Справа № 604/1242/24
Провадження № 2/604/352/26
У х в а л а
12 серпня 2026 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Квятковського Д.В. про відвід головуючої у цивільній справі №604/1242/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищезазначена справа.
06.07.2026 року представник відповідача адвокат Квятковський Д.В. подав до суду заяву про відвід судді Сидорак Г.Б.
У період з 06 липня по 09 серпня 2026 року суддя Сидорак Г.Б. перебувала у щорічній основній відпустці.
Відвід обґрунтовано тим, що на думку адвоката Квятковського Д.В. наявні об`єктивні обставини, які викликають у сторони або стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючої судді Сидорак Г.Б., зокрема, керівник апарату Підволочиського районного суду Качуряк Дмитро Павлович є двоюрідним братом позивача ОСОБА_1 . Заявник не стверджує про наявність фактичного впливу на суддю та не ставить під сумнів особисту доброчесність судді, водночас, як зазначає адвокат, для вирішення питання про відвід юридичне значення має не лише доведений факт упередженості, а й наявність об`єктивних обставин, які можуть викликати у сторони або стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності суду.
Питання про відвід відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України вирішується судом, який розглядає справу.
Вивчивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суд вважає, що дана заява є необґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України, 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).
На думку суду заява адвоката Квятковського Д.В. є необґрунтованою.
Так, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
При вирішенні справи «Білуха проти України» (заява№ 33949/02) Європейський суд з прав людини у пункті 52 свого рішення від 9 листопада 2006 р щодо об`єктивного критерію зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Згідно зі ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України)
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом, натомість ч. 3 ст. 155 цього ж закону покладає на керівника апарату суду персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Було б перебільшенням припускати, що суддя, який розглядає справу, може прямо чи побічно бути заінтересованим у результаті розгляду справи, зазначене також не підтверджено доказами і є необґрунтованим. Обставини, на які посилається адвокат Квятковський Д.В. обґрунтовуючи доводи заяви, не є підставою для висновку про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Отже, дійшовши висновку про необґрунтованість заявленого відводу і враховуючи, що така заява надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке повинне відбутися 17 серпня 2026 року, суд на виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, передає заву на вирішення іншого судді в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 35-41 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Вважати подану заяву представником відповідача адвокатом Квятковським Д.В. про відвід головуючої у цивільній справі №604/1242/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, - необґрунтованою.
Заяву представника відповідача адвоката Квятковського Д.В. у цивільній справі №604/1242/24 про відвід головуючої судді - передати до канцелярії Підволочиського районного суду Тернопільської області для визначення судді, у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, для розгляду заявленого відводу по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Б. Сидорак