УХВАЛА
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/11671/26
адміністративне провадження №К/990/37407/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №160/11671/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 10.08.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №160/11671/26.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (про повернення заяви позивачеві (заявникові); про відмову у відкритті провадження у справі; про залишення позову (заяви) без розгляду; про закриття провадження у справі; про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження).
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Скаржником зазначено про скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 26.05.2026 постановлено 2 ухвали, а Третім апеляційним адміністративним судом, відповідно, 30.07.2026 ухвалено 2 постанови у справі №160/11671/26.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136866314) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Визнано неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138626700) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 в адміністративній справі №160/11671/26 залишено без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136866315) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138626709) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 в адміністративній справі №160/11671/26 залишено без змін.
До касаційної скарги додано роздруківку другої постанови, за текстом скарги зазначено однак цього недостатньо для точної ідентифікації оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 не конкретизовано, на які саме судові рішення подано касаційну скаргу.
Отже, скаржнику необхідно чітко зазначити, які саме процесуальні рішення є предметом касаційного сокраження.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
ОСОБА_1 вказано, що апеляційний суд не перевірив доводів її касаційної скарги та не надав мотивованої відповіді на наведені нею аргументи. На думку скаржника, такі дії суду суперечать вимогам статті 242 КАС України.
Скаржником зауважено, що суд не дослідив доводи реальної небезпеки щодо порушення її прав, порушив принцип верховенства права, право на справедливий розгляд та обов`язок суду надати мотивоване рішення.
Також скаржником вчинено посилання на статті 2, 6, 13 Конвенції прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд, зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Натомість у даному випадку скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржником документа про сплату судового збору не надано, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з майновим станом і проживанням у зоні активних бойових дій.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не надано доказів, які б підтверджували, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, відсутності інших джерел доходів та відсутності коштів станом на дату подання касаційної скарги.
Щодо незадовільного майнового стану скаржника Верховний Суд зазначає, що повідомлення скаржника про блокування банківських карток не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості тощо.
Належними доказами незадовільного стану можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо.
Скаржником не надано, зокрема, але не виключно, довідки про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомостей про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Без пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору неможливо. Для його вирішення скаржник має надати відповідні документи або сплатити судовий збір. До подання цих документів подальший розгляд касаційної скарги неможливий (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 15.06.2022 у справі №9901/377/21).
Верховний Суд зауважує, що згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає сума 2662,40 грн = (3328,00 грн * 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №160/11671/26 належить залишити без руху для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
ідентифікації судових рішень, що оскаржуються,
належного викладення підстав касаційного оскарження,
надання документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу скаржника, або документа про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №160/11671/26 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко