ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 серпня 2026 року Справа №160/20929/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу цієї самої Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13.06.2026 командира Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 залишити ОСОБА_1 на посаді старшого помічника начальника оперативного відділення штабу Військової частини НОМЕР_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу Військової частини НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2026 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
10.08.2026 представником позивача подано до суду клопотання про об`єднання в одне провадження справи №160/20929/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів та №160/22836/26, за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, а саме визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 №4247 «Про результати проведення службового розслідування», яким ОСОБА_1 , підполковника Збройних Сил України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, яка перебуває в провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом, суддею Ремез К.І. ухвалою від 31.07.2026 відкрито провадження у справі №160/22836/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, а саме визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 №4247 «Про результати проведення службового розслідування», яким ОСОБА_1 , підполковника Збройних Сил України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення.
Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.
11.06.2026 командир військової частини НОМЕР_1 направив за підпорядкованістю командиру військової частини НОМЕР_2 документи із клопотанням звільнити старшого помічника начальника оперативного відділення штабу військової частини НОМЕР_1 (штатно-посадова категорія «майор») підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначити на посаду начальника групи безпеки застосування військ штабу військової частини НОМЕР_1 (штатно-посадова категорія «капітан»).
Підставою подання була необхідність доукомплектування вакантної посади, передбаченої штатом воєнного часу.
Розглянувши подані документи, командир військової частини НОМЕР_2 , реалізовуючи надані законодавством кадрові повноваження, видав наказ від 13.06.2026 №139, яким відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, підполковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника оперативного відділення штабу військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_6 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з займаної посади і призначено начальником групи безпеки застосування військ штабу цієї самої військової частини.
У наказі зазначено, що призначення на посаду здійснено у зв`язку з введення правового режиму воєнного стану для доукомплектування вакантної посади, що передбачена штатами воєнного часу.
Судом не встановлено, що підставою для видання оскаржуваних наказів стали висновки службового розслідування, проведеного за наказом військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 №4247.
Відповідних посилань в обґрунтування позовних вимог не містить і позовна заява. Відповідачем у відзиві на позовну заяву, також, не викладено в якості підстав обґрунтованості спірних наказів посилання на проведення службового розслідування.
Отже, судом не встановлено, що спірні правовідносини у справі №160/20929/26 та у справі №160/22836/26 виникли з одних і тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача, одного й того самого позивача до різних відповідачів.
Таким чином, можливість об`єднання адміністративних справ в одне провадження обумовлена не лише суб`єктним складом таких справ, а й наявністю між позовними вимогами зв`язку за підставою їх виникнення або поданими доказами.
При цьому підставою позову є сукупність юридичних фактів, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та з якими позивач пов`язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.
Суд зазначає, що у справі №160/20929/26 предметом судового розгляду є правомірність наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення його на іншу посаду, а також наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2026 №139, на підставі якого здійснено відповідне кадрове переміщення позивача.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для видання зазначених наказів була необхідність доукомплектування вакантної посади, передбаченої штатами воєнного часу, у зв`язку з введенням правового режиму воєнного стану.
Натомість у справі №160/22836/26 предметом спору є правомірність наказу Військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 №4247 «Про результати проведення службового розслідування», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення.
Отже, предмети спору у вказаних адміністративних справах є різними, а оскаржувані накази прийняті у різний час та з різних фактичних і правових підстав.
Суд звертає увагу, що наказ Військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 №4247 прийнятий після видання оскаржуваних у справі №160/20929/26 наказів від 13.06.2026 №139 та від 17.06.2026. При цьому з матеріалів справи не встановлено, що проведене службове розслідування та його результати були підставою для прийняття оскаржуваних наказів про переміщення позивача по службі.
Більше того, зі змісту позовної заяви у справі №160/20929/26 не встановлено посилань позивача на наказ від 07.07.2026 №4247 як на юридичну чи фактичну підставу оскарження наказів від 13.06.2026 №139 та від 17.06.2026. Так само відсутні посилання на результати відповідного службового розслідування як на обставини, що мають значення для вирішення спору у справі №160/20929/26.
Водночас у справі №160/22836/26 підставою позову є саме обставини проведення службового розслідування та правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за його результатами.
Таким чином, обставини, які підлягають встановленню судом у кожній із зазначених справ, не є тотожними.
Не є достатньою підставою для об`єднання справ і та обставина, що обидва спори стосуються проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , а також що оскаржувані рішення прийняті щодо однієї і тієї самої особи.
Сам по собі зв`язок спорів за суб`єктним складом або їх належність до однієї сфери правовідносин не свідчить про наявність передбаченого ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України зв`язку між позовними вимогами за підставою їх виникнення або поданими доказами.
При цьому суд враховує, що об`єднання справ є процесуальним інструментом, спрямованим на забезпечення ефективного та своєчасного розгляду взаємопов`язаних спорів, однак таке об`єднання не повинно призводити до фактичного розширення предмета доказування в одній справі за рахунок правовідносин, які виникли з інших підстав.
У цьому випадку для вирішення спору у справі №160/20929/26 суду необхідно встановити обставини, пов`язані з правомірністю кадрового рішення про переміщення позивача на іншу посаду, зокрема наявність передбачених законодавством підстав для такого переміщення, дотримання порядку його здійснення та відповідність оскаржуваних наказів вимогам законодавства, що регулює проходження військової служби.
Натомість для вирішення спору у справі №160/22836/26 необхідно встановити обставини, пов`язані з проведенням службового розслідування, встановленням наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку, дотриманням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності та правомірністю застосованого дисциплінарного стягнення.
Відтак предмет доказування у зазначених адміністративних справах є різним, а докази, необхідні для вирішення кожного зі спорів, не є такими, що вказують на нерозривний зв`язок між цими справами.
Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Отже, хоча процесуальна можливість для об`єднання зазначених справ у часі існує, передбачені законом матеріальні та процесуальні підстави для такого об`єднання відсутні.
Доводи представника позивача про те, що об`єднання справ сприятиме швидкому, всебічному та об`єктивному розгляду спорів і запобігатиме ухваленню суперечливих судових рішень, не спростовують наведених висновків суду.
Суд зазначає, що можливість ухвалення різних судових рішень сама по собі не є підставою для об`єднання адміністративних справ. Така можливість повинна бути наслідком наявності спільних фактичних та правових підстав спорів, а не лише їхнього зв`язку за особою позивача, відповідача або загальним контекстом проходження військової служби.
Крім того, суд не бачить такого характеру взаємозалежності між спорами, за якого розгляд однієї справи об`єктивно унеможливлював би або істотно ускладнював розгляд іншої справи окремо.
За таких обставин суд робить висновок, що адміністративні справи №160/20929/26 та №160/22836/26 не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами в обсязі, необхідному для їх об`єднання в одне провадження відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, клопотання представника ОСОБА_1 про об`єднання справ №160/20929/26 та №160/22836/26 в одне провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський