П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/19634/24
Провадження № 22-ц/4815/1803/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Белінським Павлом Євгеновичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2026 року (постановлену у складі судді Першко О.О.) у справі за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Белінського Павла Євгеновича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
в с т а н о в и в :
Представник ОСОБА_2 адвокат Белінський П.Є. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просив переглянути за новоявленими обставинами рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року, скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Заяву обґрунтовував тим, що 27 січня 2025 року Рівненським міським судом Рівненської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти за договором позики в розмірі 65 600 євро 75 євроцентів та судові витрати у розмірі 15 140 грн 00 коп.
Судом встановлено, що згідно розписки від 22 грудня 2021 року ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 40 000 євро, з щомісячною виплатою 5% за їх користування, які зобов`язалася повернути повністю з відсотками. В подальшому 24 січня 2022 року сторони збільшили розмір позики на 25 000 євро.
31 січня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено Договір позики.
Пунктом 1 Договору передбачено, що позикодавець передав позичальнику позику в розмірі 65 000 євро, що на момент укладення цієї угоди за офіційним курсом НБУ гривні до євро становить еквівалент суми 2671500 грн, яку позичальник отримав 22 грудня 2021 року відповідно до договору позики у простій письмовій формі, укладеного позикодавцем та позичальником з визначеними умовами, викладеними в розписці від 22 грудня 2021 року, і зобов`язаний повернути позикодавцю в строк до 30 квітня 2024 року.
Пунктом 2 Договору передбачено, що позика повертається в євро валюті. Про повернення суми позики позикодавець зобов`язується надати заяву про повний розрахунок по даному договору, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.
Пунктом 3 Договору передбачено, що за користування коштами позичальник зобов`язується сплачувати проценти в розмірі 3,7% від суми позики вказаної в п. 1 цього договору, за кожен місяць користування позикою у строк до 22 числа щомісячно по 2400 євро до дня повернення позики починаючи з 22 січня 2022 року, відповідно до узгодженого графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до цього Договору). Проценти сплачуються у готівковій формі.
У свою чергу, в пункті 4 Договору зазначено, що позикодавець підтверджує отримання суми коштів за користування позикою згідно графіку платежів за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 2400 євро та у листопаді 2023 року у розмірі 800 євро, що підтверджується фактичним графіком здійснених платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до цього Договору).
Відповідно до пункту 6 Договору сторони стверджують та свідчать, що надання позикодавцем грошових коштів, визначених в п. 1 даного Договору у позику та їх отримання позичальником відбулось у повному розмірі в готівковій формі.
Відповідно до пункту 7 Договору позичальник зобов`язується повернути 65000 євро основної суми позики та заборгованість по сплаті відсотків за користування позикою у розмірі 6400 євро та наступні грошові внески по сплаті відсотків за користування позикою за період лютий 2024 року квітень 2024 року в сумі 7200 євро в строк до 30 квітня 2024 року.
07 червня 2024 року та 29 липня 2024 року позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення позики, що підтверджується фіскальними чеками АТ "Укрпошта".
Позивач підтверджує, що 07 жовтня 2024 року відповідач сплатила йому заборгованість за відсотками по серпень 2024 року включно та частково за вересень, борг який залишився по відсоткам становить 600 євро 75 євроцентів.
Встановлені судом факти, враховуючи системний характер грошових операцій ОСОБА_1 , свідчать про те, що ці операції мають ознаки професійної діяльності з надання фінансових послуг у вигляді валютних операцій в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", Закону України "Про споживче кредитування", Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про валюту і валютні операції", Закону України "Про кредитні спілки", Закону України "Про платіжні послуги" та інших нормативних актів.
12 травня 2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Белінський П.Є. звернувся до Національного банку України з адвокатським запитом за вих. № 5/26-41, в якому просив надати інформацію про наявність або відсутність у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг протягом періоду часу з 22 грудня 2021 року до дня надання відповіді на цей запит, у тому числі станом на 22 грудня 2021 року, на 31 січня 2024 року та на 05 лютого 2024 року.
15 травня 2026 року у відповідь на адвокатський запит Національний банк України повідомив, що Національним банком не видаються ліцензії на: провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам - фізичним особам.
Відтак, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Договір позики є нікчемним. Наслідком укладення нікчемного договору є його абсолютна юридична недійсність з моменту підписання. Такий договір не породжує жодних прав та обов`язків.
Факт відсутності у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг у вигляді валютних операцій є істотною для справи обставиною, яка не була відома відповідачу до отримання відповіді з Національного банку України, яка датована 15 травня 2026 року, і не встановлювалася судом під час розгляду справи по суті.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2026 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Белінського Павла Євгеновича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що обставина, на яку ОСОБА_3 покликалася як на нововиявлену обставину могла бути відома ОСОБА_2 на час ухвалення судом рішення 27 січня 2025 року і вона не відноситься до нововиявлених обставин у розумінні ст. 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду і скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами відсутні.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Белінського П.Є., оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що факт відсутності у гр. Березняка індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг у вигляді валютних операцій є істотною для справи обставиною, яка не була відома відповідачці до отримання відповіді НБУ, яка датована 15.05.2026 р., і не встановлювалась судом під час розгляду справи по суті.
Відповідь Національного банку України датована 15 травня 2026 року, а отже її зміст не був відомий і не міг бути відомий гр. ОСОБА_2 станом на 27 січня 2025 року.
Просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2026 року по справі № 569/19634/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року по справі № 569/19634/24 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 65 600 євро 75 євроцентів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15 140 грн 00 коп.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2025 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року залишено без змін.
12 травня 2026 року адвокат Белінський П.Є. звернувся із адвокатським запитом до Національного банку України, в якому просив надати інформацію про наявність або відсутність у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг протягом періоду часу з 22 грудня 2021 року до дня надання відповіді на запит, у тому числі станом на 22 грудня 2021 року, на 31 січня 2024 року та на 05 лютого 2024 року.
15 травня 2026 року Національний банк України листом за №25-0010/44751 надав відповідь на адвокатський запит, з якої слідує, що Національним банком не видаються ліцензії: на провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам - фізичним особам.
Згідно положень ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
Згідно правової позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Як роз`яснено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).
ОСОБА_2 , звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року за нововиявленими обставинами, покликалася на відповідь Національного банку України від 15 травня 2026 року на його адвокатський запит від 12 травня 2026 року, згідно якого НБУ не видаються ліцензії: на провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам - фізичним особам.
Вказана обставина не може вважатися нововиявленою у розумінні ст. 423 ЦПК України та могла бути відома ОСОБА_2 на час ухвалення судом рішення 27 січня 2025 року, оскільки існувала на той період.
Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Белінського Павла Євгеновича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Белінським Павлом Євгеновичем залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.