УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 906/1260/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області (Машевська О.П.)
від 06.05.2026
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Маціщук А.В.)
від 06.08.2026 (повний текст складений 14.08.2026)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9"
про визнання недійсними рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9" (надалі - Відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів об`єднання, оформлені протоколом №1 від 26.09.2024, в частині внесення змін та доповнень до статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9", окремих пунктів статуту та кошторису.
2. Позов обґрунтовано порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вацківський 9".
3. Господарський суд Житомирської області рішенням від 06.05.2026, залишеним без змін Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 06.08.2026 у справі № 906/1260/25, у задоволенні позову відмовив.
4. 24 серпня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2026 у справі № 906/1260/25 скасувати повністю;
- постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 906/1260/25 скасувати повністю;
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
5. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункти 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.
6. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Скаржник стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
7. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
8. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
9. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
10. При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. З огляду на наведене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
12. Посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив висновок Верховного Суду, який не врахували суди попередніх інстанцій, однак не зазначив щодо застосування якої конкретно норми права (норм права) викладено висновки, які не врахував суд апеляційної інстанції.
13. Також, посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник не зазначив конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю), яку порушив (не дотримався) суд апеляційної інстанції, та щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування у подібних правовідносинах і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.
14. Крім того, в матеріалах касаційної скарги відсутні належні обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
15. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
16. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
17. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом викладення належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункти 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.
18. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 906/1260/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, у спосіб, визначений у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська