УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
29 липня 2026 року
м. Київ
справа №320/33706/25
адміністративне провадження №К/990/35075/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Національного банку України
на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року
у справі №320/33706/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Національного банку України,
третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» (далі - ТОВ «Смарт Іншуранс Інвестмент», позивач 1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач 2) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 3; разом - позивачі) звернулися до адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач, скаржник), третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - третя особа, ТДВ «СГ «Оберіг»), у якому просили:
визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 31 грудня 2024 року № 459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування»;
визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 31 грудня 2024 року № 460-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та відсторонення органів управління цього товариства від управління».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року, позов задоволено.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року, заяву представника позивачів адвоката Галана Максима Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент» за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п`ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п`ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25744 (двадцять п`ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 61 коп.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, якими вирішено питання розподілу судових витрат у справі, НБУ 27 липня 2026 року, тобто у межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили положення частин сьомої та дев`ятої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України щодо порядку подання доказів судових витрат, визначення обсягу наданої правничої допомоги та оцінки реальності, необхідності, обґрунтованості й співмірності відповідних витрат.
На обґрунтування підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених:
у постановах від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 та від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20, щодо застосування частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 143 КАС України, відповідно до яких подання доказів на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення допускається за умови подання до закінчення розгляду справи відповідної заяви та повідомлення про причини неможливості подати такі докази до ухвалення судового рішення по суті спору;
у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 щодо необхідності оцінки судом реальності, необхідності й обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу, а також розумності та співмірності їх розміру;
у постановах від 05 лютого 2019 року у справі № 826/2184/17 та від 27 січня 2021 року у справі № 826/1973/17 щодо того, що лише у виняткових випадках учасник юридичної особи може оскаржити до суду акт індивідуальної дії в інтересах такої юридичної особи, разом з тим, такий позов подається від імені саме юридичної особи.
Наведені висновки Верховного Суду також мають значення для оцінки обґрунтованості окремого стягнення витрат на користь кожного з трьох позивачів.
В обґрунтування заявлених доводів скаржник стверджує, що позивачі, заявивши про намір подати докази судових витрат після ухвалення рішення по суті спору, не навели поважних причин неможливості подання цих доказів раніше, хоча розмір гонорару був визначений договорами та додатковими угодами ще до завершення розгляду справи. У зв`язку із цим НБУ вважає, що суди безпідставно прийняли такі докази та вирішили питання про розподіл судових витрат додатковим рішенням.
Крім того, НБУ зазначає, що суди не надали належної оцінки необхідності та співмірності заявлених витрат, зокрема включенню до їх складу часу, витраченого на підготовку клопотань, у задоволенні яких було відмовлено, а також послуг, наданих окремим позивачам до укладення з ними договорів про надання правничої допомоги.
Окремо скаржник вказує, що стягнення витрат на користь кожного з трьох позивачів є необґрунтованим, оскільки позовні вимоги були спрямовані на захист прав та інтересів ТДВ «СГ «Оберіг» і не містили самостійних вимог щодо кожного з позивачів, що, на думку НБУ, призвело до штучного збільшення розміру судових витрат.
У касаційній скарзі Національний банк України просить Верховний Суд скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року в частині задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в частині залишення без задоволення апеляційної скарги НБУ й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви представника позивачів про стягнення таких витрат.
Отже, проаналізувавши підстави касаційного оскарження та наведені на їх обґрунтування доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з метою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій частин сьомої - дев`ятої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України. Крім того, перевірці підлягають доводи скаржника щодо необхідності врахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05 лютого 2019 року у справі № 826/2184/17, від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 27 січня 2021 року у справі № 826/1973/17, від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 та від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі № 320/33706/25, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі № 320/33706/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про визнання протиправними та скасування рішень.
2. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
3. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
4. Встановити учасникам справи десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для подання до суду заперечень щодо клопотання про зупинення виконання додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі № 320/33706/25.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа