Справа № 362/2638/26
Провадження № 2/362/5660/26
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
"14" серпня 2026 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. перевірив матеріали позовної заяви (уточненої) ОСОБА_1 до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича про визнання незаконним та скасування наказу від 06 січня 2026 року № 1-О, стягнення невиплаченої частини заробітної плати, визнання незаконними дій, що призвели до порушення права позивача на приватність, і стягнення моральної шкоди.
Суд установив:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовною заявою до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича, в якій просила:
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 1-О від 06 січня 2026 року «Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 9-О від 12 січня 2026 року «Про зміну педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 18-о від 16 січня 2026 року;
- визнати незаконними дії відповідача щодо позбавлення позивачки 20% надбавки за складність та напруженість у роботі;
- стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень;
- зобов`язати відповідача відновити позивачці педагогічне навантаження в обсязі, що існував до незаконного зменшення;
- притягнути відповідача до кримінальної відповідальності за статтею 358 та статтею 366 КК України;
- притягнути відповідача за порушення права на приватність ст. 307, 308 Цивільного кодексу України;
- видати наказ про анулювання попередніх наказів;
- публічних вибачень.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За приписами частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За правилами пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта статті 177 ЦПК України).
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п`ята статті 177 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Первинно подана позовна заява була залишена без руху ухвалою від 02 квітня 2026 року з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону. В подальшому позовна заява повернута позивачці ухвалою від 08 квітня 2026 року, яка 03 липня 2026 року скасована постановою Київського апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, на виконання ухвали від 02 квітня 2026 року позивачка подала нову редакцію позовної заяви від 08 квітня 2026 року з вимогами:
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 1-О від 06 січня 2026 року «Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 9-О від 12 січня 2026 року «Про зміну педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Ліцею № 59 м. Києва № 18-о від 16 січня 2026 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;
- притягнути відповідача до кримінальної відповідальності за статтею 358 та статтею 366 КК України;
- притягнути відповідача за порушення права на приватність ст. 307, 308 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 22 липня 2026 року суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 358 та статтею 366 КК України та роз`яснив позивачці право звернутись до відповідного органу досудового розслідування або прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Цією ж ухвалою суд продовжив позивачці встановлений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху строк для усунення недоліків позовної заяви й установив новий строк для їх усунення - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
При цьому суд вказав позивачці на необхідність подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн. (6 656,00-1 331,20 вже сплачених) і нової редакції позовної заяви із зазначенням:
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;
- ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку сум, заявлених до стягнення;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд також роз`яснив позивачці її право заявити клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, з одночасним наданням доказів, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
На виконання вимог ухвали суду від 22 липня 2026 року позивачка надала суду уточнену позовну заяву від 27 липня 2026 року, в якій виклала позовні вимоги у новій редакції.
Так, уточнена позовна від 27 липня 2026 року заява містить вимоги:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва № 1-0 від 06 січня 2026 року «Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва № 9-0 від 12 січня 2026 року «Про зміну педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва, № 18-0 від 16 січня 2026 року;
- визнати незаконними дії відповідача щодо позбавлення позивачки 20% надбавки за складність та напруженість у роботі;
- стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;
- притягнути відповідача за порушення права на приватність ст. 307, 308 Цивільного кодексу України;
- видати наказ про анулювання попередніх наказів.
Ухвалою від 03 серпня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору та продовжив їй установлений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху строк для усунення недоліків позовної заяви й установити новий строк для їх усунення - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
В ухвалі від 03 серпня 2026 року суд, з-поміж іншого, наголосив на необхідності сплати позивачкою судового збору в установленому законом розмірі, а також наголосив, що позивачка всупереч ухвалі від 22 липня 2026 року в уточненій позовній заяви не зазначила ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення моральної шкоди.
До того ж суд зазначив, що вимога про зобов`язання відповідача видати наказ про анулювання попередніх наказів є вочевидь неконкретизованою.
В ухвалі від 03 серпня 2026 року суд указав, що недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 7 987,20 грн. і нової редакції позовної заяви із зазначенням ціни позову, визначеної відповідно до статті 176 ЦПК України, та обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення моральної шкоди.
На виконання вказаної ухвали позивачка через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подала до суду уточнену позовну заяву від 06 серпня 2026 року та документ про сплату судового збору.
Позовна заява в редакції від 06 серпня 2026 року містить вимоги:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ліцею № 59, м. Києва № 1-О від 06.01.2026р. « Про дисциплінарне стягнення вчителю ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену частину заробітної плати, що виникла внаслідок незаконного позбавлення надбавки та зменшення педагогічного навантаження;
- визнати незаконними дії відповідача, що призвели до порушення права позивача на приватність, гарантованого статями 307, 308 Цивільного кодексу України;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву (частина шоста статті 185 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).
Суд установив, що представник відповідача має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
З огляду на наведені обставини, суд констатує, що судом ужито всіх залежних від нього заходів задля дотримання вимог процесуального закону на стадії прийняття позовної заяви до розгляду.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, з-поміж іншого, справ, що виникають з трудових відносин (стаття 19 ЦПК України).
Справи, що виникають з трудових відносин, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини першої статті 274 ЦПК України).
Підстав для розгляду справи з викликом сторін відсутні.
Керуючись статтями 187, 274, 279 ЦПК України, суд
постановив:
1. Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 06 серпня 2026 року до розгляду.
2. Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Ліцею № 59 міста Києва Гнатюка Олександра Миколайовича про визнання незаконним і скасування наказу від 06 січня 2026 року № 1-О, стягнення невиплаченої частини заробітної плати, визнання незаконними дій, що призвели до порушення права позивача на приватність, стягнення моральної шкоди.
3. Здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
4. Надіслати (вручити) копію цієї ухвали учасникам справи.
5. Відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали має право подати відзив на позов з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
6. Позивач протягом п`яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач у цей же строк - заперечення на відзив із дотриманням правил, встановлених частинами третьою - п`ятою статті 178 ЦПК України.
7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою в мережі Інтернет: https://vs.ko.court.gov.ua/sud1008/.
8. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов`язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою, яка діє від імені такого органу, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей стосовно себе.
9. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.
Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
10. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.В. Попович