляційна скарга на має бути оплачена судовим збором у розмірі 665,60 грн (3 328 грн х 150%).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 8 вказаного Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому, ЦПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію («Шишков проти росії», № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Креуз проти Польщі, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («ФК «Мретебі» проти Грузії» № 38736/04, п. 47).

З викладеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

У апеляційній скарзі адвокат Марущак А. С. зазначає, що позивач є людиною робочої професії, заробляє собі на життя власними руками. Наразі суми судового збору є для нього надмірними.

Позивач тривалий час не працює через перебування під вартою, а відтак, суми судового збору є для нього надмірними. Факт перебування під вартою підтверджується відомостями з єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, у справі №127/12368/25. Водночас, захист прав та законних інтересів не може більше відкладатися, а тому, позивач звертається до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Втім з огляду на викладене вище апеляційний суд виснує, що клопотання адвоката про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задоволенню не підлягає через необґрунтованість та недоведеність наявності законних для того підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, з метою недопущення порушення права скаржника на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та позбавлення доступу до правосуддя, подану апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків, а саме для:

- надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору або його зменшення, відстрочення або розстрочення сплату судового збору, відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач: ГУК у Він. обл./м. Вінниця/ 22030101

код ЄДРПОУ: 37979858,

Банк: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998

рахунок № [рахунок приховано].

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Марущака Арсенія Степановича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Марущака Арсенія Степановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання зазначених вимог у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу №127/20629/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського суду Вінницької області, судді Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Ганни Володимирівни, судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни, судді Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрука Геннадія Миколайовича про захист права на повагу до приватного та сімейного життя шляхом визнання незаконним (протиправним) використання відомостей приватного характеру.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.08.2026 Ухвала № 138989135 Вінницький апеляційний суд
06.07.2026 Ухвала № 138016613 Вінницький районний суд Вінницької області
22.06.2026 Ухвала № 137590162 Вінницький апеляційний суд