Справа № 727/1633/23
Провадження № 2/727/542/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Зінич О.М.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Решетова В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності.
Просив виділити йому у натурі частку житлового будинку АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер [номер приховано]:20:002:0299 за вказаною адресою, та припинити право власності ОСОБА_3 на частку у праві власності на будинок та земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування.
Просила поділити в натурі між сторонами житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер [номер приховано]:20:002:0299 за вказаною адресою.
Також просила визнати за неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право користування частиною житлового будинку ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 , яка визначена за ним в результаті поділу та виділити в їх користування відповідні приміщення та визначити порядок їх користування.
09.05.2023 року зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 02.06.2023 року по справі було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
01.05.2024 року до суду надійшов висновок експерта №110 судової інженерно-технічної експертизи від 29.04.2024 року, складений та підписаний одноосібно експертом Ощипко О.О.
Окрім того, у висновку експерт запитання поставлені судом в ухвалі від 02.06.2023 року змінив та виклав їх у власній редакції, керуючись п.4.12 розділу Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року.
У зв`язку з зазначеним ухвалою суду від 19.06.2024 року встановлено, що наявні сумніви у правильності вказаного висновку експерта та призначено повторну комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
Однак, 09.04.2026 року експертною установою було складено повідомлення про неможливість надання висновку судової комплексної інженерно-технічної експертизи у зв`язку з ненаданням відкоригованого технічного паспорту на будинковолодіння.
У подальшому, ухвалою суду від 01.05.2026 року по справі було призначено повторну судову інженерно-технічну експертизу.
10.07.2026 року до суду надійшов висновок повторної судової інженерно-технічної експертизи №55 від 22.06.2026 року, у зв`язку з чим провадження по справі було поновлено.
06.08.2026 року представником відповідача було подано уточнений зустрічний позов, в якому, окрім позовних вимог, викладених у позовній заяві від 19.04.2023 року, заявлено нові позовні вимоги, а саме: 1) до повного виконання передбачених рішенням суду робіт з облаштування та фактичного підключення виділеної ОСОБА_3 частини будинку до окремих систем опалення, електро- і газопостачання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод: у користуванні існуючими інженерними мережами та обладнанням, через які забезпечуються опалення, електро- і газопостачання виділеної їй частини будинку; у доступі до приміщення топкова № НОМЕР_1 , у якому розташовані котел, електричний розподільний щит і газовий ввід, у межах, необхідних для користування, огляду, обслуговування та ремонту цього обладнання, а також для виконання робіт із розділення інженерних мереж, у тому числі із залученням відповідних фахівців. Роботи, внаслідок яких припиняється або обмежується доступ ОСОБА_3 до зазначеного приміщення, обладнання чи існуючих інженерних мереж, виконати лише після облаштування та фактичного підключення виділеної їй частини будинку до окремих систем опалення, електро- і газопостачання; 2) поділити між Сторонами об`єкти самочинного будівництва, що знаходяться на земельній ділянці №[номер приховано]:20:002:0299, а саме: визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані при будівництві гаража літ. «Б»; визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані при будівництві навісу літ. «В» та сарая літ. «Г»; 3) Встановити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 право користування кімнатами № 1-15, 1-12 та № 1-11 та надати їм право проходу кімнатами, приміщеннями та сходами, які ведуть до цих кімнат та встановити безстроковий і безоплатний сервітут.
Вислухавши думку представників сторін, частково дослідивши матеріали цивільної справи, уточнену зустрічну позовну заяву від 06.08.2026 року, суд приходить до наступного.
Так, за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову- це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з вимогами ЦПК України.
З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Як було встановлено судом, представником відповідача до закриття підготовчого засідання у справі було подано уточнену зустрічну позовну заяву, в якій окрім заявлених раніше позовних вимог, було заявлено нові позовні вимоги про зобов`язання не вчиняти дії, поділ самочинного будівництва, встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту.
На даний час представником відповідача підтримуються усі позовні вимоги, які заявлені в первісній позовній заяві, так і позовні вимоги, заявлені в уточненому зустрічному позові.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття уточненої зустрічної позовної заяви - відсутні, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви, що подана представником відповідача, оскільки за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є окремими та самостійними позовними вимогами, що не передбачено процесуальним законом.
При цьому слід роз`яснити відповідачу її право звернутися до суду з відповідним позовом з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 43, 49 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті заяви представника відповідача про уточнення зустрічної позовної заяви від 06.08.2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування, повернувши її представнику відповідача та роз`яснивши право на звернення до суду з окремим позовом.
Суддя: Одовічен Я.В.