ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Справа № 906/1260/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.26р. у справі №906/1260/25, ухвалене суддею Машевською О.П., повний текст рішення складено 07.05.26р.
за позовом фізичної особи ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9"
про визнання недійсними рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.26р. у справі №906/1260/25 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишено без змін.
07.08.2026 до суду апеляційної інстанції від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді в сумі 15 000 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 р. прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" про ухвалення додаткового рішення. Розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" про ухвалення додаткового рішення у справі призначено в порядку письмового провадження. Запропоновано ОСОБА_1 у строк до 14.08.2026 надіслати до суду письмові заперечення з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, та докази надсилання копії таких заперечень відповідачу.
11.08.2026 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вацківський 9» про ухвалення додаткового рішення, в яких представник позивача просить покласти на ОСББ «Вацківський 9» судові витрати у повному обсязі незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч.1, 3 ст.244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що відповідач у відзиві вказував про те, що у зв`язку з розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі 15 000,00 грн.
Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником відповідача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 07.08.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.
Відтак, апеляційним судом встановлено дотримання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.
Розглянувши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також заперечення позивача щодо покладення на ОСОБА_1 витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025)
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).
Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав до суду апеляційної інстанції Договір №3/10 про надання правничої допомоги від 29.05.2026 р.; Детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно Договору про надання правничої допомоги №3/10 від 29.05.2026 р., ордер на надання правничої допомоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" №1175252 серія АМ від 02.06.2026 р., платіжну інструкцію №96 від 10.06.2026 р. на 15 000 грн., як доказ оплати гонорару за договором №3/10 від 29.05.2026 р..
29.05.2026 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" (клієнт) та адвокатом Приведьоним Віталієм Миколайовичем укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п.1.1. предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту щодо розгляду справи № 906/1260/25 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1.2. адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень: - надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього.- представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом. - представляє інтереси Клієнта в судах, виконавчих службах та інших установах і організаціях, подає заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Клієнта. - збирає в інтересах Клієнта відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах. - запитує, підписує, подає і отримує в інтересах Клієнта інформацію та документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань всіх форм власності та підпорядкування (даний договір являється згодою Клієнта на отримання Адвокатом персональних даних Клієнта та інших відомостей).
В пункті 4.1. договору вказано, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Згідно п. 4.2. договору гонорар Адвоката становить 15 000,00 грн..
Із детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт), згідно Договору про надання правничої допомоги №3/10 від 29.05.2026 р. вбачається, що адвокатом надані Клієнту наступні Послуги по справі № 906/1260/25 в суді апеляційної інстанції, зокрема вивчення апеляційної скарги, аналіз чинного законодавства України та дослідження судової практики з метою забезпечення законних інтересів та прав Клієнта, консультування Клієнта; підготовка відзиву на апеляційну скаргу та прийняття участі в засіданнях суду (у випадку необхідності).
Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн, колегія суддів зазначає таке.
За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).
Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (схожий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).
Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує критерії, визначені частинами четвертою та п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а саме: складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, значення справи для сторін, а також принципи розумності, співмірності та справедливості.
Відтак, оцінивши подані сторонами заяви, дослідивши подані на їх підтвердження докази, колегія суддів виходить із необхідності дотримання критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності таких витрат.
При визначенні суми витрат, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів враховує обсяг фактично наданої правничої допомоги та виконаних адвокатом процесуальних дій у суді апеляційної інстанції, складність справи, характер спірних правовідносин, значення справи для сторін, а також результат її розгляду.
З огляду на викладене, беручи до уваги заперечення позивача щодо розміру заявлених ОСББ «Вацківський 9» витрат, а також з урахуванням принципів пропорційності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСББ «Вацківський 9» про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу таким, що підлягає зменшенню, та вважає співмірним, обґрунтованим і розумним розмір витрат у сумі 7 500 грн.
Відтак, з урахуванням положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, критеріїв реальності та необхідності понесених витрат, їх розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом фактично наданої адвокатом правничої допомоги та виконаних процесуальних дій, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ОСББ «Вацківський 9» та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Вацківський 9» 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/1260/25 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" (10001, Житомирська обл., місто Житомир, провулок Вацківський,9, код ЄДРПОУ 40348462) 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті заяви - відмовити.
Господарському суду Житомирської області видати наказ.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/1260/25 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повна додаткова постанова складена "14" серпня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.