ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/15671/25 пров. № А/857/29382/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (головуючий суддя: Волдінер Ф.А., місце ухвалення - м. Луцьк, повний текст складено - 27.04.2026) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 10.12.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 733 006,12 грн, за штрафними санкціями 73 301,61 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з військового збору 61 083,84 грн, за штрафними санкціями 6 108,38 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість 560 396 грн, за штрафними санкціями 56 039,60 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «ПН» про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 260135,75 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «ПС» про застосування штрафної санкції у розмірі 1020 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 від 20.08.2025 № [номер приховано], у розмірі 110 484,45 грн, в т. ч.: у розмірі 105 384,45 грн (70 256,30 грн х 150%) за проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту, за кожне наступне вчинене порушення та у розмірі 5 100,00 грн (300 х 17,00 грн) за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації алкогольних напоїв;
рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025.
Обґрунтовує позов тим, що під час перевірки контролюючим органом були надані три запити про надання документів, а саме вимога про надання переліку документів № 1 від 16.06.2025, вимога про надання переліку документів № 2 від 18.06.2025 в строк до 16:00 години та вимога № 3 про надання документів в строк до 24.06.2025. За результатом невиконання вимог про надання переліку документів були складені відповідні акти про ненадання документів. Такі первиннні документи були наявні у позивача, однак в силу зайнятості в торгівлі в одному з магазинів, не могла своєчасно їх підготувати. Крім того, на момент проведення перевірки була відсутня особа, яка відповідальна за ведення бухгалтерського обліку. Відтак на спростування висновків, викладених в Акті перевірки позивачкою подано до суду документи, які підтверджують витрати понесені ФОП ОСОБА_1 за 2023 - 2024 роки в межах господарської діяльності, не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях, що оподатковуються за ставкою 7 % на суму ПДВ, щодо включення ПДВ з вартості придбаних товарно - матеріальних цінностей, які не використовувались в господарській діяльності платника та відсутності вказаних ТМЦ на момент перевірки.
Щодо висновку в Акті перевірки про включення до складу податкового кредиту січня 2023 грудня 2024 року сум з вартості придбаних ТМЦ. Як зазначено в акті перевірки на стр. 26 - 27 (пункт 1) протягом 2023-2024 рр. СПД ФО ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які не використовувалися у господарській діяльності платника. За 2023 рік: сума ПДВ становить 69 914 грн За 2024 рік: сума ПДВ становить 22 919 грн Оскільки не надано документального підтвердження використання вказаних ТМЦ у господарській діяльності та вони відсутні в залишку платника, встановлено факт використання ТМЦ не в господарській діяльності, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ. На спростування таких висновків контролюючого органу, позивачкою долучено до позову акти списання ТМЦ, які перелічені в Додатку до Акту перевірки. Згідно даних актів списання всіх ТМЦ відбулось на орендованих позивачкою магазинах (торгових точках), тобто безпосередньо в господарській діяльності. Таким чином у відповідності до п. 177.4.4. статті 177 ПК України позивачкою правомірно віднесено до складу витрат придбання ТМЦ, зазначених в додатку № 1,2 до акту перевірки, а саме інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг».
Щодо висновків в Акті в частині операцій, що оподатковуються за ставкою 7% відсотків на суму за 2023 - 2024 роки (ППР № [номер приховано]). Вказані операції стосуються придбання позивачкою впродовж 2023-2024 років пального для використання в господарській діяльності, зокрема для заправки автомобіля та генераторів. Зокрема, у власності в позивачки є транспортний засіб марки Ford Transit. В період 2023-2024 років позивачка купувала дизельне пальне. На підтвердження вказаних операцій надає до суду видаткові накладні за період з 28.02.2023 по 30.11.2024 з відповідним копіями чеками, які підтверджуються оплату. Крім того, надає акт звірки взаємних розрахунків за придбане дизельне пальне за період з 01.01.2023 по 01.09.2025. Також до матеріалів позовної заяви долучаються акти списання пального, яке використовувалось позивачкою для перевезення товарів з магазину в магазин в цілях господарської діяльності. Отже всі документи, які долучаються до позову існували на момент здійснення операцій і не дають підстав вважати, що вони були відсутні.
Щодо висновків в акті перевірки щодо не підтвердження статті витрат за 2023 рік інші витрати на суму 845 676,16 грн внаслідок ненадання (відсутності) прибуткових накладних та оплат на цю суму та розбіжності щодо документально підтверджених витрат за 2024 рік, внаслідок чого занижено статтю витрат на 834 306,13 грн. На підтвердження понесених витрат подано до позовної заяви копії документів за 2023 рік та 2024 рік, які підтверджують витрати. Зокрема це витрати, які пов`язані з оплатою орендованих приміщень, інформації про які відображена в Акті первірки, комунальні послуги щодо приміщень, які в оренді, послуги з охорони орендованих об`єктів, послуги з обслуговування РРО, послуги з ремонту кондиціонерів.
Таким чином ці копії документів, які долучаються до позовної заяви свідчить про понесені витрати під час здійснення господарської діяльності та безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів та мусять бути взяті до уваги судом, з огляду на обґрунтування, наведене в даному позові щодо ненадання документів під час перевірки.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано винесені ГУ ДПС у Волинській області: податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано], податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано], податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано], податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано], рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 №Ф-[телефон приховано].
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що оскільки позивачка не надала документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачкою сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Зазначає, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, встановлено, що позивачкою занижено податок з доходів фізичних осіб за 2023 рік на суму 733 006,12 грн. Відтак, податковим органом було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р», яким збільшено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 733 006,12 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 73 301,61 грн.
Перевіркою правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування військового збору з доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності встановлено, що ФОП ОСОБА_1 внаслідок заниження суми чистого оподатковуваного доходу, занижено й відповідно базу оподаткування військовим збором за 2023 рік на 4 072 256,20 грн, чим порушено пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 (1) пп. 1.2 (1) пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого позивачкою не нараховано та не сплачено до бюджету військового збору за 2023 рік в сумі 61 083,84 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р», яким збільшено грошові зобов`язання з військового збору на суму 61 083,84 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 6 108,38 грн винесено ГУ ДПС у Волинській області правомірно.
Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження бази нарахування єдиного внеску, з врахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2023 рік на 1 105 955, 80 грн, чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Отже, контролюючим органом правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 № Ф-[телефон приховано] на суму 243 310, 28 грн та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № [номер приховано] від 21.08.2025 на суму 48 662,06 грн.
Вказує, що позивачкою занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну 560 396 грн, чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 «а», «б» ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 «г» ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.1 ст. 201 ПК України. Як наслідок, податкове повідомлення рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р», яким збільшено грошові зобов`язання по податку на додану вартість на суму 560 396 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 56 039,60 грн винесено ГУ ДПС у Волинській області правомірно.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру виписаних податкових накладних, підприємцем зареєстровано податкових накладних за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у загальній сумі 7 489 641 грн без ПДВ (рядок 5.1.А реалізація тютюнових виробів, які звільнені від оподаткування), зокрема за 2023 рік - 3 966 691 грн та за 2024 рік - 3 522 950 грн. Проте, згідно даних перевірки платник мав зареєструвати податкові накладні (дані наведені в Таблицях № 1 та № 2), що звільнені від оподаткування за 2023р. на суму 4 135 081 грн та за 2024р. - 3 549 639 грн. Отже, перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.120-1.2. ст. 120-1, п. 201.1, п. 201.7, п .201.5, п. 201.10 ст. 201 ПК України, як наслідок ГУ ДПС у Волинській області правомірно винесено податкове повідомлення рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «ПН», яким застосовано штрафні санкцій по податку на додану вартість на суму 260 135,75 грн.
Позивачка, 06.07.2026 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу відхилити.
Представник відповідача Михайлова Б. В. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивача Куманський Л.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволеною з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому порядку як суб`єкт підприємницької діяльності, код основного виду економічної діяльності - 47.81 (роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами напоями та тютюновими виробами).
Позивачка здійснює господарську діяльність торгівельні приміщення, які використовуються нею на праві оренди, зокрема, чотири об`єкти нерухомості: торгівельне приміщення на завокзальному ринку за адресою: АДРЕСА_1 ; торгівельне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; торгівельне приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; торгівельне приміщення АДРЕСА_3 .
Вказані об`єкти торгівельні приміщення знаходяться в оренді в позивачки на підставі: договору оренди № 29/23/15 від 31 грудня 2022 року приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1; договору № 2В оренди торгово місця від 01.01.2024 на території торгового комплексу «Пасаж» торговий павільйон для розміщення об`єкту торгівлі; договору оренди нежитлового приміщення № 4 від 01.01.2024 згідно договору № 14/05/20-1 від 20 травня 2020 року орендується частина вбудованого приміщення магазину загальною площею 87,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; договору № 4 від 01.02.2022 приміщення за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 8г.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до Наказу № 1914-п від 29.05.2025 виданого ГУ ДПС у Волинській області, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2025 рік, направлення № 3091 від 09.06.2025, направлення № 3286 від 18.06.2025, направлення № 3255 від 17.06.2025 та направлення № 3256 від 17.06.2025 проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2024.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки позивачку проінформовано належним чином, що нею не заперечується.
За результатами проведення перевірки складено акт від 11.07.2025 № 19559/03-20-24 07/3179222007 (далі - Акт перевірки). Вказаний акт, 24.07.2025 був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника та був вручений за довіреністю позивачці.
ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Волинській області заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких комісією з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок прийнято до уваги аргументи платника, а висновки акта планової перевірки в частині порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 54 339,85 грн скасовано, в іншій частині на суму 70 256,3 грн залишено без змін. Всі інші встановлені в рамках планової перевірки порушення залишено без змін.
Так, Актом перевірки встановлено наступні порушення.
По податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 4 072 256,20 грн, у т.ч. за 2023 рік на суму 4 072 256,20 грн. Це відбулося внаслідок заниження валового доходу за 2023 рік на 737 484,40 грн та завищення валового доходу за 2024 рік на 174 272,79 грн, а також завищення валових витрат за 2023 рік на 3 334 771,80 грн та за 2024 рік на 174 272,79 грн.
Занижено податок з доходів фізичних осіб за 2023 рік на суму 733 006,12 грн.
Не забезпечено зберігання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за 2023- 2024 роки, зокрема, книги обліку доходів і витрат, відомостей щодо рухомого майна, видаткових накладних, рахунків-фактур, актів списання товару, структури валових доходів та витрат, оборотно-сальдових відомостей, документів, що підтверджують сплату грошових коштів, дебіторсько-кредиторської заборгованості, документів, що підтверджують транспортування ТМЦ, тощо.
Військовий збір. Занижено суму військового збору за 2023 рік на суму 61 083,84 грн. Це відбулося через заниження чистого оподатковуваного доходу, і відповідно, бази оподаткування військовим збором за 2023 рік на 4 072 256,20 грн.
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Занижено базу нарахування єдиного внеску з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2023 рік на 1 105 955,8 грн. Занижено суму єдиного соціального внеску за 2023 рік на 243 310,28 грн.
Податок на додану вартість (ПДВ).
Несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ за серпень 2023 року (подано 29.01.2024) та травень 2023 року (подано 31.07.2023). Занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 560 396 грн за період 2023- 2024 років. Це, зокрема, включає заниження податкових зобов`язань внаслідок не нарахування ПДВ на вартість придбаних ТМЦ, які не використовувалися у господарській діяльності (69 914 грн за 2023 рік та 22 919 грн за 2024 рік).
Занижено обсяг операцій, що звільнені від оподаткування на суму 4 135 081 грн за 2023 рік та 3 245 913 грн за 2024 рік.
Не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН): по операціях, що звільнені від оподаткування, за 2023 рік на 168 390 грн та за 2024 рік на 26 689 грн; по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 % на суму ПДВ за 2023 рік - 266 195 грн та за 2024 рік - 290 706 грн.
Вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Реалізація алкогольних напоїв з використанням однакових реквізитів марок акцизного податку на загальну суму реалізованого товару 503,00 грн (по магазину на вул. Карпенка-Карого, 1) та 323,90 грн (по магазину на просп. Молоді, 8/Г). Штрафна фінансова санкція за реалізацію немаркованих алкогольних напоїв становить 24 000,00 грн по кожному з двох магазинів.
Вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не забезпечено видачу покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме без зазначення обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер марки) при реалізації підакцизних товарів. Загальна сума таких розрахунків становить 124 597,05 грн.
Порушення порядку використання режиму програмування товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизних товарів (відсутність коду УКТ ЗЕД у фіскальному чеку).
На підставі порушень, встановлених актом перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма "Р" про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 733 006,12 грн, за штрафними санкціями 73 301,61 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма "Р" про збільшення грошового зобов`язання з військового збору 61 083,84 грн, за штрафними санкціями 6 108,38 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма "Р" про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість 560 396 грн, за штрафними санкціями 56 039,60 грн, № [номер приховано] форма "ПН" про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 260135,75 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма "ПС" про застосування штрафної санкції у розмірі 1020 грн;
податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 від 20.08.2025 № [номер приховано], у розмірі 110 484,45 грн, в т. ч.: у розмірі 105 384,45 грн (70 256,30 грн х 150%) за проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту, за кожне наступне вчинене порушення та у розмірі 5 100,00 грн (300 х 17,00 грн) за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації алкогольних напоїв;
рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 48 662,06 грн;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 на суму 243 310.28 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням та вимогою, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час розгляду справи позивачем не наведено жодних фактичних обставин та доводів на обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «ПС» про застосування штрафної санкції у розмірі 1020 грн та податкового повідомлення-рішення від 20.08.2025 № [номер приховано], у розмірі 110 484,45 грн, а тому ці позовні вимоги до задоволення не підлягають у зв`язку з необґрунтованістю.
Зважаючи на наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2025 № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 № Ф-[телефон приховано]
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, позивачкою не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо подання до суду документів, які не були подані контролюючому органу під час проведення перевірки, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
У пункті 85.2 статті 85 ПК України закріплено обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що такі вимагають наявність документів на час складення податкової звітності та встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.
Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.06.2022 у справі № 420/5345/19, від 08.12.2022 у справі № 804/4958/16, від 19.08.2024 у справі № 640/322/20.
Тобто, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку.
Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів, на натомість ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді цієї справи відсутні правові підстави надавати оцінку документам, що не надавались позивачкою під час проведення перевірки, були подані до лише суду.
Щодо встановлених актом перевірки порушень в частині задекларованих позивачем показників оподаткованого доходу та валових витрат.
Відповідно до п. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;
документально не підтверджені витрати.
Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевіркою визначення документально підтверджених витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно додатку Ф-2 до декларацій про майновий стан та доходи за 2023 - 2024 роки включено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ та інших витрат за: - 2023 рік ТМЦ на суму 9 413 946,80 грн - 2023 рік інші витрати на суму 1 887 079,00 грн - 2024 рік ТМЦ на суму 9 851 873,61 грн - 2024 рік інші витрати на суму 79 393,41 грн.
Згідно аналізу податкових та видаткових накладних на придбання та реалізацію товару, інформації щодо номенклатури та ціни товару (з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій), залишків ТМЦ, дебіторсько-кредиторської заборгованості, перевіркою визначено вартість ТМЦ, що реалізовані тобто безпосередньо пов`язані з отриманням доходів за : - 2023 рік ТМЦ на суму 6 924 851,16 грн - 2023 рік інші витрати на суму 1 041 402,84 грн - 2024 рік ТМЦ на суму 8 843 294,69 грн - 2024 рік інші витрати на суму 913 699,54 грн.
Так, вартість придбаних ТМЦ, згідно пред`явлених прибуткових та отриманих податкових накладних за 2023 рік становила 9 079 048,40 грн.
Залишки ТМЦ станом на 01.01.2023 становили 2 836 830,56 грн та станом на 31.12.2023 становили 4 991 027 грн.
Тобто, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу валових витрат вартість ТМЦ, що не були реалізовані за 2023 рік в сумі 2 489 095,64 грн.
Також, позивачем документально не підтверджено статтю витрат - інші витрати за 2023 рік на суму 845 676,16 грн, внаслідок ненадання (відсутності) прибуткових накладних та оплати на дану суму.
Вартість придбаних ТМЦ, згідно пред`явлених прибуткових та отриманих податкових накладних за 2024 рік, становила 8 255 793,95 грн.
Залишки ТМЦ станом на 01.01.2024 становили 4 991 027 грн та станом на 31.12.2024 становили 4 403 526,26 грн (+58 7500,74 грн). Відповідно вартість ТМЦ які документально підтверджені та реалізовані за 2024 рік становили 8 843 294,69 грн.
Тобто, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу валових витрат за 2024 рік вартість ТМЦ, які документально не підтверджені в сумі 1 008 578,92 грн (9 851 873,61 грн - 8 843 294,69 грн).
Також, перевіркою встановлено, що документально підтверджені інші витрати за 2024 рік становили 913 699,54 грн, хоча позивачем в декларації про майновий стан та доходи цю статтю витрат відображено в сумі 79 393,41 грн. Тобто підприємцем занижено витрат на суму 834 306,13 грн.
На підставі вищенаведеного, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податкових деклараціях, встановлено їх завищення за 2023 рік на суму 3 334 771,80 грн та за 2024 рік на суму 174 272,79 грн.
Відтак, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма "Р", яким збільшено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 733 006,12 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 73 301,61 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області використано такі документи: банківські виписки, договори оренди, залишки ТМЦ станом на 01.01.2023 та 31.12.2024, залишки ТМЦ в розрізі товару на 01.01.2023, 31.12.2023, 31.12.2024.
Для визначення правильності обрахунку доходу/витрат використано податкові декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2023 по 31.12.2024.
Також відповідачем застосовано аналіз податкових та видаткових накладних на придбання та реалізацію товару, інформації щодо номенклатури та ціни товару з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, залишків ТМЦ, дебіторсько-кредиторської заборгованості.
Крім цього, Додаток 1 до Акту перевірки містить деталізований перелік первинних документів на придбання позивачем ТМЦ, які, на думку відповідача, не були використанні позивачем в господарській діяльності, що безпосередньо вплинуло на визначення валових витрат та, як наслідок - на розмір доходу, який підлягає оподаткуванню.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Акт перевірки не містить структури витрат ФОП ОСОБА_1 , що не надає можливості ідентифікувати, які саме витрати складають категорію «інші витрати», які згідно Акту перевірки мала вплив на формування валових витрат підприємця.
Така структура витрат за 2023 рік наведене контролюючим органом в додаткових письмових поясненнях, поданих до суду та апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що структура витрат складається із витрат на комунальні послуги, охорону, оренда, комісію, канцтовари, обслуговування РРО, сплачений єдиний соціальний внесок.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачкою подано до матеріалів справи документи, що підтверджують фактично понесені нею витрати, зокрема, з оплати телекомунікаційних послуг (доступ до мережі інтернет), оплати ліцензій на право роздрiбної торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами, оплати послуги « ІНФОРМАЦІЯ_1 » обслуговуючому банку (комісія від обороту ФОП ОСОБА_1 в розмірі 2 % від обороту).
На думку суду апеляційної інстанції, зазначені витрати є документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов`язаними з отриманням позивачкою як фізичною особою - підприємцем доходу від провадження господарської діяльності, а тому належать до складу витрат, передбачених пунктом 177.4 статті 177 ПК України.
Отже, зважаючи на відсутність в Акті перевірки структури витрат ФОП ОСОБА_1 , їх деталізації в розрізі грошових показників та категорій, а також чіткого правового аналізу їх документального підтвердження, висновки контролюючого органу в частині завищення валових витрат позивачкою є необґрунтованими. Описова частина Акта містить внутрішні суперечності щодо досліджених документів та позбавлена конкретики щодо фактичних обставин порушення, що є самостійною підставою для визнання таких висновків протиправними.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому такі докази не мають носити суперечливий характер або допускати неоднозначне тлумачення. Важливість відображення у цьому документі достовірної і повної інформації обумовлена тим, що він є підставою для формування податкового грошового зобов`язання та застосування фінансових санкцій, а, відтак, становить основну частину доказової бази при розгляді справи.
Натомість, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, повинен був перевірити і з`ясувати усі обставини, які охоплюються предметом перевірки, а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.
Однак, на думку суду апеляційної інстанції, зміст Акту перевірки вказує на відсутність у ньому вичерпного викладу обставин щодо визначення витрат позивача за 2023 рік, які безпосередньо впливають на податок з доходів фізичних осіб за 2023 рік. Контролюючий орган проігнорував обов`язок дослідження та доведення вини платника податків, а висновки про порушення податкової дисципліни є неоднозначними та не підтверджуються належними первинними бухгалтерськими документами.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р», яким збільшено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 733 006,12 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 73 301,61 грн, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.
Крім цього, підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з військового збору 61 083,84 грн, за штрафними санкціями 6 108,38 грн, рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 48 662,06 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 на суму 243 310.28 грн, оскільки вказані грошові зобов`язання сформовані внаслідок визначення контролюючим органом грошового зобов`язання з податку з доходів ФОП ОСОБА_1 , базою нарахування військового збору та єдиного соціального внеску є чистий оподаткований дохід суб`єкта господарювання).
Щодо податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та застосовано фінансові санкції з податку на додану вартість, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 встановлено: протягом 2023-2024 ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту січня 2023 грудня 2024 року було включено ПДВ з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, які не використовувалися у господарській діяльності платника.
При перевірці правильності визначення податкових зобов`язань в декларації з ПДВ також було встановлено, що за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, згідно руху коштів по розрахункових рахунках, інформації наявної в СОД РРО та даних ЄРПН, ФОП ОСОБА_1 у 2023 році було отримано дохід в сумі 12 710 438 грн, в т.ч. від операцій що оподатковуються за основною ставкою - 8 575 357 грн, від операцій що звільнені від оподаткування- 4 135 081 грн, за даними платником - задекларовано обсяг оподатковуваних операцій в сумі 7 576 450 грн, в т.ч. від операцій що оподатковуються за основною ставкою - 7 576 450 грн, від операцій що звільнені від оподаткування в сумі 0 грн
Виписано та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: - за квітень 2023 року обсягом постачання за основною ставкою в сумі 746 070,65 грн, ПДВ на суму 149 214,13 грн, разом із цим згідно поданої податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період квітень 2023 року підприємцем задекларовано обсяг операцій, що оподатковуються за основною ставкою в сумі 741 070 грн на суму ПДВ 148 214 грн. Зазначене свідчить про невключення до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за квітень 2023 року податкових накладних обсягом операцій що оподатковуються за основною ставкою в сумі 5001 грн на суму ПДВ 1000 грн - за червень 2023 року обсягом постачання за основною ставкою в сумі 794 626,51 грн, ПДВ на суму 158 925,30 грн, разом із цим згідно поданої податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період червень 2023 року підприємцем задекларовано обсяг операцій, що оподатковуються за основною ставкою в сумі 782 125 грн на суму ПДВ 156 425 грн. Зазначене свідчить про невключення до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за червень 2023 року податкових накладних обсягом операцій що оподатковуються за основною ставкою в сумі 12 501,51 грн на суму ПДВ 2 500 грн
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачкою занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну 560 396 грн, у зв`язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість 560 396 грн, за штрафними санкціями 56 039,60 грн.
Також Актом перевірки встановлено факт нескладення та нереєстрації податкових накладних за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей, які не використовувалися у господарській діяльності платника.
На підставі чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № [номер приховано] форма «ПН» про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 260 135,75 грн.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що на формування грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № [номер приховано] та штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № [номер приховано] впливає порушення встановлені при перевірці правильності формування показників валових витрат та оподаткованого доходу позивачки, правомірність яким вже було надано вище.
Тобто, оскільки висновки Акту перевірки про порушення позивачкою нарахування оподаткованого доходу визнано протиправним та скасовано відповідні рішення відповідача, що у свою чергу свідчить про безпідставність податкових повідомлень рішень № [номер приховано] та № [номер приховано], якими позивачці збільшено грошове зобов`язання та застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2025 № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], рішення № [номер приховано] від 21.08.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2025 № Ф-[телефон приховано].
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 140/15671/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 14.08.26