ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"13" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2212/26
Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до
відповідача-1: Садівничого Товариства "Транспортний будівельник" (07410, Київська обл., Броварський р-н, с. Літочки)
відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги ОСОБА_1 до Садівничого Товариства "Транспортний будівельник" та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Транспортний будівельник" від 20.06.2026.
В обґрунтування заявлених вимог позивач на те, що з його ініціативи судами вже розглядаються справи про порушення корпоративних прав позивача та незаконну зміну керівника відповідача-1. Разом з цим, незважаючи на те, що рішенням суду у справі №911/3164/24 вже визнані незаконними та скасовано рішення Загальних зборів відповідача-1 від 17.08.2024, відповідачі вживають незаконних заходів для того, щоб усунути позивача від посади керівника відповідача -2. Так, позивач отримав повідомлення про скликання Загальних зборів відповідача-1 на 20.06.2026. Проте, протоколу складеного за результатами Загальних зборів відповідача-1 від 20.06.2026, він не отримав, у зв`язку з чим заявив клопотання про витребування доказів. Позивач посилається на прийняття спірного рішення з порушенням встановленої законодавством та статутом процедури, постановлення такого рішення за відсутності кворуму.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2026 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2026 клопотання позивача про витребування доказів задоволено: витребувано у відповідача ОСОБА_2 : протокол загальних зборів Товариства від 20.06.2025 року з відповідними додатками (оповіщення всіх членів товариства про проведення загальних зборів, лист реєстрації учасників зборів з підписами, результатами голосування, довіреностями не членам Товариства на право голосування).
12.08.2026, через систему «Електронний суд», від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони держреєстраторам або суб`єктам державної реєстрації (нотаріусам) проводити будь які реєстраційні дії (зміну керівника) до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Заявляючи про застосування заходів забезпечення позову, позивач вказує на систематичне порушення відповідачем 2 - ОСОБА_2 положень законодавства, ініціювання нею загальних зборів для переобрання на новий термін з метою перешкодити виконанню рішення у справі №911/3164/24, яким по суті позивача поновлено на посаді Голови Правління відповідача-1. Позивач зауважує, що рішення суду, ухвалене у справі 911/3164/24, неможливо виконати через наявність реєстраційної дії від 13.02.2026 щодо поновлення позивача на посаді Голови Правління відповідача-1.
За таких обставин, оскільки відповідач -2 не збирається виконувати рішення суду, тому позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом визначеним у заяві.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 4, 10 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №911/9/24).
Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та може гарантувати виконання ухваленого судового рішення у розумний строк.
З огляду на викладене, господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Як зазначено судом вище, заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії мають прямо стосуватись заявлених вимог. Разом з тим, у поданій заяві позивач просить заборони держреєстраторам або суб`єктам державної реєстрації (нотаріусам) проводити будь які реєстраційні дії (зміну керівника) до набрання законної сили рішенням суду у справі. При тому, що позовні вимоги стосуються визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Транспортний будівельник" від 20.06.2026. Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачами реєстраційних дій на виконання спірного рішення від 20.06.2026. В матеріалах справи відсутній текст рішення від 20.06.2026, він витребуваний за ухвалою суду, тому у суду відсутня можливість встановити зміст прийнятих рішень.
Судом відмічається те, що зі змісту резолютивної заяви позивача не вбачається щодо кого позивач просить заборонити проводити реєстраційні дії, і позивачем не обґрунтовується заява в частині заборони будь яких реєстраційних дій.
Також, позивачем не надано чіткого обґрунтування в чому саме полягає ускладненість в майбутньому виконання рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів СТ "Транспортний будівельник" від 20.06.2026.
Окрім цього, позивачем не доведено та не обгрунтовано належним чином співмірність та адекватність заходу забезпечення позову із можливими негативними наслідками заборони вчиняти будь які реєстраційні дії для інших фізичних осіб - учасників товариства у кількості 112 чоловік (загальна кількість 113 чоловік).
За таких обставин, позивачем не доведено те, що забезпечення позову шляхом визначеним позивачем стане засобом запобігання можливим порушенням охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечить можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, а також не доведено адекватність та спірмірність заходу забезпечення позову із змістом позовних вимог та охоронюваних прав та інтересів інших учасників товариства.
З огляду на викладене, суд, дослідивши подані заявником докази, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, відмовляє в задоволенні заяви від 12.08.2026 ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12.08.2026 шляхом заборони держреєстраторам або суб`єктам державної реєстрації (нотаріусам) проводити будь які реєстраційні дії (зміну керівника) до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодекс України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.М. Огороднік