ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 серпня 2026 року Справа № 160/23223/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
03.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №160/15606/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 11.03.2026 року перерахованої на виконання рішення суду у справі №160/15606/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
ОСОБА_1 (Далі - Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №160/15606/25, яке змінено Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 21.05.2026 року щодо надання інформації щодо виконання рішення суду та із проханням про здійснення виплат пенсії у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду.
Вказана вимога була пов`язана з тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року по справі №160/15606/25, яке змінено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 (яке вступило в силу 11.03.2026 року) Відповідач повідомив, що розмір перерахованої пенсії становить з 01.03.2025 - 10700,67 грн., з 01.01.2026 - 10707,69 грн.
Натомість на виконання рішення суду Відповідач здійснив виплату пенсію в сумі: у березні 2026 року - 7356,23 грн у квітні 2026 року - 7356,23 грн у травні 2026 року - 7356,23 грн та 4757,35 грн. у червні 2026 року - 7356,23 грн та 5791,46. Тобто, на виконання рішення суду позивач не отримує пенсію у нарахованому розмірі.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Як убачається зі змісту Постанови №821, сфера її застосування розповсюджується на рішення судів, що набрали законної сили. При цьому, Порядок встановлює певний механізм виконання судових рішень, черговість їх виконання, обмеження у виділенні відповідних коштів, та передбачає ухвалення рішення про відсутність підстав для виплати суми, розрахованої на підставі судового рішення.
Таким чином, КМ України фактично встановив інакший порядок виконання судових рішень, боржниками за якими є органи ПФУ, відмінний від установленого законами України №1404-VIІІ та №4901-VI, тим більш такий, що обтяжує права громадян на отримання соціального захисту.
З урахуванням вищезазначеного, фактично Держава в особі Кабінету Міністрів України, розуміючи інтереси Держави, на власний розсуд керувалися мотивом наповнення Державного бюджету любою ціною, в тому числі за рахунок невиплати пенсій в повному обсязі, в мізерних розмірах. При цьому через засоби масової інформації відбулося маніпулювання принципом добропорядності, а саме: Кабінет Міністрів України стверджує, що після прийняття спірної Постанови 821 визначено чіткий механізм виплати пенсій на виконання рішення суду, а натомість на прикладі позивача наявний факт не відповідності нарахованій та фактично виплаченій пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Вищезазначене рішення суду набуло чинності на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, з 08.06.2026 (дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25) Порядок № 821 втратив чинність та не підлягає застосуванню.
Це означає, що з наведеної дати в Управління відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати моєї пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної та відстроченої виплати. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та, за відсутності чинного механізму Порядку № 821, не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням.
За таких умов єдиним правомірним порядком виплати пенсії є загальний порядок, визначений Законом № 1058-IV.
З огляду на наведене позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі, у відповідача.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження в справі за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:
- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Усі вищевказані документи необхідно направляти через підсистему «Електронний суд».
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя А.Г. Секірська