Справа № 345/4543/26
Провадження № 2-а/345/145/2026
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
17.08.2026 м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сирко Й.Й., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,суд-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить : визнати та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2026 року R657892, а провадження в справі про адміністративне передбачене ч. 3 ст. 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
05.08.2026 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Сирку Й.Й.
07.08.2026 ухвалою суду позов залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
11.08.2026 позивачем подано заяву по усунення недоліків ( уточнену позовну заяву) із клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору або його відстрочення на певний строк. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що має на утриманні дружину і трьох неповнолітніх дітей, які з 04.03.2022 перебувають закордоном, одна із неповнолітніх дітей має інвалідність, а сам позивач на даний час є тимчасово безробітнім, оскільки не має постійного місця роботи та стабільного доходу, дохід на сім`ю в місяць ставить соціальна виплата в розмірі 2 100,00 грн.
Частиною третьою статті 161 КАС передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положенням статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, і такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Аналогічні висновки щодо застосування вищезгаданої норми викладені Верховним судом у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
У Рішенні від 20 січня 2025 року у справі № 2-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що надання суду на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" дискреційного повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан має правомірну мету - забезпечення доступу до суду та є додатковим засобом підтримувальної дії (affirmative action) держави в ділянці реалізації прав на судовий захист для осіб, які перебувають у складному майновому становищі.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Звільнення від сплати судового збору дійсно є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою. Водночас свобода розсуду суду під час вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору не є необмеженою.
Зокрема, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у змісті постанови від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20, а також ухвали Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Позивачем в обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано підтверджуючих документів про складне матеріальне становище.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Між тим, враховуючи подане клопотання позивача, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору позивачу на певний строк, але не пізніше дня ухвалення рішення у цій справі.
Щодо клопотання про витребування доказів, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною сьомою статті 80 КАС України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи вищенаведене, з метою об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, а також керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи в адміністративному процесі, Суд вважає за необхідне витребувати у відповідача належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 171, 268, 269, 286 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відстрочити ОСОБА_1 на строк десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали сплату судового збору в розмірі 665,60 грн., але не пізніше дня ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.
З метою дотримання строків розгляду справи, визначених ч.1 ст. 286 КАС України, визначити відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3 ст. 162 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
При цьому суд зазначає про обов`язок відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення до початку розгляду справи по суті.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/fair/sud0908/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя