Справа № 2-1569/09/17
н/п 2-ві/953/6/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Губської Яни Віталіївни від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Правекс Банк», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», Київський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого листа №1-1569/09/17 таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
29 липня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , стягувач АТ «Правекс Банк», заінтересовані особи: ТОВ «Він Фінанс», Київський ВДВС СМУМЮ, про визнання виконавчого листа №1-1569/09/17 таким, що не підлягає виконанню.
29.07.2026 згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа передана у провадження судді Губської Я.В.
30.07.2026 ОСОБА_1 (далі: заявник) подана заява про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В. від розгляду вищевказаної заяви на підставі п.4 та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
В обґрунтування заяви про відвід судді Губської Я.В., заявник посилалась на: системне безпідставне затягування розгляду попередніх справ; системність порушення строків судового розгляду та триваюча бездіяльність у справі №953/4224/25; подання скарги до Вищої ради правосуддя; порушення порядку визначення судді для розгляду справи за відсутності підпису КЕП; суб`єктивний та об`єктивний критерії упередженості.
07.08.2026 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В. заявлений ОСОБА_1 відвід визнаний необґрунтованим, заява про відвід передана для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України.
10.08.2026 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про відвід передана судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.
Частиною 7 ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши поданий відвід та матеріали справи, доходжу наступного:
Відповідно до п.4, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу якщо: порушений порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 ЦПК України, мало на меті у першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
Статтею 36 ЦПК України визначений перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у п.49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надані докази протилежного.
Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
За змістом ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно довести наявність упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Разом з тим, подана заява про відвід не містить жодних обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Губської Я.В.
Розгляд суддею Губською Я.В. інших справ за участі заявника ніби то з порушенням строку розгляду, як і подання заявником скарги до Вищої ради правосуддя не є підставою для відводу судді Губської Я.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1-1569/09/17 таким, що не підлягає виконанню.
За приписами частин 1-3, ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч.14 ст.33 ЦПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
У відповідності до ч.16 ст.33 ЦПК України копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
За приписами ч.7 ст.14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Крім того, абз. 1, 4 п. 2.3.28 чинного Положення про АСДС передбачено, що результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
У матеріалах цивільної справи наявний роздрукований протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2026, підписаний відповідальною особою, тому твердження ОСОБА_1 про неналежне його оформлення є помилковим.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник, про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України не свідчать, а також інших об`єктивних підстав для сумніву в неупередженості чи об`єктивності суддів у розумінні п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України не утворюють, відтак заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 36, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Губської Яни Віталіївни від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Правекс Банк», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», Київський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого листа №1-1569/09/17 таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.В. Єфіменко