справа № 362/2638/26
провадження № 2/362/5660/26
УХВАЛА
про продовження процесуального строку
03.08.2026
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Попович О.В. отримав і перевірив матеріали позовної заяви (уточненої) ОСОБА_1 до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, відновлення трудових прав, стягнення невиплаченої частини заробітної плати, повернення педагогічного навантаження та моральне відшкодування й
установив:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 1-О від 06 січня 2026 року «Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 9-О від 12 січня 2026 року «Про зміну педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 18-о від 16 січня 2026 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;
- притягнути відповідача до кримінальної відповідальності за статтею 358 та статтею 366 КК України;
- притягнути відповідача за порушення права на приватність ст. 307, 308 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 22 липня 2026 року суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 358 та статтею 366 КК України та роз`яснив позивачці право звернутись до відповідного органу досудового розслідування або прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Цією ж ухвалою суд продовжив позивачці встановлений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху строк для усунення недоліків позовної заяви й установив новий строк для їх усунення - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
При цьому суд вказав позивачці на необхідність подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн. (6 656,00-1 331,20 вже сплачених) і нової редакції позовної заяви із зазначенням:
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;
- ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку сум, заявлених до стягнення;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд також роз`яснив позивачці її право заявити клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, з одночасним наданням доказів, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
На виконання вимог ухвали суду позивачка надала суду уточнену позовну заяву, в якій виклала позовні вимоги у новій редакції.
Так, уточнена позовна заява містить вимоги:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва № 1-0 від 06 січня 2026 року «Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва № 9-0 від 12 січня 2026 року «Про зміну педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва, № 18-0 від 16 січня 2026 року;
- визнати незаконними дії відповідача щодо позбавлення позивачки 20% надбавки за складність та напруженість у роботі;
- стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;
- притягнути відповідача за порушення права на приватність ст. 307, 308 Цивільного кодексу України;
- видати наказ про анулювання попередніх наказів.
Крім того, позивачка звернулась до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, мотивне тим, що не має можливості сплатити судовий збір, оскільки з 15 травня 2026 року вона була звільнена з роботи. На підтвердження вказаних обставин позивачка надала довідку Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості, з якої вбачається що позивачка зареєстрована як безробітна з 22 травня 2026 року, а її дохід за період з 23 травня 2026 року по 30 червня 2026 року становить 2 129,03 грн.
Проаналізувавши наведені позивачкою обставини, з метою неухильного дотримання вимог процесуального закону, суд дійшов таких висновків.
Так, залишаючи позовну заяву без руху суд виходив з того, що з урахуванням висновків суду про необхідність відмови у відкритті провадження у справі в частині вимог про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, а також наявності встановлених законом пільг щодо сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати, позивачем заявлено 4 (чотири) позовних вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а тому ставка судового збору за звернення з цим позовом у силу статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 6 656,00 грн. (1 331,20 грн.*5).
Суд зазначив про необхідність подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн. (6 656,00-1 331,20 вже сплачених).
Разом із тим, зі змісту поданої уточненої позовної заяви вбачається, що позов, місить 6 вимог немайнового характеру, одну вимогу майнового характеру та вимогу про стягнення заробітної плати, на яку розповсюджується встановлена законом пільга щодо сплати судового збору.
Тобто, враховуючи надані уточнення, судовий збір за подання даної позовної заяви має становити 9 318,40 грн.
Таким чином, з урахуванням вже сплаченої позивакою суми у розмірі 1 331,20 грн. до сплати підлягає 7 987,20 грн.
Надаючи оцінку клопотанню позивачки про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік пільги щодо сплати судового збору.
Водночас, згідно з частиною першою та частиною третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Позивачка не відноситься до категорії осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
При цьому підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтовано таке клопотання (частина п`ята статті 136 ЦПК України).
Особа, яка заявляє про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У даному випадку позивачка не надала суду жодних документально підтверджених відомостей щодо свого майнового стану за попередній календарний рік, окрім довідки про доходи за період з 23 травня 2026 року по 30 червня 2026 року.
Отже, підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору відсутні.
Також слід зазначити, що позивачка всупереч ухвалі від 22 липня 2026 року в уточненій позовній заяви не зазначила ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення моральної шкоди.
До того ж слід зазначити, що вимога про зобов`язання відповідача видати наказ про анулювання попередніх наказів є вочевидь неконкретизованою.
Ставлячи на меті неухильне дотримання вимог процесуального закону і водночас уникнення надмірного формалізму під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду, суд вважає за належне продовжити встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху строк для усунення недоліків шляхом встановлення нового строку для їх усунення.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 7 987,20 грн. інової редакції позовної заяви із зазначенням ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення моральної шкоди.
Керуючись статтями 127, 136, 175, 185, 186 ЦПК України, суд
постановив:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Продовжити ОСОБА_1 встановлений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху строк для усунення недоліків позовної заяви й установити новий строк для їх усунення - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя О.В. Попович