ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Справа №160/23223/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
03.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №160/15606/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 11.03.2026 перерахованої на виконання рішення суду у справі №160/15606/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
ОСОБА_1 (Далі - Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №160/15606/25, яке змінено Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.05.2026 щодо надання інформації щодо виконання рішення суду та із проханням про здійснення виплат пенсії у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду.
Вказана вимога була пов`язана з тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року по справі №160/15606/25, яке змінено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 (яке вступило в силу 11.03.2026 року) Відповідач повідомив, що розмір перерахованої пенсії становить з 01.03.2025 - 10700,67 грн., з 01.01.2026 - 10707,69 грн.
Натомість на виконання рішення суду відповідач здійснив виплату пенсію в сумі: у березні 2026 року - 7356,23 грн у квітні 2026 року - 7356,23 грн у травні 2026 року - 7356,23 грн та 4757,35 грн. у червні 2026 року - 7356,23 грн та 5791,46. Тобто, на виконання рішення суду позивач не отримує пенсію у нарахованому розмірі.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Як убачається зі змісту Постанови №821, сфера її застосування розповсюджується на рішення судів, що набрали законної сили. При цьому, Порядок встановлює певний механізм виконання судових рішень, черговість їх виконання, обмеження у виділенні відповідних коштів, та передбачає ухвалення рішення про відсутність підстав для виплати суми, розрахованої на підставі судового рішення.
Таким чином, КМ України фактично встановив інакший порядок виконання судових рішень, боржниками за якими є органи ПФУ, відмінний від установленого законами України №1404-VIІІ та №4901-VI, тим більш такий, що обтяжує права громадян на отримання соціального захисту.
З урахуванням вищезазначеного, фактично Держава в особі Кабінету Міністрів України, розуміючи інтереси Держави, на власний розсуд керувалися мотивом наповнення Державного бюджету любою ціною, в тому числі за рахунок невиплати пенсій в повному обсязі, в мізерних розмірах. При цьому через засоби масової інформації відбулося маніпулювання принципом добропорядності, а саме: Кабінет Міністрів України стверджує, що після прийняття спірної Постанови 821 визначено чіткий механізм виплати пенсій на виконання рішення суду, а натомість на прикладі позивача наявний факт не відповідності нарахованій та фактично виплаченій пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Вищезазначене рішення суду набуло чинності на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 08.06.2026 (дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25) Порядок № 821 втратив чинність та не підлягає застосуванню.
Це означає, що з наведеної дати в Управління відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної та відстроченої виплати. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та, за відсутності чинного механізму Порядку № 821, не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням.
За таких умов єдиним правомірним порядком виплати пенсії є загальний порядок, визначений Законом № 1058-IV.
З огляду на наведене позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від відповідача докази.
Ухвалою суду від 31.08.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 ; інформацію, чи виконується судове рішення у справі № 160/15606/25 з застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», якщо ні - зазначити, на підставі якого нормативно - правового акта судове рішення виконується поетапно.
04.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі та матеріали пенсійної справи.
Ухвалою суду від 08.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Відзив відповідачем на виконання вимог ухвал суду від 05.08.2026 та від 31.08.2026 у визначені в них строки не надано, але викладено письмові пояснення в клопотанні про закриття провадження у справі.
Так, відповідачем зазначено, що на виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/15606/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління) проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата пенсії за період з 01.03.2025 по 30.09.2026 становить 64877,74 грн.
У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, проведено виплату доплати за рішенням суду № 160/15606/25 в сумі 10548,81 грн.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19.05.2014 № 8-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913, затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі - Порядок), яким встановлено механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, бюджетів головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та планів доходів і видатків управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (зі змінами), та Порядком, Пенсійний фонд України розробляє проєкт бюджету Пенсійного фонду України на плановий рік протягом місяця з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, подає на розгляд та погодження заінтересованим органам відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156), здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України та вносить пропозиції Міністерству соціальної політики та іншим центральним органам виконавчої влади щодо розроблення прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проєкту Державного бюджету України.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на плановий рік відповідно до Порядку взаємодії Міністерства соціальної політики України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 24.09.2012 № 596 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2012 за № 1711/22023, подається в установленому порядку Міністру соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
У місячний строк після прийняття постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду України структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє та затверджує розписи доходів і видатків бюджету, кошториси та плани асигнувань бюджету на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України (далі - бюджетна документація). Розробка бюджетної документації здійснюється відповідно до затверджених постановою Кабінету Міністрів України показників бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2023 за № 124/39180, та Порядку, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду України. Після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на плановий період та доведення структурним підрозділом, відповідальним за організацію бюджетного процесу, до головних управлінь лімітної довідки про обсяги асигнувань окремо по кожній програмі видатків на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України, Головні управління в місячний строк після одержання граничних обсягів показників бюджету формують проєкти бюджетів головних управлінь, які підписуються начальником головного управління, начальником структурного підрозділу, відповідального за бюджетний процес, засвідчуються гербовою печаткою із зазначенням дати та у двох оригінальних примірниках подаються на затвердження до Пенсійного фонду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суми на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, за якими органи Пенсійного фонду України є відповідачами, повинні бути внесені в окремий напрямок Державного бюджету України.
Відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, Пенсійний фонд України з 01.04.2021 перейшов до централізованого фінансування виплати пенсій. Отже, чинним законодавством визначено, що виплата пенсій є функцією, яка покладена на Пенсійний фонд України, який є окремою юридичною особою.
Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить Позивачу, не є власністю Головного управління та не містяться на його рахунках. Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному році. Головним розпорядником коштів за зазначеною програмою є Міністерство соціальної політики України.
Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127. План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2026 рік, затверджений Головою правління Пенсійного фонду України 24.02.2026 (зі змінами, затвердженими Головою правління Пенсійного фонду України 18.05.2026). Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2026 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління на 2026 рік.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визнано протиправною та нечинною.
На теперішній час виплати на виконання рішень судів, в тому числі і на виконання рішення суду в по справі № 160/7715/24, будуть проводитись відповідно до Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)".
Для забезпечення фінансування виплат за рішеннями судів у встановленому порядку, внесено зміни до бюджетної документації Пенсійного фонду України на 2026 рік та відповідно 27.08.2026 затверджено помісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2026 рік (зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2026 № 532) (зі змінами відповідно до Службової записки від 27.08.2026 № 916/05-16).
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджено відомостями з копії паспорту громадянина України НОМЕР_2 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, матеріалами пенсійної справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/15606/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 160/15606/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в адміністративній справі №160/15606/25 - змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в адміністративній справі №160/15606/25 залишено без змін.
21.05.2026 адвокат Дзісь А.Р. звернувся до відповідача з заявою в інтересах позивача, в якій просив надати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію помісячно за період з 01 березня 2025 року по травень 2026 року, здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без урахування постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 № 821.
Листом від 18.06.2026 73996-52048/Ш-01/8-0400/26 відповідач повідомив представника позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.09.2025 по справі № 160/15606/25 пенсія ОСОБА_2 була перерахована з 01.03.2026. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок), було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі - Постанова № 821). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі № 320/51895/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 320/51895/25, визнано протиправною та нечинною Постанову № 821.
Нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень - у визначено му Кабінетом Міністрів України порядку (підпункти 12, 13 пункту 4 зазначеного Порядку).
Враховуючи зазначене та той факт, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, а останнє має кількісні, часові і цільові обмеження, виплата пенсійних коштів ОСОБА_2 буде проводитись після надходження відповідного фінансування.
Суми нарахованої та фактично виплаченої пенсії за період з 01.03.2025 по 31.05.2026 наведені у таблиці:
- березень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- квітень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- травень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- червень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- липень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- серпень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- вересень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- жовтень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- листопад 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- грудень 2025 року, розмір пенсії до рішення суду - 7249,21 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10700,67 грн, виплачено за рішенням суду -;
- січень 2026 року, розмір пенсії до рішення суду - 7256,23 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10707,69 грн, виплачено за рішенням суду -;
- лютий 2026 року, розмір пенсії до рішення суду - 7256,23 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10707,69 грн, виплачено за рішенням суду -;
- березень 2026 року, розмір пенсії до рішення суду - 7356,23 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10707,69 грн, виплачено за рішенням суду -;
- квітень 2026 року, розмір пенсії до рішення суду - 7356,23 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10707,69 грн, виплачено за рішенням суду -;
- травень 2026 року, розмір пенсії до рішення суду - 7356,23 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 10707,69 грн, виплачено за рішенням суду - 4757,35 грн;
- разом розмір пенсії до рішення суду - 109073,25 грн, нарахований розмір пенсії за рішенням суду - 160 545,15 грн, виплачено - 4757,35 грн.
Також у листі зазначено, що залишок боргу станом на 01.06.2026 становить 46714,55 грн.
Листом від 06.07.2025 № 0400-010303-8/129159 відповідач повідомив адвоката Дзіся А.Р., що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 160/15606/25 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 виконано Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в повному обсязі відповідно до покладених зобов`язань. Після перерахунку розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 становить 10700,67 грн, з 01.01.2026 - 10707,69 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127. План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2026 рік (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2026 № 532) 18.05.2026 затверджений Головою правління Пенсійного фонду України. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2026 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2026 рік.
Також у листі від 06.07.2025 № 0400-010303-8/129159 зазначено, що рішенням Київського окружного адміністративного № 320/51895/25, яке залишено суду від 04.03.2026 по справі без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною Постанову КМУ від 14.07.2025 № 821. Залишок доплати в сумі 47626,01 грн обліковується в Головному управлінні в Дніпропетровській області.
ОСОБА_1 виплачено пенсію в сумі: у березні 2026 року - 7356,23 грн, у квітні 2026 року - 7356,23 грн, у травні 2026 року - 7356,23 грн та 4757,35 грн доплата на виконання рішення суду, у червні 2026 року - 7356,23 грн та 5791,46 грн доплата на виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що виплата пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду та різниця між розміром перерахованої пенсії на виконання рішення суду та отриманим розміром, буде проведена в межах виділених бюджетних асигнувань.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визнано протиправною та нечинною.
Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2926 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25, у задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство фінансів України про визнання протиправною та нечинною постанови - відмовлено.
Відповідач у поясненнях зазначив, що на теперішній час виплати на виконання рішень судів, зокрема і судове рішення щодо ОСОБА_1 , будуть проводитись відповідно до Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)". Для забезпечення фінансування виплат за рішеннями судів у встановленому порядку, внесено зміни до бюджетної документації Пенсійного фонду України на 2026 рік та відповідно 27.08.2026 затверджено помісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2026 рік (зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2026 № 532) (зі змінами відповідно до Службової записки від 27.08.2026 № 916/05-16).
В межах спірних правовідносин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання судового рішення у справі № 160/15606/25 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026, після перерахунку розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 становить 10700,67 грн, з 01.01.2026 - 10707,69 грн, залишок боргу станом на 01.06.2026 становила 46714,55 грн.
Відповідач повідомив представника позивача листом, що виплата пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду та різниця між розміром перерахованої пенсії на виконання рішення суду та отриманим розміром, буде проведена в межах виділених бюджетних асигнувань.
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з березня 2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно до рішення суду по справі №160/15606/25, суд зазначає таке.
Після набрання рішенням законної сили право особи на перераховану пенсію вже не є просто елементом загальної соціальної політики держави, оскільки воно трансформується у конкретизоване, індивідуалізоване і підтверджене судом суб`єктивне право вимоги до держави.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Верховний Суд у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, у положеннях КАС України безпосередньо закріплено ефективність захисту прав та інтересів особи як одну з засад адміністративного судочинства, при цьому ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Вищезазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас твердження відповідача щодо правомірності щомісячної виплати позивачеві пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, не у повному розмірі, а частково, з застосування Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", в тому числі проведення виплати різниці між розміром перерахованої пенсії на виконання рішення суду та отриманим розміром, в межах виділених бюджетних асигнувань, нівелює судове рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання відповідачем відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України.
Такі дії відповідача, обумовлені, за його твердженням, необхідністю застосування Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, змінюють саму природу судового захисту, оскільки надають категорії «перераховані пенсії за рішенням суду» не суто обліково-інформаційного значення, а наділяють її практичним та функціональним навантаженням, позаяк вона використовується не для обліку вже належних до виплати сум, а для відокремлення їх від звичайної пенсійної виплати і підпорядкування спеціальному режиму часткової, відстроченої та асигнувально залежної виплати.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» внесено до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 157 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України і внесення змін до Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 22, ст. 1446), зміни, що додаються.
Пунктом 2 постанови № 1046 визначено установити, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 17, ст. 1189), здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Під час такого пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом (абзац другий пункту 2 постанови № 1046).
Відтак, внаслідок щомісячної виплати позивач перерахованої на виконання судового рішення пенсії не у розмірі, який вона стала мати після перерахунку, таке судове рішення перестає бути ефективним способом поновлення порушеного права і спір фактично не вирішується остаточно, оскільки особа, навіть довівши в судовому порядку порушення пенсійним органом свого права на отримання пенсії у належному, законодавчо визначеному розмірі, надалі невизначений час очікує, коли держава визнає фінансову можливість це право реалізувати.
Такий підхід прямо суперечить позиції Конституційного Суду України стосовно того, що виконання судового рішення не може бути ілюзорним або надмірно відкладеним.
Суд вважає за доцільне наголосити, що Кабінетом Міністрів України раніше вже приймався схожий порядок, а саме постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який, як в ньому зазначено, визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі Порядок № 649).
Крім того, схожий Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Проаналізувавши зміст Порядку № 649, Порядку № 821 та Порядку № 1046, суд зазначає, що мета окреслених нормативно-правових актів є аналогічною.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Це рішення переглянуто судом касаційної інстанції та постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 залишено без змін.
Суд у межах цієї справи констатував, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений, як вже зазначалось судом Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визнано протиправною та нечинною.
Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2926 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25, у задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство фінансів України про визнання протиправною та нечинною постанови - відмовлено.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02, п. 77) з посиланням на статтю 13 Конвенції зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі «Salah v. The Netherlands» (заява № 196/02, п. 50), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб не відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін».
Крім того, Європейський суд з прав людини також зазначав, що «не можна припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції ґрунтовно описував процесуальні гарантії, що їх надано учасникам судового процесу, а саме справедливий, прилюдний і швидкий розгляд справи, не охоплюючи виконання судових рішень; якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується лише доступу до суду та здійснення судочинства, це означало б привести до стану, несумісного з принципом правовладдя, що його Договірні держави зобов`язалися додержувати, ратифікувавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невіддільна частина судового розгляду для цілей статті 6» [рішення у справі Шмалько проти України / Shmalko v. Ukraine від 20 липня 2004 року (заява № 60750/00), § 43]; «право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна юридична система Високої Договірної Сторони уможливлювала, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Дійовий доступ до суду включає право на виконання судового рішення без безпідставних зволікань» [рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04), § 51].
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 у справі №16-рп/2009 зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання, і обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Також, Конституційний Суд України у справі №5-рп/2013 у рішенні від 26.06.2013 наголосив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У Рішення від 23.11.2018 у справі №10-р/2018 Конституційний Суд України підкреслив, що набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя.
У Рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 Конституційний Суд України знов підтвердив, що невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У Рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012 Конституційний Суд України вчергове наголосив і підтвердив раніше висловлену позицію, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, нормами чинного законодавства, зокрема Рішеннями Конституційного Суду України, як і положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, проте матеріалами справи підтверджено, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо поетапної виплати поточної пенсії судове рішення, постановлене на користь позивача, не виконується, визначена судом пенсія у відповідному розмірі позивачу не сплачується.
Частиною першою статті 47 Закону № 1058 передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Жодною нормою Закону № 1058, який є спеціальний, не передбачено можливості виплати нарахованої щомісячної суми пенсії частинами.
Таким чином, як зазначено судом вище, внаслідок перерахунку на виконання судового рішення у справі №160/15606/26 пенсії ОСОБА_1 її поточний розмір склав з 01.03.2025 - 10700,67 грн, з 01.01.2026 - 10707,69 грн, а виплачується фактично в меншому розмірі - 7356,23 грн, тобто діями відповідача щодо фактичної виплати пенсії в сумі, меншій ніж визначено на виконання судового рішення, порушуються норми Конституції України, Закону № 1058, права позивача і нівелюється зміст судового рішення
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо обраного способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати з 01.03.2026 ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/15606/26 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 160/15606/26 щомісячної суми пенсії у розмірі, меншому за нарахований;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 березня 2026 року здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, перерахунок якої здійснено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/15606/26 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 160/15606/26, без обмеження розміру поточних платежів.
Також суд зауважує, що виплата пенсії позивача в нарахованому розмірі має здійснюватися до її наступного перерахунку, обумовленого зміною обставин (збільшення страхового стажу) або у зв`язку з законодавчо передбаченими періодичними перерахунками (індексація, тощо).
Вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди) до задоволення не належать, оскільки такі відомості фактично регламентують порядок виконання конкретного судового рішення.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, відсутня необхідність зазначати в резолютивній частині рішення суду таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн.
Ставка судового збору за звернення з цим позовом немайнового характеру становить 1064,96 (1331,20 грн * 0,8 за подання позову в електронному вигляді).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
Частиною восьмою статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення частково, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 1064,96 грн на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати з 01.03.2026 ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/15606/26 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 160/15606/26 щомісячної суми пенсії у розмірі, меншому за нарахований.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 березня 2026 року здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, перерахунок якої здійснено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/15606/26 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 160/15606/26, без обмеження розміру поточних платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська