УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/593/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів:
1) ОСОБА_3 ,
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 ,
5) ОСОБА_6 ,
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд"
про визнання договорів недійсними, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників,
ВСТАНОВИВ:
1. Господарський суд Харківської області ухвалою від 06.07.2026 задовольнив клопотання ОСОБА_3 про залишення письмових пояснень без розгляду; письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд", ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишив без розгляду.
2. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 про залишення письмових пояснень без розгляду, а справу направити до подальшого розгляду до суду першої інстанції.
3. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.07.2026 повернув апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 заявнику - ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.5 ст.260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
4. 26.07.2026 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026; справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням ст.ст.2, 13, 42, 118, 161, 254, 255, 260 ГПК, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц.
6. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
7. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному захист прав і свобод у судовому порядку, а ст.129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч.1 цієї статті).
8. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.14 Закону "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (п.8 ч.3 ст.2 ГПК).
10. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, необхідно розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз.13 пп.2.3 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-рн/2019).
11. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз.8 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).
12. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
13. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
14. Відповідно до ч.2 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
15. Статтею 255 ГПК встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
16. Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ст.255 ГПК, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
17. Приписи ст.255 ГПК свідчать про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
18. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
19. Проте ухвали суду першої інстанції про залишення письмових пояснень без розгляду не входять в перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
20. Не підпадає оскаржена ухвала місцевого господарського суду і під положення п.14 ч.1 ст.255 ГПК - "про залишення позову (заяви) без розгляду".
21. У постанові від 16.03.2020 у справі №755/19588/18 Верховний Суд дійшов висновку, що тлумачення п.16 ч.1 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) свідчить, що законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь - якої іншої заяви (клопотання). Під вжитим в цій нормі права поняттям "заява" необхідно розуміти таку заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю "позов". Такими заявами в цивільному процесуальному законодавстві є заяви в наказному провадженні (розд.ІІ ЦПК), заяви у справах окремого провадження (розд.ІV ЦПК).
22. Як вбачається, положення п.16 ч.1 ст.353 ЦПК є тотожними положенням п.14 ч.1 ст.255 ГПК.
23. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц дійшла висновку про те, що, "Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині 1 статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню, з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б основним завданням судочинства. Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, наведений у частині 1 статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України) перелік судових рішень не є вичерпним: ухвала, зазначена в цій нормі процесуального права, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку; за відсутності ухвали в зазначеному переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої права в інший спосіб)".
24. У справі №922/593/25 спірною є ухвала про залишення письмових пояснень без розгляду, однак така ухвала не перешкоджає подальшому розгляду справи, і скаржниця не позбавлена можливості включити заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду.
25. Згідно із п.4 ч.5 ст.260 ГПК апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
26. Враховуючи те, що скаржниця подала апеляційну скаргу на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду згідно зі ст.255 ГПК, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
27. Дослідивши оскаржуване судове рішення та надавши оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним, а аргументи, які викладені у касаційній скарзі, не викликають розумних сумнівів щодо правильності їх застосування чи тлумачення.
28. Відповідно до ч.2 ст.293 ГПК у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
29. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження у справі №922/593/25 за касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 необхідно відмовити на підставі ч.2 ст.293 ГПК.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/593/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Мамалуй
В. Студенець