Справа № 127/24036/26
Провадження 2/127/6585/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання адвоката Цвєткова Олексія Володимировича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи в порядку загального позовного провадження і надання додаткового строку для подання доказів, -
ВСТАНОВИВ:
У проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, розгляд якої відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.08.2026 на адресу суду від адвоката відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачаються клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і надання додаткового строку для подання доказів.
Клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження адвокатом відповідачки Петровської Я.П. обґрунтоване необхідністю в подальшому долучити докази по справі, а також надання пояснень. Крім того, адвокат відповідачки зазначив, що справа про зменшення розміру аліментів не відноситься до справ, які можуть розглядатись в порядку спрощеного провадження, оскільки виникає з сімейних відносин.
Вирішуючи клопотання адвоката відповідачки про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 14.07.2026 розгляд вищевказаної справи вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше та запропоновано учасникам справа надати відповідні заяви по суті справи.
Суд не погоджується із твердженням адвоката відповідачки про те, що дана справа не відноситься до малозначних.
Так, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом спору у даній справі є розмір аліментів, про зменшення якого пред`явлено вимоги, а тому зазначена справа є малозначною на підставі вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
При цьому згідно із ч. 4 ст. 274 ЦПК України справа про зменшення розміру аліментів не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Тому, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі суд прийшов до висновку, що дана справа є незначної складності, не належить до виключень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 19 і ч. 4 ст. 274 ЦПК України, є малозначною в силу положень п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує, а тому підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в ухвалі від 17.02.2025 у справі № 148/1940/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом враховано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., п. 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
Водночас, з матеріалів справи не вбачається одночасне існування умов, визначених ч. 3 ст. 274 ЦПК України, які б передбачали необхідність проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Наведені адвокатом відповідачки аргументи в обґрунтування заяви, не вказують на необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданий не в кожному випадку. Так, коли вирішенню підлягає виключно питання права, то розгляд справи на підставі письмових доказів є більш доречним, ніж усні слухання. У тому числі, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не представляють особливої складності, то розгляд справи в порядку спрощеного провадження не є порушенням норм п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Адвокат відповідачки не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду варто було б провести також усні слухання. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Зрештою, як вказує Європейський суд з прав людини, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката відповідачки про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, слід відмовити.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що вони не позбавлені права надати суду заяви по суті справи і докази, які вважають за необхідне, у строки визначені ухвалою суду від 14.07.2026 та процесуальним законодавством України. У заявах по суті сторони по справі викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору. Все, що сторона по справі бажає висловити в засіданні, може бути нею викладено в заяві по суті. Крім того, учасники справи не позбавлені можливості безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, в тому числі доводами іншої сторони, і реагувати на ці аргументи у відповідності до вимог ЦПК України.
Вирішуючи клопотання адвоката відповідачки ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання доказів, суд дійшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 14.07.2026, зокрема, було запропоновано відповідачкам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзиви на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Згідно із ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
На виконання вимог ч. 4 ст. 83 і п. 6 ч. 3 ст. 178 ЦПК адвокат відповідачки повідомив у відзиві про неможливість подання ряду доказів разом із відзивом із зазначенням причин їх неподання.
Відповідно до ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 120 ЦПК України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 127 ЦПК України).
Отже, питання про встановлення додаткового строку для подання доказів по справі вирішується у взаємозв`язку із процесуальними нормами, визначеними ст. 127 ЦПК України.
Судом прийнято до уваги, що адвокатом відповідачки у встановлений законом строк повідомлено про неможливість подання ряду доказів із зазначенням причин їх неподання, а тому, враховуючи вищенаведене, він не позбавлений права подати заяву про поновлення встановленого законом процесуального строку для подання доказів одночасно із вчиненням відповідної процесуальної дії - поданням доказів, яка підлягає вирішенню судом у порядку, визначеному ст. 127 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, клопотання адвоката відповідача про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів є передчасним, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 83, 258-261, ч. 5-ч. 7 ст. 279 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотань адвоката Цвєткова Олексія Володимировича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та встановлення додаткового строку для подання доказів по справі - відмовити.
Роз`яснити адвокату Цвєткову Олексію Володимировичу, діючому в інтересах ОСОБА_1 , право звернутись до суду із заявою про поновлення встановленого законом процесуального строку для подання доказів в порядку, передбаченому ст. 127 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя