УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 524/12497/24
провадження № 61-9523ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада
2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 червня
2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука», Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду
з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука», Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 864 000, 00 грн на користь ОСОБА_2 , в розмірі 864 000, 00 грн на користь ОСОБА_3 та в розмірі 2 592 000, 00 грн на користь малолітнього ОСОБА_7 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 червня 2026 року, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_8 , задоволено частково. Стягнуто із Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , моральну шкоду в розмірі 1 296 000, 00 грн. Стягнуто із Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 432 000, 00 грн. Стягнуто із Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, на користь ОСОБА_3 , моральну шкоду в сумі 432 000, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
20 липня 2026 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 червня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Розмір оспорюваної суми становить 2 160 000, 00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою
становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачами.
Таким чином, за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 24 224, 00 грн.
Заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що розмір судового збору значно перевищує п`ять відсотків розміру річного доходу заявниці за 2025 рік. Зазначила, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а у власності нерухомого та цінного рухомого майна немає.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі подання клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
На підтвердження майнового стану ОСОБА_1 надала відомості
з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, довідку про відсутність у Державному реєстрі нерухомого майна відомостей про наявність об`єктів нерухомості у власності ОСОБА_1 від 20 липня
2026 року та Інформаційну довідку сформовану за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 20 липня 2026 року № 5006031473627 про відсутність відомостей про зареєстроване право власності заявниці на нерухоме майно.
Однак, вказані документи самі по собі не підтверджують наявність обставин передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та не свідчать про відсутність інших джерел доходів, зокрема, одержання доходів з відкритих банківських рахунків (депозитних), тощо.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Оскільки, Верховним Судом не встановлено передумов для відстрочення заявнику сплати судового збору, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Водночас, з огляду на розмір отриманого доходу ОСОБА_1 за 2025 рік, суд вважає за можливе розмір судового збору за подання касаційної скарги
у справі № 524/12497/24 зменшити до розміру, що не перевищує п`яти відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік до суми 18 748, 00 грн.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача
(за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Отже, недоліки касаційної скарги необхідно усунути шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому судом розмірі або документів, що підтверджують підстави для відстрочення або звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення касаційної скарги ОСОБА_4 ,
ОСОБА_6 , заявницею не надано, як не надано і відомостей про доставку їм документів до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд чи вручення особисто під підпис.
Таким чином, недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_4 ,
ОСОБА_6 копії касаційної скарги з додатками або доказів доставки їм касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету
в підсистемі Електронний суд.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 524/12497/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада
2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 червня
2026 року у справі № 524/12497/24 залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян