ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/32132/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Бурлай Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 р. (суддя Олійник В.М) в адміністративній справі №160/32132/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 р. частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод". Суд визнав протиправними та скасував прийняті 29 липня 2025 р. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення № 000/491/32-00-07-13 на суму 541 890,00 грн. та повідомлення-рішення № № 000/492/32-00-07-13 на суму 31 047 257,87 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 р. стягнуто на користь ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків і просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що сума витрат за правову допомогу не є співмірною зі складністю справи. Неподання переконливих доказів про необхідність понесення відповідних витрат заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечив проти скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн. є завищеними та неспівмірними із складністю справи, тому належною до відшкодування визначив суму витрат в розмірі 12 000,00 грн.
Здійснюючи перевірку оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 134 цього ж Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
До відшкодування ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" було заявлено витрати на правову допомогу у справі №160/32132/25 в розмірі 50 000,00 грн., на підтвердження яких надано копії: договору про надання правничої допомоги №0711/25 від 07.11.2025, опису наданих послуг адвокатом від 24.03.2026, акту приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2026, ордеру про надання правничої допомоги серії АХ №1302685 від 07.11.2025.
Згідно пункту 2 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Оскільки сума послуг адвоката була визначена сторонами договору про надання правової допомоги у фіксованому розмірі (50000 грн.), суд першої інстанції, зважаючи на обсяг підготовлених матеріалів для подач позовної заяви до суду (6 томів первинних документів), документів, складених в ході судового процесу до суду першої інстанції (відповідь за відзив, клопотання про долучення доказів, додаткові письмові пояснення), а також участі представника позивача в судових засіданнях (11.12.2025, 09.01.2026, 05.03.2026, 19.03.2026), обґрунтовано, на думку колегії суддів, визначив до відшкодування витрати на суму 12 000,00 грн., яка є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним додаткового рішення.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 р. в адміністративній справі №160/32132/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 липня 2026 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 30 липня 2026 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник