ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Львів Справа № 300/1651/26 пров. № А/857/25634/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Димарчук Т.М.,
суддів - Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду (суддя - Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у березні 2026 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просив визнати дії протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, стягнути моральну шкоду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: - копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; - документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік (зокрема, довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік (2025 рік)), або документа про сплату судового збору, у встановленому законом порядку і розмірі.
01.04.2026 ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026, що підтверджується підписом останнього на розписці про отримання судового рішення у справі №300/1651/26.
03.04.2026 до суду надійшла заява у якій позивач просить роз`яснити ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 та заявляє відвід судді Скільському І.І., у зв`язку з незгодою з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 заяву ОСОБА_1 від 03.04.2026 про роз`яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026 та про відвід судді Скільського І.І. - повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що його заява про відвід судді Скільського І.І. не була вирішена у спосіб визначений процесуальним законом. Також вважає, що йому неправомірно відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що згідно з частиною другою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 від 03.04.2026 про роз`яснення ухвали від 30.03.2026 про залишення позовної заяви без руху та про відвід судді Скільського І.І., є очевидно безпідставною та підлягає поверненню без розгляду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Стосовно заявлених ОСОБА_1 вимог про роз`яснення ухвали від 30.03.2026 про залишення позовної заяви без руху колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення його недоліків є його неясність, невизначеність. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз`яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз`яснення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Слід зазначити, що роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, суд лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
У пункті 19 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, у поданій заяві ОСОБА_1 просив роз`яснити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, яке може зумовити неоднозначене трактування при його виконанні.
Зі змісту наведеної норми процесуального закону слідує, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Не підлягає роз`ясненню рішення, ухвалене з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в ухвалах від 29.01.2019 у справі №809/668/18, від 26.02.2019 у справі № 1940/1435/18, від 26.03.2020 у справі № 420/6871/18.
Ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 є процесуальним рішенням, що не вирішує спір по суті.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.
Стосовно заяви позивача про відвід судді Скільського І.І., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно вимог ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем визначено порядок та строк подання заяви про відвід судді, при цьому відвід судді, на відміну від питання про самовідвід, може бути заявлений у десятиденний строк, що обчислюється з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження, але до початку підготовчого або першого судового засідання.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за наведених умов в суду першої інстанції були достатні та належні підстави для повернення без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду та про відвід судді, а тому оскаржувана ухвала суду є підставною та обґрунтованою, а відтак відповідає вимогам закону.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду у справі №300/1651/26 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало