УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/3412/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.
розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026
(головуючий - Чус О. В., судді: Кощеєв І. М., Верхогляд Т. А.)
у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до: 1) Фермерського господарства "АГРОР";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ-НАТ ТРЕЙД";
3) Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"
про визнання недійсними договорів,
ВСТАНОВИВ:
1. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "АГРОР" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ-НАТ ТРЕЙД" (далі - відповідач 2, скаржник) та Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (далі - відповідач 3) про визнання недійсними:
1) договору поставки № 04/01-2020 від 10.03.2020, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2;
2) договору поставки № 167 від 31.03.2020, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 3.
2. Позов обґрунтовано тим, що за результатами аналізу позивачем вказаних договорів поставки, документів, оформлених сторонами угод щодо їх виконання, інших документів (отриманих від сторін угод, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо) позивач дійшов висновків про наявність у сторін цих угод на момент їх укладання ознак умислу на укладення угод, що суперечать інтересам держави та суспільства.
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.
4. Суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його прав та інтересів спірними договорами.
5. 03.06.2026 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив, а рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, визнав недійсними договори поставки № 04/01-2020 від 10.03.2020 та № 167 від 31.03.2020.
6. 20.07.2026 відповідач 3 подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги й установив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, згідно з яким до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
8. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
9. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
10. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
11. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").
13. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
14. Позов у цій справі подано у 2024 році, а предметом спору є дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсним двох договорів поставки.
15. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
16. Таким чином відповідно до вимог касаційної скарги, скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9 689,60 грн, який розраховано таким чином: (3 028,00 грн х 2 (вимоги немайнового характеру) х 200 % х 0,8).
17. До касаційної скарги скаржник додав платіжну інструкцію № 63430 від 20.07.2026, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 656,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом.
18. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 3 033,60 грн.
19. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що судовий збір розраховується відповідно до вимог скаржника, які він просить застосувати суд після перегляду оскаржуваного судового рішення. Таким чином скаржнику слід доплатити різницю сплаченого судового збору або ж уточнити вимоги касаційного оскарження (повністю оскаржує судове рішення чи лише в частині).
20. Отже касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору або уточнення вимог касаційної скарги.
21. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
22. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 904/3412/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 3 033,60 грн або уточнити вимоги касаційного оскарження (повністю оскаржує судове рішення чи лише в частині).
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова