ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2026 р. Справа №927/1054/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сковородіної О.М.
суддів: Горбасенка П.В.
Колесника Р.М.
секретар судового засідання Фурсов Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі №927/1054/24 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
до Фізичної особи - підприємця Швед Оксани Володимирівни
про зобов`язання повернути земельну ділянку,
за участю представників:
від прокуратури: Одуденко В.В.,
від позивача: Лєпєєва Т.О.,
від відповідача: Швед О.В.,
за участю вільних слухачів: Дзюба В.С., Рунов Т.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 ухваленим у справі № 927/1054/24 позов задоволено повністю.
Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Швед Оксану Володимирівну повернути Козелецькій селищній раді Чернігівського району Чернігівської області земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:72:081:0020 площею 0,0033 га, яка розташована по вул. Соборності, 30-а, смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, у попередньому стані, шляхом демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди розміром 3,25*7,0 м.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни на користь Чернігівської обласної прокуратури 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни на користь Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області 20 056,68 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець Швед Оксана Володимирівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У поданій апеляційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі № 927/1054/24 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.
Як зазначає скаржник, відповідно до наявного технічного паспорту від 24 вересня 2019 року, загальна площа її нежитлової господарської будівлі складає 22,4 кв.м., рік побудови - 2002, фундамент - цегла, стіни - метал, дерево, гіпс. На думку відповідача, наявність цегляного фундаменту та стін з відповідних матеріалів безумовно дає підстави стверджувати про належність її будівлі до капітальної споруди, а не тимчасової.
Також апелянт наголошує, що у встановлений договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту строк вона звернулася до Козелецької селищної ради із заявою про його продовження, а в лютому 2022 року підписала надані їй примірники додаткової угоди. За твердженням скаржника, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення вона не отримала свій примірник, однак підтвердженням факту продовження договору є те, що у 2022, 2023 та 2024 роках відповідачка отримувала рахунки за користування землею та добросовісно їх сплачувала.
Скаржник звертає увагу, що в Державному земельному кадастрі мається інформація про відповідача як користувача земельної ділянки, за яку нею щорічно сплачується відповідна плата. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка вибула з її користування.
Крім того, на думку відповідача, прокурором під час пред`явлення позову порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, з огляду на відсутність доказів факту неналежного здійснення чи нездійснення захисту інтересів держави компетентним органом. Як вказує скаржник, прокурор не надав жодного доказу обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, а також не навів чітких підстав щодо порушення матеріальних або інших інтересів держави. Апелянт посилається на практику ЄСПЛ та правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18), наголошуючи, що прокурор, звертаючись до суду, повинен був обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу в межах «розумного строку».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 було відкрито апеляційне провадження у справі №927/1054/24, встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено судове засідання.
09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника прокуратури надійшов відзив на апелційну скаргу, у якому прокурор просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечення прокуратури обґрунтовані наступним.
Доводи апелянта про те, що на земельній ділянці розташована капітальна споруда, спростовуються висновком експерта від 26.01.2026 № CE-19/125-25/2369-БТ. Згідно з висновком, торговий павільйон є тимчасовою спорудою (МАФ) та не є об`єктом нерухомості. Також у Державному реєстрі речових прав за відповідною адресою відсутні зареєстровані об`єкти нерухомості, які належать Швед О.В.
Договір про встановлення особистого строкового платного сервітуту діяв до 19.12.2021. Відповідач не дотрималася передбаченого п. 2.2 Договору спеціального порядку його продовження, оскільки не надала суду доказів письмового повідомлення власника та укладення відповідної додаткової угоди.
Твердження апелянта про сплату коштів у 2022-2024 роках не заслуговують на увагу, оскільки суду не надано доказів такої сплати. За інформацією Козелецької селищної ради, від відповідача надійшли кошти за розміщення тимчасової споруди лише у 2023 році у розмірі 1868,00 грн, тоді як у 2022 та 2024 роках кошти взагалі не надходили. Більше того, фактична сплата будь-яких платежів після закінчення строку дії Договору не свідчить про його продовження та не є підставою для автоматичного поновлення дії земельного сервітуту, оскільки сторонами було чітко встановлено інший, спеціальний порядок його продовження.
Відповідно до норм законодавства, закінчення терміну дії договору не передбачає автоматичного виключення з Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру відомостей про користувача земельної ділянки. Наявність у реєстрах запису про встановлення права земельного сервітуту жодним чином не продовжує термін дії самого Договору та сервітуту.
Незважаючи на закінчення терміну дії Договору та вимоги власника, відповідач не вчинив жодних дій щодо демонтажу споруди та не повернув селищній раді земельну ділянку у попередньому стані. Оскільки відповідач не має права земельного сервітуту, він користується земельною ділянкою без правових підстав, чим порушує право власності територіальної громади.
Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України і належним чином обґрунтовано підстави представництва. Листом від 02.10.2024 окружна прокуратура повідомила Козелецьку селищну раду про виявлені порушення та запитала, чи звертатиметься рада з позовом до суду. Листом від 21.10.2024 селищна рада підтвердила, що з відповідним позовом до суду не зверталась і звертатись не буде. Така усвідомлена пасивна поведінка компетентного органу свідчить про його бездіяльність і надає законні підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.
У судовому засіданні представники сторін надали суду усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Колегія суддів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи зазначає наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи 11.01.2019 ФОП Швед О. В. звернулась до Козелецького селищного голови із заявою, у якій просила розглянути можливість розміщення стаціонарної, тимчасової споруди за адресою: смт Козелець, вул. Соборності (біля будинку ПАТ «Укрпошта») для провадження підприємницької діяльності та надання дозволу на оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди.
Рішенням Виконавчого комітету Козелецької селищної ради від 01.02.2019 №527-40/VIII погоджено ФОП Швед Оксані Володимирівні розміщення тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності по вул. Соборності в смт Козелець (біля будівлі ПАТ «Укрпошта»; надано дозвіл ФОП Швед О. В. на оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди; визначено термін дії паспорта прив`язки тимчасової споруди - 2 роки з можливістю продовження терміну його дії.
12.12.2019 Козелецька селищна рада прийняла рішення №44-35/VIII, у якому вирішила встановити строковий платний земельний сервітут шляхом укладання договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту між Козелецькою селищною радою та ФОП Швед О. В. на земельну ділянку площею 0,0033 га для розміщення тимчасової споруди для здійснення роздрібної торгівлі по вул. Соборності, 30а, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:72:081:0020; встановити орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; встановити термін дії договору строкового платного земельного сервітуту - 2 роки.
19.12.2019 між Козелецькою селищною радою (далі - Власник) та Фізичною особою-підприємцем Швед Оксаною Володимирівною (далі - Сервітуарій) укладено договір про встановлення особистого строкового платного сервітуту (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору особистий строковий платний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: площею 0,0033 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером [номер приховано]:72:081:0020, яка розташована за адресою: смт Козелець, вул. Соборності, 30-А, в інтересах Сервітуарія згідно з паспортом прив`язки тимчасової споруди / графічного додатку особистого строкового сервітуту, виданого відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Козелецької РДА.
Цим Договором встановлюється особистий строковий платний сервітут терміном на 2 роки (п. 2.1 Договору).
За умовами п. 2.2 Договору по закінченню терміну даного Договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що Сервітуарій не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово власника про намір продовжити його дію. Продовження терміну дії договору оформлюється додатковою угодою на підставі рішення уповноваженого органу про продовження терміну розміщення тимчасової споруди, в тому числі для провадження підприємницької діяльності.
Згідно з п. 4.4 Договору Сервітуарій зобов`язаний після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку в попередньому стані.
Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 5.2 Договору).
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що право особистого строкового сервітуту виникає в момент державної реєстрації цього договору.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав 30.01.2020 державний реєстратор Козелецької селищної ради здійснив державну реєстрацію права користування (сервітуту) Швед О. В. земельною ділянкою площею 0,0033 га, кадастровий номер [номер приховано]:72:081:0020, власником якої є територіальна громада в особі Козелецької селищної ради; строк дії сервітуту - 19.12.2021.
Письмових повідомлень відповідача про намір продовжити термін дії Договору та відповідної додаткової угоди сторонами суду не надано.
Козелецька селищна рада направляла на адресу відповідача листи від 31.01.2024 №376/03-12 та від 11.07.2024 №1742/03-12, у яких зазначала про необхідність демонтувати тимчасову споруду та повернути спірну земельну ділянку у зв`язку із закінченням терміну дії Договору.
16.10.2024 робочою групою, створеною розпорядженням Козелецької селищної ради від 09.10.2024 №247, складено акт обстеження тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у якому зазначено, що в сел. Козелець за адресою: вул. Соборності, 30-А, на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») розміщена ТС (без фундаменту та вивіски) розміром 3,25*7,0 м. Станом на час проведення обстеження в даній тимчасовій споруді проводилась підприємницька діяльність. Чинні дозвільні документи розміщення ТС робочій групі не надано. Відповідно до інформації, якою володіє селищна рада, дана ТС належить ФОП Швед О. В.
У листі Козелецької селищної ради від 31.10.2024 №2758/03-09 зазначено, що протягом 2021-2024 років селищною радою паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ФОП Швед О. В. не видавався.
Чернігівська районна військова адміністрація у листі від 28.10.2024 №01-24/5150 повідомила, що серед наявних у неї документів паспорт прив`язки в сел. Козелець по вул. Соборності, 30а, виданий гр. Швед О. В., відсутній.
Відповідно до інформаційної довідки від 12.12.2024 з Державного реєстру речових прав за адресою: Чернігівська область, смт Козелець, вул. Соборності, 30-а відсутні об`єкти нерухомості, які належать на праві власності відповідачу.
Відповідач надала:
- рішення Козелецької селищної ради: від 25.01.2005 про надання ФОП Швед О. В. дозволу на виготовлення проектно-технічної документації щодо відводу земельної ділянки під магазин площею 0,0033 га; від 04.07.2008 про надання ФОП Швед О. В. дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0033 га по вул. Комсомольській, 30а, для розміщення павільйону по торгівлі продовольчими товарами, в оренду терміном на 49 років; від 30.04.2014 про надання Швед О. В. дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,0033 га по вул. Комсомольській, 30а, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;
- проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0033 га в оренду Швед О. В. за 2008 та 2014 роки;
- технічний паспорт від 24.09.2019 на торговий павільйон літ. «А», розташований на вул. Соборності, 30а, сел. Козелець, Чернігівська область;
- податкові декларації з плати за землю за 2022, 2023, 2024 роки.
У висновку експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 26.01.2026 № СЕ-19/125-25/2369-БТ, складеному за результатами проведення призначеної будівельно-технічної експертизи, встановлено:
1. Об`єкт - торговий павільйон, розташований на вул. Соборності, 30-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») є тимчасовою спорудою (МАФ) та не об`єктом нерухомості.
2. Об`єкт - торговий павільйон, розташований на вул. Соборності, 30-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244, у зв`язку з відсутністю дозвільного документу для розміщення тимчасової споруди, а саме паспорту прив`язки на тимчасову споруду.
Доказів демонтажу тимчасової споруди, розташованої на вул. Соборності, 30а у сел. Козелець, та повернення спірної земельної ділянки в попередньому стані Козелецькій селищній раді відповідач суду не надала.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 395 ЦК України сервітут є речовими правами на чуже майно.
Відповідно статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
У статті 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Зміст права земельного сервітуту унормований статтею 98 ЗК України.
Так, відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 99 Земельного кодексу України передбачає види права земельних сервітутів, до яких належить право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
Положеннями частин 1, 2 статті 100 Земельного кодексу України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Право власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації (ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 102 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадку закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. При цьому захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги крізь призму наведених вище норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача про віднесення споруди до об`єктів нерухомого майна у зв`язку з наявністю цегляного фундаменту та відповідних стін, колегія суддів не може покласти їх в основу скасування судового рішення. Право власності на нерухомість нерозривно пов`язане із державною реєстрацією цього права на нього (нерухомість). Оскільки в Державному реєстрі речових прав за спірною адресою відсутні зареєстровані об`єкти нерухомості за відповідачем, а наявний у матеріалах справи висновок експерта від 26.01.2026 № СЕ-19/125-25/2369-БТ визначає павільйон як тимчасову споруду (МАФ), суд позбавлений правових підстав кваліфікувати спірний об`єкт як нерухоме майно. Наявність технічного паспорта від 24.09.2019.
Крім того, Договір про встановлення особистого строкового платного сервітуту, первісно предбачав розміщення виключно тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, що було передбачено п. 4.3. Договору.
Тобто, такі умови використання земельної ділянки взагалі виключали можливість будівництва на ній об`єктів нерухомості.
Щодо тверджень апелянта про те, що договір є продовженим з огляду на сплату нею коштів за користування землею у 2022-2024 роках, колегія суддів зазначає наступне.
Суд не ставить під сумнів наміри відповідача продовжити договірні відносини, однак звертає увагу, що сторони під час укладення Договору добровільно погодили у пункті 2.2 спеціальну процедуру його пролонгації - письмове звернення та укладення додаткової угоди. Чинне законодавство не передбачає механізму автоматичного продовження дії особистого строкового земельного сервітуту лише за фактом продовження користування чи здійснення оплат. За відсутності підписаної додаткової угоди, закон та умови самого Договору (п. 5.2) є безумовною констатацією факту, що його дія припинилася 20.12.2021.
Стосовно посилань апелянта на збереження в Державному земельному кадастрі інформації про неї як користувача земельної ділянки, суд зазначає, що відомості про речові права (зокрема ті, що припинилися у зв`язку із закінченням строку дії договору) зберігаються у системі та не підлягають фізичному вилученню. Отже, наявність такого запису є технічним відображенням факту встановлення сервітуту в минулому, але не є самостійною правовою підставою, яка б продовжувала дію Договору всупереч волі власника землі.
Колегія суддів також відхиляє твердження відповідача про недоведеність прокурором підстав для звернення до суду. Захист інтересів громади є обов`язком Козелецької селищної ради, однак, як вбачається з листа ради від 21.10.2024 №2672/03-09, уповноважений орган чітко зазначив, що не буде звертатися з позовом до ФОП Швед О. В. З огляду на таку позицію власника землі, у прокурора в силу приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виникли законні підстави звернутися до суду задля захисту інтересів держави.
Підсумовуючи наведене, оскільки строк дії Договору закінчився, суд першої інстанції правомірно застосував положення ст. 152 ЗК України та задовольнив позов.
Оцінюючи посилання відповідача на те, що внаслідок ухвалення рішення, вона не тільки вимушена буде звільнити земельну ділянку від тимчасової споруди (торгівельного павільйону), але і зупинити свою підприємницьку діяльність, судова колегія зауважує, що залишення цього рішення без змін не позбавляє її права на звернення до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
У разі наявності об`єктивних складнощів, що роблять негайне виконання рішення неможливим у визначений спосіб (необхідність пошуку нового місця для ведення діяльності, залучення техніки для демонтажу, перевезення майна тощо), відповідач має право просити суд про відстрочення або розстрочення виконання рішення на певний строк, надавши відповідні обґрунтування та докази.
Згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі №927/1054/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі №927/1054/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
4. Матеріали справи №927/1054/24 повернути до місцевого господарського суду.
5. Повний текст постанови складено та підписано 05.08.2026.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Сковородіна
Судді П.В. Горбасенко
Р.М. Колесник