Справа № 385/218/26
Провадження 2-р/385/27/26
У Х В А Л А
05.08.2026 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в цивільній справі № 385/218/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення судового рішення в справі № 385/218/26, провадження № 2-во/385/28/26, в якій, зокрема, зазначив, таке: "ухвала постановлена відповідно до статей 460, 479 та 487 цього Кодексу, також повинна відповідати вимогам, що містяться в зазначених статтях - такий текст в ухвалі суду судді Венгрин ув не соромно як судді накладати свій підпис на такий бред в ухвалі суду про виправлення описки? Прошу роз`яснити. Чи вважає суддя Венгрин дану ухвалу законною. Питання до судді: заява по якій ухвалено дане рішення була про виправлення описки чи про ухвалення додаткового рішення? Роз`ясніть по суті".
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьоїстатті другої ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини перша, друга та четвертастатті 44 ЦПК України).
Наведений у частині другійстатті 44 ЦПК Україниперелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев`ятій статті 141, частині першій статті143, пункті 5 частини першої статті144, статті148 ЦПК України(постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 9901/235/20, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 9901/598/19).
Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, суддів тощо. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19, від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 (справа № 199/6713/14-ц) зазначено, що: «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другоїстатті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьоїстатті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьоюстатті 44 ЦПК України».
Аналогічно Європейський суд з прав людини застосовуючи підпункт «а» пункту 3статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободоголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників ( ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третястатті 44 ЦПК України).
Таким чином ОСОБА_1 подає заяву про роз`яснення судового рішення, яка містить висловлювання, які не спрямовані на досягнення правомірного очікуваного результату судового розгляду, а свідчать про зневагу як до судді, так і до судової системи в цілому.
Тому суд вважає, що подання такої заяви є зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами.
Отже, з огляду на приписи частини третьоїстатті 44 ЦПК Україниподану ОСОБА_1 заяву, слід йому повернути.
Керуючисьст. 44 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
визнати зловживанням процесуальними правами ОСОБА_1 подання заяви із застосуванням зневажливих, образливих слів.
Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в цивільній справі № 385/218/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 стягнення аліментів - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН