ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 серпня 2026 року Справа №160/20929/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, викладену у відповіді на відзив від 25.08.2026 у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу цієї самої Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13.06.2026 командира Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 залишити ОСОБА_1 на посаді старшого помічника начальника оперативного відділення штабу Військової частини НОМЕР_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу Військової частини НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2026 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
05.08.2026 від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву.
06.08.2026 від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву.
10.08.2026 представником позивача подано до суду клопотання про об`єднання в одне провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 клопотання представника ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження у справі №160/20929/26 залишено без задоволення.
10.08.2026 та 11.06.2026 позивачем та його представником подані до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 клопотання ОСОБА_1 та його представника про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/20929/26 залишено без задоволення.
12.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про повторне витребування доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 : копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2026 №173 стосовно звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу Військової частини НОМЕР_1 .
19.08.2026 від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду від 13.08.2026.
25.08.2026 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач просить:
- змінити позовні вимоги у справі №160/20929/26 за позовом підполковника ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів і викласти їх у наступній редакції;
- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 в період з 17.06.2026 по 30.07.2027 щодо незабезпечення належної здачі посади старшого помічника начальника оперативного відділення штабу військової частини НОМЕР_1 та належного прийому посади начальника групи безпеки застосування військ штабу військової частини НОМЕР_1 на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.06.2026 №139 підполковником ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 в період з 17.06.2026 по 30.07.2026 щодо не ознайомлення підполковника ОСОБА_1 із наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.06.2026 №139, в частині, що його стосується;
- визнати протиправним та скасувати підпункт 10.1. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2026 №173, що стосується підполковника ОСОБА_1 .
Розглянувши відповідь на відзив ОСОБА_1 з вимогою про зміну предмету позову у справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі №160/20929/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, позивач мав право вчинити протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тридцятиденний строк для подання заяви про зміну предмета або підстав позову у цій справі закінчився 21.08.2026.
Відповідь на відзив, у якій представником позивача заявлено про зміну позовних вимог, подана до суду 25.08.2026, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку.
Заява про поновлення пропущеного процесуального строку для зміни предмета або підстав позову разом із наведенням причин його пропуску позивачем не подана.
Правова позиція щодо застосування ч. 1 ст. 47 та ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2025 у справі №280/10791/23, у якій суд касаційної інстанції зазначив наступне.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У постанові від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду указав, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні указаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Отже, при поданні указаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені також і Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форми адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідь на відзив ОСОБА_1 з вимогою про зміну предмету позову у справі надійшла 25.08.2026, тобто після спливу місячного строку з дня відкриття провадження у справі.
Верховний Суд в постанові від 27.02.2025 у справі №280/10791/23 зазначив, що посилання позивача на ту обставину, що невчасне звернення позивача із заявою про зміну предмета позову прямо зумовлене несвоєчасним виконанням обов`язку відповідачем стосовно подання витребуваних документів та відзиву на позовну заяву не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на положення ч. 1 ст. 47, ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Первісний предмет спору сформовано позивачем щодо правомірності прийняття відповідачами відповідних наказів та правомірності переведення позивача з однієї військової посади на іншу.
У відповіді на відзив від 25.08.2026 позивач додатково просить визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо незабезпечення належної здачі посади старшого помічника начальника оперативного відділення штабу та належного прийняття посади начальника групи безпеки застосування військ штабу, а також визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо неознайомлення позивача з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2026 №139.
Зазначені вимоги ґрунтуються на самостійних фактичних обставинах щодо дій або бездіяльності командування Військової частини НОМЕР_1 після прийняття оскаржуваних наказів, зокрема щодо організації процедури здачі та прийняття військових посад та ознайомлення військовослужбовця з наказом.
Такі обставини не були визначені позивачем як самостійні підстави первісно заявлених позовних вимог, а вимоги про визнання відповідної бездіяльності протиправною не були предметом позову, за яким судом 22.07.2026 відкрито провадження.
Таким чином, заявляючи вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , позивач не лише змінює спосіб судового захисту, а й покладає в основу нових вимог інші фактичні обставини, які становлять самостійні підстави позову.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмета або підстав позову допускається лише в межах спірних правовідносин. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Верховний Суд також зазначив, що наслідком подання заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета та підстав позову, є повернення такої заяви та продовження розгляду раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовився від позову. При цьому позивач не позбавлений права звернутися з такими вимогами до суду шляхом подання окремого позову в установленому законом порядку.
Суд також враховує, що назва поданого позивачем процесуального документа як відповідь на відзив не визначає його процесуального статусу у частині заявленого прохання про зміну позовних вимог.
Процесуальним законом не передбачено окремого права позивача на уточнення позовних вимог. У разі подання відповідного документа суд повинен визначити його правову природу виходячи із фактичного змісту заявлених вимог та співвідношення їх із предметом і підставами первісного позову.
Оскільки у відповіді на відзив позивач прямо просить суд змінити позовні вимоги та викладає нову редакцію прохальної частини позову, у цій частині такий процесуальний документ за своїм змістом є заявою про зміну позовних вимог у розумінні ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому подання відповіді на відзив як заяви по суті справи не надає позивачу права змінювати предмет або підстави позову поза межами строків та порядку, встановлених ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням того, що заява про зміну позовних вимог подана після закінчення процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, а її зміст одночасно змінює предмет та підстави первісного позову, процесуальні підстави для прийняття змінених позовних вимог до розгляду відсутні.
При цьому відповідь на відзив від 25.08.2026 в частині пояснень, доводів та заперечень позивача щодо відзивів відповідачів підлягає долученню до матеріалів справи та оцінюватиметься судом під час розгляду первісно заявлених позовних вимог.
Таким чином, розгляд справи №160/20929/26 підлягає продовженню в межах позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 у позовній заяві, поданій до суду 16.07.2026.
Керуючись ст. ст. 47, 166, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, викладену у відповіді на відзив від 25.08.2026 у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів - повернути без розгляду.
Розгляд адміністративної справи №160/20929/26 продовжити в межах позовних вимог, заявлених у позовній заяві, поданій до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16.07.2026.
Відповідь на відзив від 25.08.2026 в частині пояснень та заперечень щодо доводів відповідачів долучити до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський