СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Харків Справа №5023/2756/11 (922/3338/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників сторін:
позивача, арбітражного керуючого - Моісєєва Катерина Сергіївна (в залі суду) - (представник ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" - арбітражного керуючого Бідної О.І.) - ордер серія АХ №1370408 від 03.08.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002716 від 21.01.2026
відповідача - Василенко Ігор Юрійович (в залі суду) - (самопредставництво) - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія посвідчення №3525, посадова інструкція від 21.07.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1173Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026
у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) (суддя Кононова О.В., повне рішення складено 04.05.2026)
за позовом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про зобов`язання вчинити певні дії
в межах провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/2756/11 про визнання ДП "Харківський завод шампанських вин" банкрутом.
До Господарського суду Харківської області від ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла позовна заява (вх.№3338/25 від 15.09.2025) в якій позивач просила суд зобов`язати Харківську міську раду прийняти без додаткових умов до комунальної власності територіальної громади міста Харкова об`єкт житлового фонду (гуртожиток), який не увійшов до ліквідаційної маси підприємства банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", що знаходиться за адресою: 61017, Харківська області, м.Харків, вул.Сіриківська, 36А та стягнути з Харківської міської ради на користь ДП "Харківський завод шампанських вин" судовий збір у розмірі 2.422,40 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) позов задоволено. Зобов`язано Харківську міську раду прийняти без додаткових умов до комунальної власності територіальної громади міста Харкова об`єкт житлового фонду (гуртожиток), який не увійшов до ліквідаційної маси підприємства банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", що знаходиться за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36А. Стягнуто з Харківської міської ради (61003, Україна, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (61017, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Лозівська, будинок, 20, код ЄДРПОУ 30590422) судовий збір у розмірі 2.422,40 грн.
Харківська міська рада не погодилась із зазначеним рішенням та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25). Апелянт просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни про зобов`язання Харківської міської ради прийняти без додаткових умов до комунальної власності Харківської міської територіальної громади об`єкт житлового фонду, який не увійшов до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а також про стягнення судового збору.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції неправильно застосував частину 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, фактично ототожнивши передбачені законодавством вимоги до оформлення передачі житлового фонду з "додатковими умовами", тоді як відповідна норма зобов`язує здійснити передачу без додаткових умов, але у порядку, встановленому законом;
- місцевим господарським судом не враховано положення Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891, та розпорядження Харківського міського голови від 28.11.2011 №5923, якими передбачено створення відповідної комісії, проведення технічного обстеження об`єкта, складання та затвердження акта приймання-передачі, а також передання технічної і правовстановлюючої документації та зовнішніх інженерних мереж;
- ліквідатором ДП "Харківський завод шампанських вин", незважаючи на неодноразові звернення виконавчих органів Харківської міської ради, не надано необхідного пакета документів, не забезпечено спільного оформлення акта приймання-передачі та не вчинено інших передбачених законодавством дій, у зв`язку з чим завершення процедури прийняття спірного майна до комунальної власності було об`єктивно неможливим;
- висновок суду про протиправну бездіяльність Харківської міської ради не відповідає обставинам справи, оскільки виконавчі органи міської ради розглядали звернення ліквідатора, надавали відповіді, визначили перелік необхідної документації та пропонували вжити спільних заходів щодо оформлення передачі, а тому саме по собі неприйняття об`єкта не свідчить про бездіяльність без з`ясування причин і обставин, які перешкоджали виконанню відповідного обов`язку;
- судом не враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.07.2021 у справі №9901/345/20, згідно з яким для визнання бездіяльності протиправною недостатньо самого факту невчинення або несвоєчасного вчинення певних дій, а необхідно встановити конкретні причини, умови та обставини, через які обов`язкові дії не були вчинені, юридичний зміст, значимість, тривалість і межі такої бездіяльності, а також її вплив на права та інтереси заінтересованої особи;
- зобов`язавши Харківську міську раду прийняти об`єкт до комунальної власності, суд втрутився у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування та фактично зобов`язав його прийняти конкретне управлінське рішення, що виходить за межі повноважень суду;
- суд першої інстанції не залучив до участі у справі виконавчі органи Харківської міської ради, на які покладено повноваження щодо технічного обстеження об`єкта, підготовки документації, проєкту акта приймання-передачі та проєктів відповідних рішень міської ради і її виконавчого комітету;
- оскаржуване рішення не враховує, що право державної власності на спірний будинок зареєстроване за державою в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, а перехід права власності на нерухоме майно потребує належного документального оформлення та державної реєстрації;
- розпорядження Харківського міського голови №5923 від 28.11.2011, яким урегульовано порядок прийняття відомчого житлового фонду до комунальної власності міста, є чинним, у встановленому порядку не оскаржувалося та незаконним не визнавалося, проте суд першої інстанції не надав йому належної правової оцінки.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 витребувано матеріали справи №5023/2756/11 (922/3338/25) з Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги апеляційної скарги Харківської міської до надходження матеріалів справи.
05.06.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5023/2756/11 (922/3338/25).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) залишено без руху, в зв`язку відсутності доказів сплати судового збору у відповідному розмірі та доказів направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу учасника провадження у справі про банкрутство - арбітражній керуючій Бідній Оксані Іванівні.
Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради. Встановлено строк до 07.07.2026 для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Призначено розгляд справи на 04.08.2026. Явку сторін визнано не обов`язковою.
07.07.2026 в межах встановленого судом строку від арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7500 від 08.07.2026), в якому остання просить апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) - залишити без змін.
Аргументуючи заперечення проти апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, тоді як доводи апелянта не спростовують установленого частиною 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства імперативного обов`язку органу місцевого самоврядування прийняти об`єкт житлового фонду підприємства-банкрута без додаткових умов. Позивач наголошує, що ліквідатор неодноразово зверталася до Харківської міської ради з вимогами прийняти спірний житловий будинок, утворити відповідну комісію та вчинити необхідні для оформлення передачі дії, однак заплановане комісійне обстеження об`єкта не відбулося, а подальші відповіді виконавчих органів міської ради зводилися до вимог про попереднє надання пакета документів та належно оформленого акта приймання-передачі. При цьому рішенням Харківської міської ради №58/15 від 23.12.2015 уже було надано згоду на прийняття спірного будинку до комунальної власності, а наявні у матеріалах справи інвентарна картка, свідоцтво про право власності, витяг про державну реєстрацію та технічний паспорт дають змогу належним чином ідентифікувати об`єкт, підтверджують його належність до житлового фонду, перебування у державній власності та закріплення за підприємством на праві господарського відання.
Позивач також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.02.2019 у справі №5023/182/12, від 13.05.2021 у справі №905/2432/19 та від 08.07.2021 у справі №Б-19/81-10, відповідно до яких передання об`єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності має обов`язковий і безумовний характер, а повноваження органу місцевого самоврядування щодо їх прийняття не є дискреційними. На думку позивача, посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №9901/345/20 та постанову Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 у справі №2030/2а-18/11 (К/9991/27687/12) є нерелевантними, оскільки вказані справи виникли з інших правовідносин та не стосувалися виконання органом місцевого самоврядування встановленого законодавством про банкрутство обов`язку прийняти житловий фонд. Крім того, предметом цього спору не є оскарження розпорядження Харківського міського голови від 28.11.2011 №5923, а незалучення до участі у справі окремих виконавчих органів міської ради не впливає на правильність визначення складу учасників справи, оскільки обов`язок прийняти майно до комунальної власності покладений законом саме на Харківську міську раду як орган місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду.
В судовому засіданні 04.08.2026 приймає участь представник відповідача Харківської міської ради - Василенко І.Ю., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. А також представник ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" - арбітражного керуючого Бідної О. І. - Моісєєва К.С., яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обгрунтоване, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу, в свою чергу, залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Постановою Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 по справі №5023/2756/11 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (далі - позивач/ДП "Харківський завод шампанських вин"), ліквідатором призначено арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну (свідоцтво №938 від 26.04.2013), яку зобов`язано в строк до 26.09.2024 виконати ліквідаційну процедуру та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Матеріали даної справи містять відомості про те, що за даними бухгалтерського обліку, на балансі ДП "Харківський завод шампанських вин" знаходиться гуртожиток за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сериківська, 36А. З копії Інвентарної картки вбачається, що будинок, який знаходиться по вул.Сериківська, 36А знаходиться на балансі ДП "Харківський завод шампанських вин".
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2012, серія САЕ №690526 та витягу про державну реєстрацію прав від 20.11.2012 №36327566, серія СЕІ №461919 власником будівлі (гуртожитку) літ. "А-2" загальною площею 841,6 кв.м., житловою площею 455,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська (Сериківська), буд 36-А є держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та закріплена за Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" на праві господарського відання.
Також відповідно до технічного паспорту на багатоповерховий житловий будинок (гуртожиток) №36-А (копія надається у додатках), що знаходиться по вул.Сіриківській, власником майна зазначено: держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та закріплена за Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" на праві господарського відання.
Судом встановлено, що рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова" був затверджений перелік майна, стосовно яких надано згоду на прийняття до комунальної власності міста (п.7 додатку 1), зокрема житловий будинок по вулиці Сіриківській, 36-А, літ. "А-2".
В той же час, матеріали справи містять рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №15 від 16.01.2013, яким надано виключити будинок №36-А по вулиці Сіриківській із числа гуртожитку ДП "Харківський завод шампанських вин" та дозволено управлінню обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства і ДП "Харківський завод шампанських вин" закріпити за мешканцями займану ними площу у будинку по вулиці Сіриківській, 36-А, визнавши їх наймачами в установленому законом порядку.
06.06.2024 ліквідатор направила до Харківської міської ради заяву №06-6/2, в якій просила прийняти на баланс Харківської міської ради гуртожиток за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36А без додаткових умов у порядку, встановленому законом, у зв`язку з ліквідацією ДП "Харківський завод шампанських вин", у зв`язку з чим утворити відповідну комісію та вчинити інші необхідні дії. Копія відповідного листа додана до матеріалів справи.
12.06.2024 телефонограмою №12 керівника ДП "Харківський завод шампанських вин" та відповідні комунальні служби повідомлено про комісійне обстеження гуртожитку за адресою вул.Сіриківська, 36А для подальшої передачі його у комунальну власність.
За твердженням позивача вказаного обстеження не відбулось.
16.06.2025 ліквідатором Бідною О.І. направлено повторну заяву №16-6/3 до відповідача, в якій ліквідатор просила прийняти на баланс Харківської міської ради гуртожиток за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36А без додаткових умов у порядку, встановленому законом, у зв`язку з ліквідацією ДП "Харківський завод шампанських вин", у зв`язку з чим утворити відповідну комісію та вчинити інші необхідні дії. Копія відповідного листа додана до матеріалів справи.
01.07.2025 адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради надано відповідь №1240/0/187-25, згідно якої повідомлено, що відповідно до 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова", надано згоду на прийняття до комунальної власності м.Харкова житловий будинок по вул.Сіриківській, 36А, а також, що відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №15 від 16.01.2013 будинок по вул.Сіриківській, 36А виключено із числа гуртожитку ДП "Харківський завод шампанських вин" та закріплено за мешканцями займану ними площу у вказаному будинку, визначено їх наймачами в установленому законодавством порядку. У зв`язку з чим прийняти до комунальної власності будівлю по вул.Сіриківській, 36А, в якості гуртожитку немає законних підстав.
03.07.2025 ліквідатором було направлено запит №03-7/1 до Харківської міської ради з проханням надати копії наступних документів, а саме: згоди 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова" про прийняття до комунальної власності м.Харкова житлового будинку по вул.Сіриківській, 36А; рішення Харківської міської ради про прийняття до комунальної власності м.Харкова житлового будинку по вул.Сіриківській, 36А; рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.01.2013 №15 про виключення будинку по вул.Сіриківській, 36А із числа гуртожитку ДП "Харківський завод шампанських вин".
Також, 03.07.2025 ліквідатором Бідною О.І. було направлено заяву №03-7/2 до Харківської міської ради з проханням прийняти на баланс Харківської міської ради об`єкт житлового фонду за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36А без додаткових умов у порядку, встановленому законом, у зв`язку з ліквідацією ДП "Харківський завод шампанських вин"; у зв`язку з чим утворити відповідну комісію та вчинити інші необхідні дії .
17.07.2025 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради ліквідатору ДП "Харківський завод шампанських вин" Бідній О.І. надіслано відповідь №5721 на запит №03-7/1 від 03.07.2025, в якій сказано, що Рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова" надано згоду на прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади житлового будинку по вул.Сіриківській, 36-А від ДП "Харківський завод шампанських вин" разом з зовнішніми інженерними мережами, вбудованими та прибудованими приміщеннями, а також майном, призначеним для обслуговування цього будинку. Про прийняте рішення та необхідність спільно з адміністрацією Холодногірського району Харківської міської ради та КП "Житлокомсервіс" вжити відповідні заходи з оформлення необхідної документації та акту приймання-передачі будинку до комунальної власності міста, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради підприємство було інформовано неодноразово. Однак, до цього часу необхідна документація не отримана, тому питання з прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади колишнього житлового будинку по вул.Сіриківській, 36-А залишається не вирішеним. Для проведення роботи з прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади колишнього житлового будинку по вул.Сіриківській, 36-А повідомлено про перелік документації, необхідної для формування акту приймання-передачі житлового будинку:
- копії статутних документів підприємства; - копія акту введення до експлуатації будинку;
- матеріали по відведення земельної ділянки під забудову будинку;
- копія технічного паспорту на будинок;
- підтвердження щодо занесення відомостей про реєстрацію об`єктів нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
- перелік мешканців будинку;
- інформація про наявність орендарів, власників нежитлових приміщень, вільних приміщень, службового житла, надвірних побудов;
- підтвердження спеціалізованих підприємств по передачі зовнішніх інженерних мереж.
Крім того, направлено завірені належним чином копії: рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова" про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста майна (п.7 додатку 1) та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №15 від 16.01.2013 "Про виключення будинку №36-А по вулиці Сіриківській із числа гуртожитку".
Вказано, що після отримання повного пакету документів, питання про прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади житлового будинку по вул. Сіриківській, 36-А буде можливо розглянути у відповідності до вимог чинного законодавства.
05.08.2025 Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради було надіслано відповідь №6864/0/90/25 на заяву №03-7/2 від 03.07.2025 в якій зазначено, що ліквідатору та керівництву Холодногірського району Харківської міської ради необхідно спільно вжити заходи з оформлення необхідної документації та акту приймання-передачі будинку до комунальної власності міста, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради. Після чого, надати звернення на ім`я міського голови з проханням розглянути питання на сесії міської ради стосовно прийняття житлового будинку №36-А по вул.Сіриківській до комунальної власності Харківської міської територіальної громади. Також повідомлено, що передача житлового фонду з державної власності до комунальної власності обумовлена ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ №891 від 06.11.1995, розпорядженням міського голови №5923 від 28.11.2011 "Про прийняття до комунальної власності м.Харкова відомчого житлового фонду та об`єктів соціальної інфраструктури". Відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ №891 від 06.11.1995(далі Положення), передача відомчого житлового фонду в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будівлю (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. Тому, перелік документів, необхідних для передачі до комунальної власності Харківської міської територіальної громади гуртожитків, не є додатковими вимогами, а є обов`язковими вимогами, відповідно до Положення. Управлінням комунал
05.08.2025 ліквідатором Бідною О.І. було направлено заяву №05-8/1 до відповідача, в якій вказано, що встановлення органом місцевого самоврядування додаткових умов для проведення роботи з прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади колишнього житлового будинку по вул.Сіриківській, 36-А та для формування акту приймання-передачі житлового будинку є прямим порушенням імперативного припису спеціальних законодавчих актів (законів) щодо передачі/прийняття об`єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності територіальних громад. Отже, для вирішення цього питання, на виконання ч.7 ст.61 КУзПБ ліквідатор ДП "Харківський завод шампанських вин" Бідна О.І. має передати, а Харківська міська рада прийняти без додаткових умов об`єкт житлового фонду за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36-А. Також у вказаній заяві ліквідатор просила прийняти на баланс Харківської міської ради об`єкт житлового фонду за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська, 36-А без додаткових умов у порядку, встановленому законом, у зв`язку з ліквідацією ДП "Харківський завод шампанських вин", у зв`язку з чим утворити відповідну комісію та вчинити інші необхідні дії.
18.08.2025 Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради було надіслано відповідь №7318/0/90-25 на заяву №05-8/1 від 05.08.2025 в якій вкотре зазначено, що ліквідатору та керівництву Холодногірського району Харківської міської ради необхідно спільно вжити заходи з оформлення необхідної документації та акту приймання-передачі будинку до комунальної власності міста, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради. Після чого, надати звернення на ім`я міського голови з проханням розглянути питання на сесії міської ради стосовно прийняття житлового будинку №36-А по вул.Сіриківській до комунальної власності Харківської міської територіальної громади. Також повідомлено, що передача житлового фонду з державної власності до комунальної власності обумовлена ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ №891 від 06.11.1995, розпорядженням міського голови №5923 від 28.11.2011 "Про прийняття до комунальної власності м.Харкова відомчого житлового фонду та об`єктів соціальної інфраструктури". Зазначено, що питання прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади житлового будинку по вул.Сиріківській, 36-А буде розглянуто після отримання оформленого належним чином та затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради акту приймання-передачі, передбаченого законодавством для такої передачі.
Позивач вказує, що станом на час розгляду справи, незважаючи на вжиті заходи з боку ліквідатора Бідної О.І. щодо передачі об`єкта житлового фонду (гуртожитку) розташованого за адресою: 61017, Харківська область, м.Харків, вул.Сіриківська 36А територіальній громаді, - відповідач не вчинив жодних дій для прийняття відповідного об`єкту, що в свою чергу унеможливлює належне завершення ліквідаційної процедури та створює юридичні перешкоди для виконання покладених на ліквідатора обов`язків і що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, мотивував своє рішення тим, що спірний житловий будинок перебуває на балансі підприємства-банкрута та відповідно до частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає передачі до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов. Суд виходив з того, що обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такий об`єкт є імперативним і не передбачає свободи розсуду, тоді як вимоги відповідача щодо попереднього надання додаткового пакета документів та вчинення інших дій фактично створюють не передбачені спеціальним законом умови для його прийняття. Врахувавши неодноразові звернення ліквідатора, наявність рішення Харківської міської ради про надання згоди на прийняття будинку до комунальної власності та відсутність фактичного завершення процедури його передачі, господарський суд дійшов висновку, що неприйняття відповідачем об`єкта житлового фонду перешкоджає завершенню ліквідаційної процедури, а тому наявні підстави для зобов`язання Харківської міської ради прийняти цей об`єкт до комунальної власності територіальної громади міста Харкова без додаткових умов.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у цій справі є наявність у Харківської міської ради обов`язку прийняти до комунальної власності Харківської міської територіальної громади об`єкт житлового фонду, розташований за адресою: м.Харків, вул.Сіриківська, 36-А, який перебуває на балансі підприємства-банкрута та не підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також правомірність поставлення виконання цього обов`язку у залежність від попереднього надання ліквідатором визначеного відповідачем пакета документів і завершення процедури оформлення акта приймання-передачі.
Отже, під час апеляційного перегляду колегія суддів має встановити: чи належить спірний будинок до об`єктів житлового фонду, які відповідно до частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають передачі до комунальної власності; чи має обов`язок Харківської міської ради прийняти цей об`єкт імперативний та недискреційний характер; як співвідносяться передбачена наведеною нормою вимога щодо прийняття об`єкта "без додаткових умов" та необхідність дотримання встановленого законодавством порядку документального оформлення його передачі; чи могли відсутність окремих документів та незавершеність оформлення акта приймання-передачі бути законною підставою для неприйняття об`єкта; чи вчинили ліквідатор і відповідач достатні та залежні від кожного з них дії для завершення процедури передачі; а також чи є обраний позивачем спосіб захисту належним і ефективним та чи не призводить зобов`язання міської ради прийняти об`єкт до втручання суду в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Окремій оцінці підлягають доводи апеляційної скарги щодо необхідності залучення до участі у справі виконавчих органів Харківської міської ради, уповноважених здійснювати організаційні та підготовчі дії з прийняття майна, з огляду на те, чи вирішено оскаржуваним рішенням питання про їхні самостійні права, інтереси або обов`язки.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені і в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Отже, саме Харківська міська рада як представницький орган Харківської міської територіальної громади реалізує від її імені повноваження, пов`язані з набуттям майна у комунальну власність.
Спеціальні підстави передачі державного житлового фонду у разі банкрутства підприємства визначені абзацом 2 пункту 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", відповідно до якого у разі банкрутства, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній, у тому числі гуртожитки, одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.
Наведеному положенню кореспондує частина 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
Організаційні та документальні засади реалізації цього обов`язку визначені Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", який відносить до об`єктів такої передачі, зокрема, об`єкти житлового фонду, що перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, а також Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 (далі - Положення №891), яке визначає порядок такої передачі, зокрема у разі банкрутства або ліквідації підприємства.
Викладені норми регулюють різні, проте взаємопов`язані складові одних і тих самих правовідносин. Абзац 2 пункту 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та частина 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язковий правовий результат: ліквідатор повинен передати, а орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти відповідний об`єкт житлового фонду без додаткових умов. Натомість Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Положення №891 визначають порядок, у якому такий результат має бути документально та організаційно оформлений.
Тому зазначені групи норм не виключають, а доповнюють одна одну: загальні та підзаконні приписи щодо організаційного оформлення передачі підлягають застосуванню саме як складова встановленого законом порядку, на який прямо вказує частина 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, і не можуть тлумачитися як такі, що змінюють імперативний характер самого обов`язку, передбаченого цією спеціальною нормою.
Наведене розуміння співвідношення обов`язкового результату та порядку його оформлення узгоджується з послідовною практикою Верховного Суду у спорах щодо передачі об`єктів житлового фонду підприємств-банкрутів до комунальної власності.
Так, у постанові від 19.02.2019 у справі №5023/182/12 Верховний Суд виходив із того, що передання об`єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальної громади має обов`язковий характер, а бездіяльність міської ради щодо їх неприйняття є протиправною. Суд зазначив, що така передача є безумовною, тобто здійснюється без додаткових умов, а необхідність її проведення зумовлена безпосередньо приписами законодавства про банкрутство, а не волевиявленням органу місцевого самоврядування щодо доцільності прийняття відповідного майна.
Аналогічний підхід застосовано у постанові від 13.05.2021 у справі №905/2432/19, у якій орган місцевого самоврядування обґрунтовував відмову у прийнятті житлових будинків невирішеністю питання щодо передачі зовнішніх інженерних мереж, незадовільним технічним станом окремих об`єктів та недотриманням процедури, передбаченої Положенням №891. Верховний Суд дійшов висновку, що наведені обставини не змінюють обов`язкового та безумовного характеру передачі об`єктів житлового фонду підприємства-банкрута, та визнав правовідносини у цій справі подібними до встановлених у постанові від 19.02.2019 у справі №5023/182/12.
У постанові від 08.07.2021 у справі №Б-19/81-10 Верховний Суд узагальнив наведені підходи, вказавши, що об`єкти житлового фонду боржника не включаються до ліквідаційної маси, а норми законодавства про банкрутство передбачають їх обов`язкове та безумовне передання до комунальної власності територіальної громади. Суд окремо підтвердив актуальність висновків, сформульованих у справах №5023/182/12 та №905/2432/19, після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки частина 7 статті 61 цього Кодексу зберегла аналогічне правове регулювання.
Подібне тлумачення абзацу другого частини 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" міститься в постанові Верховного Суду у справі №911/1557/24, ухваленій за позовом про зобов`язання селищної ради прийняти до комунальної власності житлові будинки, які в процесі приватизації підприємства не увійшли до статутного капіталу створеного акціонерного товариства. Верховний Суд дійшов висновку, що передання об`єктів державного житлового фонду до комунальної власності територіальних громад здійснюється в обов`язковому та безумовному порядку і не потребує згоди органу місцевого самоврядування. Хоча ця справа стосується не банкрутства підприємства, а зміни форми власності в процесі приватизації, і судові рішення в ній були частково скасовані з передачею на новий розгляд у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, наведений висновок щодо змісту абзацу 2 частини 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" зберігає значення додаткового підтвердження обов`язкового і безумовного характеру передачі державного житлового фонду органу місцевого самоврядування, оскільки саме ця норма кореспондує частині сьомій статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
З наведеної практики випливають три взаємопов`язані висновки: об`єкти житлового фонду підприємства-банкрута передаються до комунальної власності в обов`язковому порядку; орган місцевого самоврядування не наділений свободою розсуду щодо прийняття чи неприйняття такого майна; а неприйняття об`єкта не може обґрунтовуватися міркуваннями доцільності або встановленням умов, від виконання яких залежало б саме виникнення цього обов`язку.
Таким чином, після встановлення належності майна до житлового фонду підприємства-банкрута Харківська міська рада не вправі вирішувати, приймати чи не приймати спірний будинок. Її повноваження в цих правовідносинах полягають у належній організації та доведенні до завершення передбаченої законом процедури прийняття об`єкта, а не у виборі між його прийняттям і відмовою від нього.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, постановою Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №5023/2756/11 Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну. У ході ліквідаційної процедури до складу майна боржника виявлено спірний будинок за адресою: м.Харків, вул.Сіриківська, 36-А, який відповідно до частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає включенню до ліквідаційної маси і реалізації.
Належність спірного будинку до житлового фонду та його індивідуалізуючі ознаки підтверджуються сукупністю наявних у матеріалах справи документів. За даними бухгалтерського обліку та інвентарної картки будинок перебуває на балансі ДП "Харківський завод шампанських вин". Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2012 серії САЕ№690526 та витягу про державну реєстрацію прав від 20.11.2012 №36327566 серії СЕІ№461919 об`єкт зареєстрований як будівля літ. "А-2" загальною площею 841,6 кв. м, житловою площею 455,9 кв. м, за адресою: м.Харків, вул.Сіриківська (Сериківська), буд.36-А; власником майна є держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, а за ДП "Харківський завод шампанських вин" будівля закріплена на праві господарського відання. Технічний паспорт на будинок додатково підтверджує його житлове призначення, зазначаючи характеристики житлових приміщень та наявність інженерного обладнання, зокрема водопостачання, каналізації, центрального опалення, електро- і газопостачання.
Наведені документи у своїй сукупності дають змогу достовірно встановити місцезнаходження, власника, балансоутримувача, площу та функціональне призначення спірного будинку, а отже об`єкт є достатньо індивідуалізованим для вирішення питання про його передачу до комунальної власності.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №15 від 16.01.2013 будинок №36-А по вул.Сіриківській виключено із числа гуртожитків ДП "Харківський завод шампанських вин", а займану мешканцями площу закріплено за ними з визнанням їх наймачами в установленому законодавством порядку. Зі змісту цього рішення не вбачається, що воно змінює житлове призначення будинку або виключає його зі складу державного житлового фонду: врегулювання статусу мешканців як наймачів, навпаки, підтверджує подальше використання будинку за житловим призначенням.
Оскільки частина 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства поширюється на об`єкти житлового фонду підприємства-банкрута, в тому числі на гуртожитки, гуртожиток є лише одним із видів такого житлового фонду, а не самостійною категорією майна поза його межами. Тому виключення будинку із числа гуртожитків у 2013 році змінило його статус як окремого виду житлового приміщення, однак не припинило належності будівлі до державного житлового фонду в цілому, а отже не виключає застосування до спірних правовідносин частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин спірний будинок є достатньо індивідуалізованим об`єктом державного житлового фонду, що перебуває у господарському віданні підприємства-банкрута, не підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі та належить до майна, яке ліквідатор зобов`язаний передати, а Харківська міська рада прийняти до комунальної власності відповідно до частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Питання щодо комплектності іншої документації, необхідної для подальшого оформлення переходу права комунальної власності, стосується порядку реалізації цього обов`язку і оцінюється окремо.
Окреме значення для вирішення спору має рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №58/15 від 23.12.2015 "Про комунальну власність м.Харкова", яким затверджено перелік майна, щодо якого надано згоду на прийняття до комунальної власності міста, зокрема житловий будинок по вул.Сіриківській, 36-А, літ. "А-2" (пункт 7 додатку 1). Зі змісту листа Управління комунального майна та приватизації №5721 від 17.07.2025 вбачається, що цим рішенням згоду надано на прийняття будинку разом із зовнішніми інженерними мережами, вбудованими та прибудованими приміщеннями, а також майном, призначеним для його обслуговування. Факт прийняття рішення №58/15 від 23.12.2015 і його зміст визнавалися самими виконавчими органами Харківської міської ради в листуванні з ліквідатором і в апеляційній скарзі не заперечуються.
Як зазначено вище, ч.7 ст.61 КУзПБ не залишає органу місцевого самоврядування вибору між прийняттям об`єкта житлового фонду підприємства-банкрута та відмовою від його прийняття. Наявність рішення №58/15 від 23.12.2015 підтверджує, що це виключає не лише абстрактну, а й фактичну наявність будь-якого розсуду Харківської міської ради щодо спірного будинку: питання про принципову можливість його прийняття до комунальної власності вже вирішене самою радою.
Відповідно спір у цій справі виник не через відсутність волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо прийняття будинку, а через незавершення організаційних і документальних дій, необхідних для реалізації вже прийнятого радою рішення. Зобов`язання Харківської міської ради прийняти спірний будинок не передбачає формування судом замість ради нового волевиявлення і не покладає на неї обов`язку вирішити питання, яке раніше не було предметом розгляду органу місцевого самоврядування, а спрямоване на забезпечення виконання рішення, яке рада вже ухвалила.
З цієї підстави доводи апеляційної скарги про необхідність повторного розгляду на сесії міської ради питання про те, чи приймати спірний будинок, не заслуговують на увагу: подальші дії, передбачені законодавством і внутрішніми актами міської ради, можуть стосуватися оформлення документів, проведення обстеження, складення й затвердження акта приймання-передачі та інших організаційних питань, однак не можуть перетворюватися на повторне вирішення питання, вже вирішеного рішенням №58/15 від 23.12.2015.
Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги в тій частині, що вжите у ч.7 ст.61 КУзПБ формулювання "у порядку, встановленому законом" виключає можливість передачі об`єкта житлового фонду поза передбаченими законодавством організаційними процедурами. Указане формулювання, як зазначено вище, означає що передання та прийняття об`єкта повинні бути належним чином оформлені, а не відбуватися лише на підставі факту виникнення відповідного обов`язку.
Положенням №891 визначено зміст такого оформлення. Згідно з пунктом 5 Положення передача будинків відомчого житлового фонду провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється виконавчим комітетом відповідної ради за участю представників комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, органу технічної інвентаризації та підприємства, що передає житловий фонд. Відповідно до пункту 6 Положення саме ця комісія визначає технічний стан будинку та обслуговуючих його об`єктів комунального призначення. Пунктом 8 Положення передбачено передання відповідної технічної документації, зокрема інвентарної справи, акта прийняття в експлуатацію, планів зовнішніх мереж, а також документів, що встановлюють право на будинок, а пунктом 9 - складення акта приймання-передачі у чотирьох примірниках, який підписується членами комісії та затверджується виконавчим комітетом, який утворив комісію.
Отже, акт приймання-передачі, технічна документація на будинок, документи, що встановлюють право на нерухоме майно, відомості про зовнішні інженерні мережі та інформація, необхідна для державної реєстрації права комунальної власності, є складовими передбаченої законом процедури і можуть бути об`єктивно необхідними для фактичного оформлення переходу майна. З огляду на це не кожна вимога органу місцевого самоврядування щодо надання документа є незаконною додатковою умовою в розумінні ч.7 ст.61 КУзПБ: висновок суду першої інстанції, сформульований без такого розмежування, потребує уточнення.
Правове значення вимоги про надання документа залежить не від самого факту такої вимоги, а від мети з якою її висунуто, і від етапу процедури на якому це відбувається. Якщо документ об`єктивно потрібен для технічного чи реєстраційного оформлення вже визнаної передачі, вимога про його надання є складовою встановленого законом порядку. Якщо ж відсутність документа використовується як передумова, без виконання якої орган місцевого самоврядування не визнає свого обов`язку прийняти об`єкт, не розпочинає залежних від нього дій або невизначено відкладає його виконання, - така вимога виходить за межі свого призначення і перетворюється на заборонену законом додаткову умову.
Застосування цього критерію до обставин справи свідчить про порушення наведеної межі. Так листом №5721 від 17.07.2025 Управління комунального майна та приватизації повідомило ліквідатора про перелік документів, необхідних для формування акта приймання-передачі, та зазначило, що питання про прийняття будинку до комунальної власності буде розглянуто лише після отримання повного пакета цих документів, включно з актом приймання-передачі, вже затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради. Водночас, як встановлено в пункті 9 Положення №891, саме затвердження акта належить до повноважень виконавчого комітету, а не ліквідатора. Вимагаючи від ліквідатора надання документа, підготовка й затвердження якого не входять до її повноважень, як умови для розгляду питання по суті, Харківська міська рада поставила саме виникнення й реалізацію свого обов`язку в залежність від дії, вчинення якої залежить від неї самої, а не від ліквідатора.
За таких обставин наведена в листі №5721 від 17.07.2025 вимога є не складовою оформлення вже визнаної передачі, а способом відкладення розгляду питання про прийняття будинку до виконання ліквідатором дій, які об`єктивно не належать до її повноважень. Тому необхідність документального оформлення передачі не звільняє Харківську міську раду від обов`язку прийняти спірний будинок, не надає їй права відмовитися від його прийняття та не є підставою для необмеженого відкладення виконання цього обов`язку.
Визначена межа між законною процедурою оформлення та забороненою додатковою умовою вимагає встановлення, які саме дії в межах цієї процедури залежали від ліквідатора, а які - від Харківської міської ради та її виконавчих органів.
Обов`язок ліквідатора в цих правовідносинах полягає в ініціюванні передачі, наданні наявної технічної та правовстановлюючої документації, наданні необхідної інформації про об`єкт, участі у роботі комісії та підписанні акта приймання-передачі. Матеріалами справи підтверджено, що ліквідатор не була пасивною щодо виконання цього обов`язку: заявою №06-6/2 від 06.06.2024 вона просила Харківську міську раду прийняти спірний будинок, утворити відповідну комісію та вчинити інші необхідні дії; телефонограмою від 12.06.2024 №12 повідомлено про комісійне обстеження будинку, однак це обстеження фактично не відбулося; повторною заявою №16-6/3 від 16.06.2025 ліквідатор знову порушила питання про прийняття будинку та утворення комісії; запитом №03-7/1 від 03.07.2025 вона звернулася за копіями рішень №58/15 від 23.12.2015 та №15 від 16.01.2013. Наведені дії свідчать про те, що ліквідатор ініціювала процедуру передачі та не відмовлялася від участі в ній.
Водночас частина дій, необхідних для завершення передачі, за своїм змістом не могла бути вчинена ліквідатором одноособово, а належала до повноважень органів самого відповідача: організація роботи комісії, участь уповноважених представників у комісійному обстеженні будинку, визначення його технічного стану, спільне складення акта приймання-передачі, забезпечення його затвердження виконавчим комітетом, а також організація прийняття зовнішніх інженерних мереж комунальними підприємствами. Як зазначено вище, саме до цієї категорії належить і затвердження акта приймання-передачі виконавчим комітетом, наявність якого Харківська міська рада вимагала від ліквідатора як передумову розгляду питання.
Те, що виконання цих дій потребувало участі органів самого відповідача, визнавалося й виконавчими органами Харківської міської ради. У листах №5721 від 17.07.2025 та №6864/0/90/25 від 05.08.2025 зазначено про необхідність спільного вжиття ліквідатором, адміністрацією Холодногірського району та КП "Житлокомсервіс" заходів з оформлення документації та акта приймання-передачі. Отже, відповідач сам виходив із того, що завершення процедури залежить від узгоджених дій обох сторін, а не лише від попереднього надання ліквідатором готового комплекту документів.
За таких обставин незавершеність документального оформлення передачі спірного будинку не може бути покладена виключно на ліквідатора. Вона ініціювала передачу, просила утворити комісію, провести обстеження та надати документи, пов`язані з рішеннями міської ради, тоді як передбачена законом процедура не могла бути завершена без активної участі Харківської міської ради та її виконавчих органів у діях, віднесених до їхньої власної компетенції.
Апеляційна скарга обґрунтовується твердженням, що висновок про бездіяльність Харківської міської ради не відповідає обставинам справи, оскільки її виконавчі органи розглядали звернення ліквідатора та надавали відповіді. Твердження про те, що відповідач і його виконавчі органи не вчинили жодних дій, справді не повністю узгоджується з матеріалами справи: у відповідях від 01.07.2025 №1240/0/187-25, 17.07.2025 №5721, 05.08.2025 №6864/0/90/25 та 18.08.2025 №7318/0/90-25 виконавчі органи Харківської міської ради повідомляли про зміст рішень від 23.12.2015 №58/15 і від 16.01.2013 №15, надавали їх копії, визначали перелік документації та роз`яснювали подальшу послідовність дій.
Однак оцінці підлягає не сам факт листування, а його результативність, тобто те, чи забезпечило воно фактичне просування процедури до визначеного законом результату. Як установлено вище, жодна з дій, віднесених до компетенції органів самого відповідача, - організація роботи комісії, проведення її обстеження, спільне складення та затвердження акта приймання-передачі, - фактично вчинена не була. Рішення №58/15 від 23.12.2015 залишається нереалізованим, а спірний будинок до комунальної власності не прийнятий.
Отже, вчинені Харківською міською радою та її виконавчими органами дії мали переважно інформаційний і листувальний характер: вони не призвели до організації роботи комісії, проведення обстеження, оформлення акта приймання-передачі та фактичного прийняття будинку, а обмежилися повторенням переліку документів і роз`ясненням процедури протягом тривалого часу.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №9901/345/20, апелянт зазначає, що самого факту невчинення обов`язкових дій недостатньо для визнання бездіяльності протиправною, оскільки необхідно встановити причини, умови та межі невиконання, а також його наслідки. Такий підхід дійсно сформульований Великою Палатою Верховного Суду, яка визначила протиправну бездіяльність як невчинення юридично значимих дій, що належать до компетенції відповідного суб`єкта, є об`єктивно необхідними і реально можливими, але фактично не здійснені.
Застосування цих критеріїв до обставин цієї справи не спростовує, а підтверджує висновок про невиконання Харківською міською радою встановленого законом обов`язку. Юридичний зміст обов`язку полягає у прийнятті спірного будинку до комунальної власності та організації необхідної для цього процедури. Відповідні дії належать до компетенції відповідача, є об`єктивно необхідними і реально можливими, оскільки рада ще у 2015 році надала згоду на прийняття будинку, а Положенням №891 визначено органи, уповноважені забезпечити оформлення передачі. Невиконання триває тривалий період після рішення №58/15 від 23.12.2015 та продовжується попри звернення ліквідатора у 2024-2025 роках, а його причиною є не об`єктивна неможливість вчинення дій, а покладення на ліквідатора обов`язку попередньо надати документи й акт, підготовка яких залежить від самого відповідача. Наслідком такого невиконання є те, що спірний будинок залишається на балансі підприємства-банкрута, а завершення його ліквідаційної процедури є неможливим.
За таких обставин посилання апелянта на постанову у справі № 9901/345/20 не підтверджує належного виконання ним свого обов`язку, а, навпаки, за наведеними в ній критеріями підтверджує тривале невиконання Харківською міською радою вимог частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дискреційними є повноваження, за реалізації яких закон надає суб`єкту владних повноважень можливість обрати один із кількох правомірних варіантів поведінки. Частина 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства такого вибору для органу місцевого самоврядування не передбачає, а прямо визначає обов`язковий результат правовідносин: ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає об`єкт житлового фонду підприємства-банкрута без додаткових умов. Як установлено вище, Харківська міська рада не наділена розсудом щодо того, приймати чи не приймати спірний будинок, а рішенням №58/15 від 23.12.2015 вона вже реалізувала цей розсуд, надавши згоду на його прийняття.
Відтак зобов`язання Харківської міської ради прийняти спірний будинок не є формуванням судом замість відповідача нового волевиявлення і не є вирішенням питання, віднесеного до її дискреційних повноважень. Оскаржуване рішення не визначає склад комісії, зміст акта приймання-передачі, перелік документів, які мають підготувати сторони, чи порядок внутрішньої взаємодії виконавчих органів Харківської міської ради - вибір конкретних організаційних заходів залишається за відповідачем у межах наданих йому законом повноважень. Суд лише зобов`язує відповідача досягти результату, прямо передбаченого ч.7 ст.61 КУзПБ і не залежного від його розсуду.
Наведена апелянтом постанова Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 у справі №2030/2а-18/11 (провадження № К/9991/27687/12), відповідно до якої суд не вправі зобов`язувати орган місцевого самоврядування прийняти конкретне рішення, ухвалена за інших фактичних і правових обставин. У зазначеній справі предметом спору було клопотання особи про надання в оренду земельної ділянки площею 862 кв.м для будівництва та обслуговування кафе, тобто питання, у вирішенні якого закон залишає органу місцевого самоврядування простір для оцінки та прийняття рішення. У справі, що переглядається, зміст обов`язку Харківської міської ради прямо визначений чч.7 ст.61 КУзПБ, яка вибору між прийняттям і неприйняттям об`єкта не передбачає, а згода на прийняття спірного будинку додатково підтверджена рішенням самої ради №58/15 від 23.12.2015. Тому висновок, сформульований у справі №2030/2а-18/11, до спірних правовідносин не застосовується.
Отже, колегія суддів констатує, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання Харківської міської ради прийняти спірний будинок відповідає змісту порушеного права. Саме неприйняття об`єкта перешкоджає завершенню його передачі та ліквідаційної процедури ДП "Харківський завод шампанських вин", тоді як самого лише визнання бездіяльності протиправною було б недостатньо для усунення цієї перешкоди.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, Департамент житлово-комунального господарства та адміністрація Холодногірського району є виконавчими органами Харківської міської ради, утвореними нею для здійснення організаційних, підготовчих і виконавчих функцій, включно з функціями у сфері прийняття відомчого житлового фонду до комунальної власності.
Оскаржуваним рішенням зобов`язано саме Харківську міську раду прийняти спірний будинок до комунальної власності. Жоден із названих апелянтом виконавчих органів судом не зобов`язаний утворити комісію, провести обстеження, підготувати чи підписати акт приймання-передачі або вчинити іншу конкретно визначену дію; рішення також не вирішує питання про належне цим органам майно і не змінює обсягу їхньої компетенції. Здійснення виконавчими органами організаційних функцій, віднесених до їх компетенції, є способом внутрішньої реалізації Харківською міською радою покладеного на неї обов`язку і не переносить цей обов`язок на її структурні підрозділи. Це узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду у справах №Б-19/81-10 та №5023/182/12, у яких обов`язок прийняти об`єкти житлового фонду підприємств-банкрутів покладався саме на орган місцевого самоврядування, а не на його виконавчий комітет, департаменти чи районні адміністрації.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України обов`язковою підставою для скасування судового рішення є прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Застосування цієї норми вимагає встановлення, що судове рішення безпосередньо стосується такої особи, тобто містить висновок про її права, інтереси або обов`язки, а не лише зумовлює виконання нею внутрішніх організаційних функцій у структурі сторони спору. Оскільки оскаржуваним рішенням питання про самостійні права, інтереси чи обов`язки виконавчих органів Харківської міської ради не вирішено, їх незалучення до участі у справі не є порушенням, передбаченим пунктом 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Не спростовує наведеного висновку і довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки розпорядженню Харківського міського голови №5923 від 28.11.2011 "Про прийняття до комунальної власності м.Харкова відомчого житлового фонду та об`єктів соціальної інфраструктури". Предметом позову в цій справі не є визнання зазначеного розпорядження незаконним чи його скасування; позивач не посилався на порушення порядку його прийняття або на перевищення міським головою повноважень, а тому питання про його чинність не входить до предмета доказування у цій справі.
Зі змісту наведених в апеляційній скарзі положень розпорядження №5923 вбачається, що воно визначає внутрішній порядок організації роботи органів Харківської міської ради під час прийняття відомчого житлового фонду, зокрема покладає на голів районних адміністрацій забезпечення технічного обстеження житлового фонду постійно діючими комісіями та підготовку проєктів рішень виконавчого комітету про затвердження актів приймання-передачі. Як акт посадової особи місцевого самоврядування розпорядження №5923 не може змінювати зміст установленого законом матеріально-правового обов`язку Харківської міської ради, звужувати сферу його дії або надавати їй свободу розсуду щодо прийняття об`єкта; воно регулює організаційний механізм виконання цього обов`язку і, відповідно, має застосовуватися для забезпечення передачі спірного будинку, а не для її блокування.
Разом з тим визначення розпорядженням №5923 повноважень районної адміністрації, комісії та виконавчого комітету щодо технічного обстеження, підготовки та затвердження акта приймання-передачі додатково підтверджує встановлений вище розподіл обов`язків, за яким підготовка та затвердження такого акта не могли бути здійснені ліквідатором одноособово, а залежали від дій органів самого відповідача.
Не спростовує наведених висновків і довід апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення не враховує реєстрацію права власності на спірний будинок за державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та необхідність належного документального оформлення й державної реєстрації переходу цього права.
Як установлено вище, зазначена обставина сторонами не оспорюється і не суперечить визначеному судом правовому висновку. Державна форма власності на об`єкт та закріплення його за підприємством-банкрутом на праві господарського відання є не перешкодою для застосування частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а її передумовою: саме тому, що житловий фонд перебуває в державній власності й господарському віданні підприємства, яке ліквідується, закон покладає на ліквідатора обов`язок передати, а на орган місцевого самоврядування - прийняти цей об`єкт. Ліквідатор діє в межах спеціальних повноважень, наданих їй Кодексом України з процедур банкрутства, а не від імені чи в інтересах власника майна.
Оскаржуваним рішенням визначено лише обов`язок Харківської міської ради прийняти спірний будинок до комунальної власності; воно не припиняє права державної власності, не здійснює державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою і не вирішує питання про будь-які права чи обов`язки Міністерства аграрної політики та продовольства України. Наступне оформлення переходу права власності, включно з його державною реєстрацією, є окремим етапом, похідним від виконання встановленого законом обов`язку прийняти об`єкт, а не передумовою для виникнення цього обов`язку.
Інші доводи апеляційної скарги - щодо наявності у Харківської міської ради дискреційних повноважень, необхідності залучення до участі у справі її виконавчих органів, посилання на державну реєстрацію права власності на спірний будинок за Міністерством аграрної політики та продовольства України, чинності розпорядження Харківського міського голови від 28.11.2011 №5923, а також наведених апелянтом правових позицій у справах з інших правовідносин, - отримали оцінку колегії суддів вище і не спростовують правильності вирішення спору по суті.
Суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про наявність у Харківської міської ради передбаченого частиною 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку прийняти спірний об`єкт житлового фонду до комунальної власності Харківської міської територіальної громади та про відсутність підстав ставити виконання цього обов`язку в залежність від попереднього завершення ліквідатором дій, вчинення яких потребує участі органів самої міської ради. Необхідність документального оформлення передачі не заперечує обов`язкового характеру прийняття будинку, а є способом виконання цього обов`язку, здійснюваним на його виконання, а не замість нього, і потребує узгодженої участі обох сторін; недоліки чи незавершеність такого оформлення не звільняють Харківську міську раду від обов`язку організувати залежні від неї дії та довести процедуру до передбаченого законом результату.
Наведені апелянтом обставини не підтверджують наявності передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Допущене судом першої інстанції недостатньо чітке розмежування між безумовним характером обов`язку Харківської міської ради та необхідністю належного оформлення його виконання не призвело до неправильного вирішення справи по суті, а було уточнене судом апеляційної інстанції під час перегляду справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга Харківської міської ради задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) підлягає залишенню без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №5023/2756/11 (922/3338/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 07.08.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Є.О. Васильєв
Суддя О.В. Стойка