СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/4464/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А.
розглянувши заяви ОСОБА_1 (вх. №7888, вх. №8533) про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати на стадії апеляційного перегляду у справі № 922/4464/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1175 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1. Приватне акціонерне товариство «КОЛОС-АГРО»,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕЄСТРАТОР «АВЕРС»,
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить суд:
- визнати недійсним Договір дарування цінних паперів від 25.03.2024, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С. під реєстровим номером 887, укладений між відповідачами.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 у позові відмовлено повністю.
ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 по справі №922/4464/25 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору. Також апелянт просить надати строк 5 днів після ухвалення постанови суду на подання до суду доказів понесених судових витрат на правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 року у справі № 922/4464/26 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 7888) про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/4464/25, в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи № 922/4464/25 докази судових витрат, понесених ОСОБА_1 при розгляді справи № 922/4464/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 та ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4464/25, яким розподілити витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 13 312,00 грн. (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).
27.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшли заперечення (вх. №8302) на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі № 922/4464/25 в повному обсязі.
28.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №8334), в якій просить долучити додаткові пояснення до заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/4464/25 до матеріалів справи № 922/4464/25.
03.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 8533) про розподіл судових витрат щодо сплати судових зборів, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4464/25, яким розподілити судові витрати ОСОБА_1 щодо сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 844,80 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн.
Розглянувши заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/4464/25, дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів зазначає про таке.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 244 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з ч. 1, 2 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові КГС ВС від 20.05.2024 року у справі № 202/16597/23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2026 у справі №922/4464/25 заяву ОСОБА_1 (вх. № 5350/26) від 05.03.2026 про залишення частини позовних вимог без розгляду задоволено; залишено позов ОСОБА_4 в частині позовних вимог про зобов`язання депозитарної установи ТОВ «НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕЄСТРАТОР «АВЕРС» провести операцію списання акцій простих електронних іменних у кількості 154422 штуки номінальною вартістю 5,00 грн за одну акцію, загальною номінальною вартістю 772.110,00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер (ISIN) UA[номер приховано], що становить 41,4693% у статутному капіталі емітента ПрАТ «КОЛОС-АГРО» з рахунку у цінних паперах відкритому на ім`я ОСОБА_3 та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах відкритий на ім`я ОСОБА_2 без розгляду.
Отже, після задоволення заяви позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду позовна заява ОСОБА_1 містить лише одну немайнову вимогу. Ставка судового збору за позовну заяву з однією немайновою вимогою у цій справі становить 2422,40 грн.
Таким чином, за подання до суду першої інстанції позовної заяви позивач має право вимагати стягнення з відповідачів 2 422,40 грн судового збору, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 року у справі № 922/4464/26 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Проаналізувавши докази надані позивачем на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково, шляхом стягнення з ОСОБА_2 (відповідач1) та ОСОБА_3 (відповідач2) судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн (по 1211,20 грн з кожного) та судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн ( по 1816,80 грн з кожного).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 312,00 грн.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 8 ст.129 ГПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Відтак, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача та у порядку, передбаченому ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК, подано заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Позивачем до своєї заяви про стягнення судових витрат надано копії наступних документів:
- Договір №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024;
- Додаткова угода від 18.05.2026 до договору №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024;
- Акт прийому-передачі наданих послуг №1407 від 14.07.2026 за договором №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024;
- Ордер на надання правничої допомоги Логінову Д.О. за договором №31/01/24 від 07.10.2024;
- Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Кожушного Кирила Сергійовича від 03.10.2023.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2024 між адвокатом Кожушним К. С., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ №4271, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 03.10.2023 № 10, з однієї сторони та громадянином України, Логіновим Д. О. (клієнт), з іншої сторони, укладено договір про надання правничої допомоги.
Предмет договору становить наступне: клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором ( п. 1.1).
Обов`язки адвоката визначені у розділі другому договору. Так, адвокат надає наступні види правничої допомоги, зокрема: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судових органах, зокрема, господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших державних органах (п. 2.1.4); узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших справ,...надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (п. 2.1.7); надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта (п. 2.1.8).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що надання адвокатом правничої допомоги за договором здійснюється на підставі додаткових угод до договору, котрими визначається обсяг послуг, що надаються та строк їх оплати.
Відповідно до пп. 3.1.3 та 3.1.4 договору клієнт зобов`язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень та оплачувати правничу (правову) допомогу відповідно до умов розділу 4 Договору.
Порядок здійснення розрахунків передбачений розділом четвертим договору і здійснюється наступним чином.
Вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до додатку до договору, що є невід`ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (п. 4.1).
За результатами надання послуг складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується перелік наданих адвокатом послуг та їх вартість (п.4.4).
Сума, яка визначається на підставі пункту 4.1 договору є гонораром адвоката за надання професійної правничої допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5).
Гонорар сплачується клієнтом у будь-який незаборонений законодавством спосіб у строк 20 банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п.4.6).
Відповідно до п. 7.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору та діє до 31.12.2024 включно, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до моменту припинення жодна зі сторін письмово не заявить про бажання припинити договір, договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах без обмеження кількості разів пролонгації. Кожна зі сторін має право відмовитися від виконання договору письмово повідомивши про це іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до моменту припинення.
Відповідно до п. 8.2 додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Договір №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 підписаний всіма сторонами договору.
Додатковою угодою від 18.05.2026 до договору №31/01/24 визначено, що адвокат зобов`язується надати наступні послуги: складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27 квітня 2026 року по справі № 922/4464/25; участь в судових засіданнях, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги; надання консультацій з вивченням документів тощо (п.1).
Оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом наступним шляхом: протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п.2).
Інші умови договору про надання правничої допомоги №31/01/24 від 31.01.2024 залишаються незмінними (п.3).
Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №31/01/24 від 31.01.2024 та вступає в силу з моменту її підписання (п.4).
Додаткова угода від 18.05.2026 до договору №31/01/24 підписана всіма сторонами договору.
Також заявником долучено до матеріалів справи Акт прийому-передачі наданих послуг №1407 від 14.07.2026 за договором №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024, в якому вказано: по справі № 922/4464/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 надані адвокатом належним чином у встановлений термін та з дотриманням інших умов Договору.
Вартість послуг адвоката склала:
1. Складання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 у справі № 922/4464/25 - затрачено 2 години, вартість 6656,00 грн;
2. Надання консультацій з вивченням документів - затрачено 1 годину, вартість 3328,00 грн;
3. Участь у судових засіданнях (з урахуванням очікування) - затрачено 1 годину, вартість 3328,00 грн.
Вартість однієї години надання послуг з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», становить 3328,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 13 312,00 грн. У клієнта претензій до якості наданих послуг немає.
Акт прийому-передачі наданих послуг №1407 від 14.07.2026 за договором №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 підписано всіма сторонами договору.
Оцінивши подані заявником докази, зміст укладеного договору про надання правничої допомоги, характер виконаних адвокатом робіт, їх відповідність матеріалам справи та з урахуванням усталених правових позицій Верховного Суду щодо критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів доходить до такого висновку.
Подані документи: Договір №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024; Додаткова угода від 18.05.2026 до договору №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024; Акт прийому-передачі наданих послуг №1407 від 14.07.2026 за договором №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024; Ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 за договором №31/01/24 від 07.10.2024; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Кожушного Кирила Сергійовича від 03.10.2023 - є належними, допустимими та достовірними доказами фактичного понесення позивачем витрат у фіксованому розмірі 13 312,00 грн. Зміст договору свідчить про чітко визначений обсяг правничої допомоги, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, акт про надані послуги підтверджують виконання адвокатом відповідних процесуальних дій та їх співвіднесення з матеріалами справи.
Колегія суддів зазначає, що фіксований характер гонорару відповідає положенням статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Судове втручання у розмір винагороди адвоката можливе виключно у випадку доведеної її неспівмірності фактично наданим послугам або очевидної надмірності, що випливає з ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Більше того, апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу позивача та скасував рішення суду першої інстанції, постановивши нове, яки задовольнив позовні вимоги позивача, що, відповідно до ст. 129 ГПК України, зумовлює покладення на відповідачів витрат на професійну правничу допомогу сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, тобто позивача. Заявлена до компенсації сума є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та відповідає критеріям, визначеним практикою Великої Палати Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо реальності, необхідності та розумності судових витрат.
Разом, з тим відповідач1 - ОСОБА_2 , надіслав заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначає що:
- на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надає копію договору про надання правової допомоги № 31/01/24 від 31.01.2024. У вказаному договорі не зазначено, що предметом договору є господарська справа № 922/4464//24. Строк дії договору визначений до 31.12.2024. Дані про його пролонгацію відсутні. Разом з цим, відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.05.2026 гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, а саме: підготовка апеляційної скарги, надання консультацій, участь в судовому розгляді. Тобто до договору, який припинив свою дію. А також в ордері відсутнє посилання на цю додаткову угоду;
- апеляційну скаргу через Електронний кабінет подавав Позивач, і як достовірно встановити, що її готував його представник, не відомо (при тому, що позовну заяву подавав і підписував Представник);
- до матеріалів не долучено рахунку, який є підставою для сплати за договором про надання правничої допомоги. Отже, із вказаних документів неможливо встановити об`єм наданих послуг та їх оплату.
З приводу зазначених заперечень колегія суддів зазначає про таке.
Щодо строку дії договору № 31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024.
31.01.2024 між ОСОБА_1 (Клієнт) і Кожушним Кирилом Сергійовичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правничої допомоги № 31/01/24 , відповідно до якого Адвокат приймає на себе зобов`язання, зокрема, по наданню послуг з представництва у встановленому порядку інтересів Клієнта в судових органах, зокрема господарських судах, судах загальною юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
Відповідно до пункту 7.2. Договору № 31/01/24 від 31.01.2024 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 Договору та діє до 31.12.2024 включно, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до моменту припинення жодна зі Сторін письмо не заявить про бажання припинити Договір, Договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах без обмеження кількості разів пролонгації. Кожна зі Сторін має право відмовитися від виконання Договору письмово повідомивши про це іншу Сторону за 30 (тридцять) календарних днів до моменту припинення.
Матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про розірвання або припинення договору № 31/01/24.
Таким чином, оскільки жодна зі сторін не виявила бажання припинити договір, договір № 31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року є чинним.
Відтак, колегія суддів вважає вказане твердження відповідача1 безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.
Щодо предмету Договору № 31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024.
Предмет договору зазначено в пункті 1.1. договору, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором.
18.05.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кожушним К. С. була укладена додаткова угода до договору № 31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року, відповідно до якої адвокат взяв на себе зобов`язання надати наступні послуги: складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27 квітня 2026 року у справі № 922/4464/25; участь в судових засіданнях, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги; надання консультацій з вивченням документів тощо.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.
З огляду на це, додаткова угода від 18.05.2026 є невід`ємною частиною Договору № 31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024, а визначені нею послуги входять до предмета зазначеного договору та підлягають наданню на умовах, погоджених сторонами.
Відтак, колегія суддів вважає вказане твердження відповідача1 безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.
Щодо доводів відповідача1 про, те що апеляційну скаргу через Електронний кабінет подавав позивач, а не його адвокат.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю (п. 1 ч. 4 ст. 60 ГПК України)
Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність.
Відповідно до п. 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затв. рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 - користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, у колегії суддів не має підстав вважати, що апеляційну скаргу було складено і надіслано до Східного апеляційного господарського суду представником апелянта - адвокатом Кожушним К. С., через Електронний кабінет позивача.
Тому вказані доводи відповідача1 апеляційний суд відхиляє, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо відсутності рахунку про сплату наданих адвокатом послуг у матеріалах справи.
Колегія суддів звертає увагу на наступне.
Додатковою угодою від 18.05.2026 до договору №31/01/24 визначено, що оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється клієнтом наступним шляхом: протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п.2).
Акт прийому-передачі наданих послуг №1407 складено і підписано сторонами 14.07.2026, тому останнім днем строку на оплату наданих послуг є 04.08.2026.
Разом з тим, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги подано 20.07.2026.
Отже, на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення строк здійснення позивачем оплати за надані адвокатом послуги ще не настав, і відповідно, за відсутності проведеної оплати позивач не долучив до матеріалів справи рахунку на оплату.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11.11.2020 у справі № 673/1123/15-ц.
Таким чином, на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/4464/25 строк на оплату послуг на професійну правничу допомогу ще не настав. Тому на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення заявником не додано до неї доказів оплати за послуги з надання правової допомоги.
Наразі матеріали справи не містять жодних доказів, щоб вважати, що ОСОБА_1 не здійснить оплату наданих послуг або сплатить суму в іншому розмірі відмінному від тієї, що визначена у Акті прийому-передачі наданих послуг №1407 від 14.07.2026 за договором №31/01/24 про надання правничої допомоги від 31.01.2024
Натомість матеріли справи містять достатню кількість доказів, що підтверджують перелік наданих послуг та їхню вартість, а тому факт надання правничої допомоги є підтвердженим.
Відтак, доводи відповідача1 щодо ненадання рахунку, який є підставою для сплати за договором про надання правничої допомоги, є безпідставними та не можуть бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, з урахуванням установлених судом обставин, наданих доказів та наведеного нормативного й практичного підґрунтя, колегія суддів доходить узагальненого висновку про обґрунтованість заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Заявлена ОСОБА_5 сума витрат на правничу допомогу у розмірі 13 312,00 грн підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, безпосередньо пов`язана з розглядом справи № 922/4464/25 у суді апеляційної інстанцій, а також відповідає фактичному обсягу виконаних адвокатом процесуальних дій. Надані договір та акт про надані послуги свідчать про реальність таких витрат, їх необхідність для належного захисту прав та інтересів позивача, а також про виникнення у нього обов`язку їх сплатити.
Оцінюючи розмір заявлених витрат крізь призму критеріїв реальності, необхідності та розумності, апеляційний суд враховує характер спору, обсяг здійснених адвокатом процесуальних дій, розгляд справи у суді апеляційної інстанції, підготовку та подання, апеляційної скарги, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також результат апеляційного перегляду, за наслідками якого рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено. За таких обставин заявлена до компенсації сума не є завищеною, не має ознак очевидної надмірності та не виходить за межі співмірності із складністю справи та значенням її результату для сторони.
Колегія суддів також бере до уваги, що предметом спору у справі було визнання недійсним договору дарування цінних паперів, таким чином, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку не призводить до надмірного збагачення відповідача, а відповідає принципам справедливості, пропорційності та ефективного судового захисту, закріпленим у Господарському процесуальному кодексі України та сформульованим у практиці Верховного Суду і Європейського суду з прав людини.
Отже, з огляду на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено, витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 13 312,00 грн підлягають покладенню на обох відповідачів (по 6 656,00 грн з кожного) як на сторону, яка програла спір, відповідно до статті 129 ГПК України.
Окремо апеляційний суд звертає увагу на те що колегія суддів перебувала у відпустці в період з 27.07.2026 по 10.08.2026 включно, тому додаткову постанову складено і підписано 11.08.2026.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Заяви ОСОБА_1 від 17.07.2026 вх. № 7888, від 03.08.2026 вх. № 8533 про прийняття додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції, у розмірі 6 656,00 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн і за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції, у розмірі 6 656,00 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн і за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Видати Господарському суду Харківської області відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман