Справа №591/12217/24
Номер провадження 22-ц/816/2605/26
Категорія - 44
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
у присутності:
представника Державного центру зайнятості Кікіни Сергія Омеляновича
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Молібог Юлії Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного центру зайнятості
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2026 року у складі судді Клименко А.Я. ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 09 червня 2026 року
у цивільній справі за позовом Державного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У грудні 2024 року Державний центр зайнятості звернувся до суду з позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 червня 2000 року № 306-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Сумського обласного центру зайнятості.
За умовами контракту №18 від 25 листопада 2022 року відповідача призначено на посаду директора Сумського обласного центру зайнятості на термін з 29 листопада 2022 року до 28 лютого 2023 року.
У подальшому додатковими угодами до контракту №18 від 25 листопада 2022 року термін дії контракту неодноразово продовжувався, зокрема додатковою угодою №112 від 29 серпня 2023 року термін дії контракту продовжено до 06 вересня 2023 року.
Наказом Державного центру зайнятості від 05 вересня 2023 року №127-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Сумського обласного центру зайнятості 06 вересня 2023 року у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
У період роботи на зазначеній посаді ОСОБА_1 видано наказ №97-к від 10 березня 2023 року, яким ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 березня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасовано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2023 року у справі №591/2885/23 за позовом ОСОБА_2 до Сумського обласного центру зайнятості і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ директора Сумського обласного центру зайнятості від 10 березня 2023 року № 97-к «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 березня 2023 року; стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 : середній заробіток за час вимушеного прогулу (з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів) у сумі 143704,58 грн; моральну шкоду у сумі 5000,00 грн, судовий збір у сумі 536,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8333,00 грн, понесені ОСОБА_2 в суді першої інстанції; судовий збір у сумі 805,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12500,00 грн, понесені ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції; стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь держави судовий збір у сумі 2147,20 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та судовий збір у сумі 3220,80 грн за апеляційний перегляд рішення суду.
На виконання постанови Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі№ 591/2885/23, наказом Сумського обласного центру зайнятості від 11 грудня 2023 року № 280-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 » скасовано наказ Сумського обласного центру зайнятості від 10 березня 2023 року № 97-к «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 березня 2023 року. Також Сумським обласним центром зайнятості проведено виплату ОСОБА_2 : середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з утриманням установлених законодавством податків та зборів) у сумі 115682,19 грн; моральної шкоди у сумі 5000,00 грн; судового збору у сумі 536,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8333,00 грн, понесені ОСОБА_2 в суді першої інстанції; судового збору у сумі 805,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12500,00 грн, понесені ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції; на користь держави: судового збору у сумі 2147,20 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та судового збору у сумі 3220,80 грн за апеляційний перегляд рішення суду.
Протиправними діями директора Сумського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 , завдано шкоду Фонду на загальну суму 148225,19 грн.
Посилаючись на вищевказані обставини, просив суд стягнутиз відповідача в порядку регресу 148225,19 грн. матеріальної шкоди, заподіяної Сумському обласному центру зайнятості у зв`язку з виконанням судового рішення Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 591/2885/23 щодо стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судових витрат.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2026 року у задоволенні позову Державного центру зайнятості відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, а тому Державний центр зайнятості є неналежним позивачем у цій справі. Рішення суду у справі № 591/2885/23 не має преюдиційного значення для даної справи, оскільки в ній не брав участі ОСОБА_1 , а сторонами були ОСОБА_2 та Сумський обласний центр зайнятості. Позивачем не доведено, що саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 стали причиною виплати коштів Сумським обласним центром занятості на користь ОСОБА_2 .Позов пред`явлено до особи, яка на момент звернення до суду вже не обіймала посаду директора, адже ОСОБА_1 06 вересня 2023 року звільнений з посади.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
08 липня 2026 року Державний центр зайнятості через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що винними діями ОСОБА_1 , у період його роботи на посаді директора Сумського обласного центру зайнятості, завдано позивачу шкоду, пов`язану з оплатою працівнику вимушеного прогулу, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, судових витрат та судового збору в дохід держави.
Вказує, що підставами та умовами для притягнення до матеріальної відповідальності є: порушення керівником ОСОБА_1 трудових обов`язків, встановлених законодавством; наявність прямої дійсної шкоди установі - проведення зайвих грошових виплат у сумі 148225,19 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами; причинний зв`язок між порушенням і шкодою (негативний результат випливає із вчиненого особою діяння), видача наказу №97-к «Про звільнення ОСОБА_2 » від 10 березня 2023 року, відповідно до якого було звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 березня 2023 року.
У судовому засіданні апеляційного суду представник Державного центру зайнятості, ОСОБА_3 , доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
06 серпня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Молібог Ю.М., через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального процесуального права, повно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновків суду.
Вказує, що позивач не довів порушення свого права чи безпосереднього інтересу. Грошові кошти на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 591/2885/23 виплачені Сумським обласним центром зайнятості, як самостійною юридичною особою, що вбачається із платіжних інструкцій від 07 грудня 2023 року, 13 грудня 2023 року, 18 грудня 2023 року, які позивачем долучені до матеріалів справи. Державний центр зайнятості коштів не сплачував і шкоди не зазнав. Посилання апелянта на Положення про Державну службу зайнятості та функції самопредставництва Фонду не створює матеріально-правового інтересу саме Державного центру зайнятості у цій справі, оскільки фактичні витрати понесені іншою юридичною особою.
Зазначає, що у справі № 591/2885/23 сторонами були ОСОБА_2 (позивач) та Сумський обласний центр зайнятості (відповідач). ОСОБА_1 учасником справи не був, його дії окремо не оцінювалися, позовних вимог щодо визнання його дій протиправними не заявлялося. У цій справі позивачем є Державний центр зайнятості (інша юридична особа), відповідачем - фізична особа ОСОБА_1 . Таким чином, рішення у справі № 591/2885/23 не має преюдиційного значення. Апелянт зобов`язаний був самостійно довести вину саме ОСОБА_1 та причинно-наслідковий зв`язок, чого не зробив.
Реорганізація, скорочення штатів і вивільнення працівників (у тому числі ОСОБА_2 ) проводилися за імперативними вказівками саме Державного центру зайнятості та Міністерства економіки України, що вбачається із листа Мінекономіки від 27 жовтня 2022 року № 2802-11/72027-03, наказу Мінекономіки від 02 листопада 2022 року № 4325, наказів ДЦЗ від 08 грудня 2022 року № 128 та № 129, де в п. 2.2, 3 вказано про прямий обов`язок директорів регіональних центрів провести вивільнення працівників. Згідно з п. 1.5, 2.1, 2.2, 5.3 (пп. «и») Контракту № 18 від 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 був зобов`язаний виконувати накази ДЦЗ і Мінекономіки.
Постанова апеляційного суду у справі № 591/2885/23 констатувала недоліки в діях роботодавця в цілому, а не персональну вину ОСОБА_1 .
Зауважує, що на момент виплати коштів і звернення з позовом ОСОБА_1 уже був звільнений, що підтверджується наказом ДЦЗ № 127-к від 05 вересня 2023 року.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, його представник, адвокат Молібог Ю.М., проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №306-к від 20 червня 2000 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Сумського обласного центру зайнятості.
25 листопада 2022 року між Державним центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено контракт №18, відповідно до якого останнього призначено на посаду директора Сумського обласного центру зайнятості на термін з 29 листопада 2022 року по 28 лютого 2023 року.
Згідно з п. 1.1 контракту, директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію центру здійснювати поточне управління центром, забезпечувати його високоефективну діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за ним державного майна, а Державний центр зайнятості зобов`язується створювати необхідні мови для матеріального забезпечення та організації праці директора.
Відповідно до п. 1.5. контракту, директор підзвітний Державному центру зайнятості в межах, установлених законодавством та цим контрактом.
Згідно з п. 2.1, 2.2 контракту, директор регіонального центру зайнятості здійснює поточне (оперативне) керівництво центром, організовую його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує його ефективну діяльність, виконання завдань центру та обласної служби зайнятості, передбачених законодавством, та цим контрактом. Директор: керує центром, забезпечує належну організацію його діяльності, виконання ним вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів КМУ, наказів та доручень Мінекономіки, ДЦЗ з питань, що належать до повноважень центру, рішень правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виконання покладених на центр та підпорядкованих йому установ завдань і функцій, належне використання коштів фонду в межах затверджених видатків бюджету, майна та матеріальних цінностей, що закріплене за центром на праві оперативного управління; без доручення діє від імені центру, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян тощо, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів центру; затверджує розподіл обов`язків між директором та його заступниками; у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання відповідно до законодавства; призначає на посади та звільняє з посад працівників центру, філій регіонального центру зайнятості та підпорядкованих базових центрів зайнятості; заохочує і накладає стягнення на працівників центру, філій регіонального центру зайнятості та підпорядкованих базових центрів зайнятості; є відповідальним за виконання покладених на центр та підпорядкованих йому установ завдань і функцій, належне використання коштів фонду, майна та матеріальних цінностей, що знаходяться у розпорядженні центру, відповідно до законодавства; виконує інші повноваження, передбачені законодавством.
У п. 5.3. контракту наведені підстави звільнення директора з посади та розірвання контракту за ініціативою Державного центру зайнятості, зокрема, за невиконання наказів Державного центру зайнятості та Мінекономіки.
Додатковими угодами до контракту № 18 від 25 листопада 2022 року термін дії контракту неодноразово продовжувався, зокрема додатковою угодою №112 від 29 серпня 2023 року строк дії контракту продовжувався до 06 вересня 2023 року.
Наказом Держаного центру зайнятості № 127-к від 05 вересня 2023 року звільнено ОСОБА_1 з посади директора Сумського обласного центру зайнятості з 06 вересня 2023 року у зв`язку з закінченням строку дії контракту, п. 2 ст. 36 КЗпП України.
Листом від 27 жовтня 2022 року № 2802-11/72027-03 «Щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості» Міністерство економіки України повідомило Державний центр зайнятості про те, що Мінекономіки опрацювали листи Державного центру зайнятості від 15 вересня 2022 року № 33/1111/3791-22, від 07 жовтня 2022 року № 33/11/4183-22 щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості, зазначених у листах та повідомляє, що відповідно до підпункту 6 пункту 11 розділу ІІІ Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16 грудня 2020 року № 2663, зареєстрованого в Мін`юсті 28 грудня 2020 року за № 1305/35588, Мінекономіки погоджує припинення філій регіональних центрів зайнятості шляхом їх ліквідації, а саме: (в тому числі) Сумського обласного центру зайнятості: Буринської районної філії, Кролевецької районної філії, Путивльської районної філії, Охтирської міськрайонної філії, Великописарівської районної філії, Тростянецької районної філії, Роменської міськрайонної філії, Липоводолинської районної філії, Недригайлівської районної філії, Білопільської районної філії, Краснопільської районної філії, Лебединської міськрайонної філії, Сумської районної філії, Шосткинської міськрайонної філії, Глухівської міськрайонної філії, Середино-Будської районної філії, Ямпільської районної філії.
Наказом Міністерством економіки від 02 листопада 2022 року №4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості», наказано погодитися з пропозицією Державного центру зайнятості про утворення відокремлених структурних підрозділів - філій регіональних центрів зайнятості, в тому числі, Сумського обласного центру зайнятості: Конотопської філії, Охтирської філії, Роменської філії, Сумської філії, Шосткинської філії.
Згідно з протоколом від 25 листопада 2022 року працівники Лебединської міськрайонного філії Сумського обласного центру зайнятості ознайомились із наказами щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості та утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості, зокрема, ОСОБА_2 (п. 15 протоколу).
Наказом Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості» затверджено граничну чисельність працівників Державної служби зайнятості згідно з додатком. Наказано директорам обласних та Київського міського центрів зайнятості забезпечити виконання цього наказу з урахуванням наказу Державного центру зайнятості «Про примірну організаційну структуру». Згідно з додатком до наказу гранична чисельність працівників Державної служби зайнятості у Сумській області затверджена в кількості 267,0, з якої в апараті регіонального центру зайнятості - 69,0.
Наказом Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №129 «Про примірну організаційну структуру» затверджено примірну організаційну структуру обласних центрів зайнятості, філій регіональних центрів зайнятості, базових центрів зайнятості. Відповідно до п. 2.2, 3 наказу, директорам регіональних центрів зайнятості наказано затвердити організаційні структури та штатні розписи базових центів зайнятості та філій регіональних центрів зайнятості, приведені у відповідність до додатків 2 та 3 цього наказу (примірна організаційна структура з визначеною чисельністю штатних одиниць) в межах граничної чисельності, затвердженої наказом ДЦЗ, та ввести їх в дію протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності Наказу Мінекономіки №4248. Після затвердження організаційних структур та штатних розписів в порядку, передбаченому ст. 49-2 КЗпП України, провести всі заходи, пов`язані з майбутнім вивільненням працівників.
Наказом Сумського обласного центру зайнятості від 09 грудня 2022 року №262, на виконання наказу Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості», затверджено граничну чисельність працівників Сумської обласної служби зайнятості згідно з додатком, де гранична чисельність по Сумській філії всього 71, а по Лебединському управлінню Сумської філії - 10,5, з яких організаційну структуру складають: керівництво; відділ кар`єрного консультування; відділ взаємодії з роботодавцями.
Наказом Сумського обласного центру зайнятості від 09 грудня 2022 року №263, на виконання листа Міністерства економіки України від 27 жовтня 2022 року № 2802-11/72027-03 «Щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості», наказів Міністерства економіки України від 24 жовтня 2022 року № 4130 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» та від 02 листопада 2022 року № 4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості», припинено діяльність, в тому числі Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості шляхом ліквідації та утворено відокремлені структурні підрозділи - філії Сумського обласного центру зайнятості.
Наказом Сумського обласного центру зайнятості від 15 грудня 2022 року №269 створено комісію Сумського обласного центру зайнятості з реорганізації базових центрів зайнятості шляхом їх приєднання до Сумського обласного центру зайнятості та утворення філій, з розгляду примірних організаційних структур, змін до штатних розписів та скорочення граничної чисельності працівників, пом`якшення несприятливих наслідків звільнення та аналізу продуктивності праці та кваліфікації працівників Сумської обласної служби зайнятості.
02 січня 2023 року відбулась нарада Сумської обласної служби зайнятості з обговорення питання щодо зміни в організації праці та подальшого працевлаштування працівників до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості. За підсумками обговорення професійних компетентностей працівників, рівня їх кваліфікації та продуктивності праці, ділових та особистих якостей, враховуючи переважне право на залишення на роботі відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України, директор Сумського обласного центру зайнятості Підлісний В.І. доручив начальнику відділу по роботі з персоналом Сумського обласного центру зайнятості попередити працівників, зокрема, Лебединської міськрайонної філії про зміни в організації праці до 16 січня 2023 року та надати пропозиції у працевлаштуванні працівників згідно списку, в якому ОСОБА_2 відсутній.
Наказом Сумського обласного центру зайнятості від 02 січня 2023 року № 1 «Про затвердження штатних розписів філій Сумського обласного центру зайнятості на 2023 рік», затверджено штатні розписи філій, доручено попередити працівників про вивільнення та надати звіт про заплановане масове вивільнення працівників Сумської обласної служби зайнятості.
03 січня 2023 року заступником директора О. Борулько направлено директору Сумського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 службову записку з пропозицією переліку осіб та їх посад в Лебединському управлінні Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості, де прізвище ОСОБА_2 , з пропозицією йому посади, відсутнє.
05 січня 2023 року ОСОБА_4 вручене попередження про зміни в організації праці та майбутнє вивільнення.
21 лютого 2023 року Сумським обласним центром зайнятості видано наказ №75 «Про введення в дію штатних розписів Конотопської, Сумської та Шосткинської філій Сумського обласного центру зайнятості» з 01 березня 2023 року.
Наказом Сумського обласного центру зайнятості від 10 березня 2023 року №97-к звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 13 березня 2023 року у зв`язку із скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Не погоджуючись зі звільненням з посади за скороченням штату, у квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із позовом до Сумського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди (справа № 591/2885/23).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2023 року у справі № 591/2885/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2023 року скасовано та ухвалене нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Сумського обласного центру зайнятості №97-к від 10 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено його на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 квітня 2023 року. Стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 : 143704,58 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2023 року по день ухваленого судового рішення, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів; моральну шкоду в сумі 5000,00 грн; судовий збір в сумі 536,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8333,00 грн, понесені в суді першої інстанції; судовий збір в сумі 805,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12500,00 грн, понесені в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь держави судовий збір в сумі 2147,20 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 3220,80 грн за апеляційний перегляд рішення суду.
11 грудня 2023 року, на виконання судового рішення Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі №591/2885/23 Сумським обласним центром зайнятості видано наказ № 280-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 ».
Відповідно до платіжних інструкцій від 07 грудня 2023 року № 6808 та від 13 грудня 2023 року №№ 6886, 6887, 6888, 6889, 6890, 7010, 7011 Сумським обласним центром зайнятості перераховано ОСОБА_2 грошові кошти: 115682,19 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 5000,00 грн моральної шкоди; 536,80 грн судового збору; 8333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; 805,20 грн судового збору; 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; а також перераховано на користь держави: 2147,20 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції; 3220,80 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частини).
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (пункт 8 частини першої статті 134 КЗпП України).
У статті 237 КЗпП України визначено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу (частина четверта статті 136 КЗпП України).
Про те, що відповідач, як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, неодноразово зазначалось Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2026 року у справі № 301/3082/23, від 02 травня 2025 року у справі № 522/17256/22, від 08 січня 2025 року у справі № 755/13814/21 та від 20 травня 2020 року у справі № 401/1387/17-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 462/8925/14, від 06 грудня 2018 року у справі № 474/658/16-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 371/1165/16-ц, від 23 квітня 2018 року у справі № 335/7848/15-ц.
Системне тлумачення вище вказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що позов про покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути пред`явлений як самою юридичною особою, так і вищестоящим в порядку підлеглості органом (постанови Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 439/362/22, від 02 травня 2025 року у справі № 522/17256/22).
Державний центр зайнятості, у розумінні статті 136 КЗпП, є належним позивачем у цій справі, а висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковим.
Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.
Трудове законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 158/2727/20, від 17 липня 2024 року у справі № 439/362/22.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Сумського обласного центру зайнятості, 10 березня 2023 року видав наказ №97-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 13 березня 2023 року у зв`язку із скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_2 . Визнано незаконним та скасовано наказ Сумського обласного центру зайнятості №97-к від 10 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено його на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Лебединської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з 14 квітня 2023 року. Стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 : 143704,58 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2023 року по день ухваленого судового рішення, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів; моральну шкоду в сумі 5000,00 грн; судовий збір в сумі 536,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8333,00 грн, понесені в суді першої інстанції; судовий збір в сумі 805,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12500,00 грн, понесені в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з Сумського обласного центру зайнятості на користь держави судовий збір в сумі 2147,20 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 3220,80 грн за апеляційний перегляд рішення суду.
Відповідно до положень частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Підставою для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 , який підписаний ОСОБА_1 , як директором Сумського обласного центру зайнятості, було проведення такого звільнення з порушенням закону (КЗпП України). Вказані обставини встановлені у постанові Сумського апеляційного суду у справі № 591/2885/23, що в силу частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребує доказування.
Висновок суду першої інстанції про відсутність преюдиції у даному випадку є помилковим.
На виконання постанови Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2023 у справі № 591/2885/23, Сумським обласним центром зайнятості перераховано ОСОБА_2 грошові кошти: 115682,19 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 5000,00 грн моральної шкоди; 536,80 грн судового збору; 8333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; 805,20 грн судового збору; 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; а також перераховано на користь держави: 2147,20 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції; 3220,80 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду, що підтверджується платіжними інструкціями від 07 грудня 2023 року № 6808 та від 13 грудня 2023 року №№ 6886, 6887, 6888, 6889, 6890, 7010, 7011.
Посилання в оскаржуваному рішенні, що реорганізація, скорочення та звільнення працівників, у тому числі ОСОБА_2 , проводилися на виконання наказів Державного центру зайнятості та Міністерства економіки України, як один з мотивів відмови у позові, ніяким чином не спростовує того, що при звільненні ОСОБА_2 не були дотримані вимоги закону, що прямо встановлено постановою Сумського апеляційного суду у справі № 591/2885/23 і наслідком чого стала виплата Сумським обласним центром зайнятості грошових коштів на загальну суму 148225,19 грн. Саме ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора у той час, при звільненні працівників, в тому числі при виконанні наказів Державного центру зайнятості та Міністерства економіки України, повинен був забезпечувати дотримання трудового законодавства. Встановлення постановою Сумського апеляційного суду факту незаконного звільнення ОСОБА_2 свідчить про вину ОСОБА_1 , який був уповноважений на звільнення працівників.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , як посадова особа, яка видала наказ про звільнення ОСОБА_2 , який у подальшому був визнаний незаконним та скасований в судовому порядку, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну у зв`язку з незаконно звільненим працівником, то колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Державного центру зайнятості матеріальної шкоди в сумі 148225,19 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Висновки суду щодо судових витрат
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2422 грн 40 коп.
У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3633 грн 60 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державного центру зайнятості задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Державного центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного центру зайнятості матеріальну шкоду у розмірі 148225 гривень 19 копійок та судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного центру зайнятості судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633 гривні 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.
Головуючий - Я.Л. Петен
Судді: А.О. Замченко
А.М. Худик