УХВАЛА
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 722/1735/24
провадження № 61-12442св25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув заяву про повернення судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення участі у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено частково. Встановлено ОСОБА_1 час спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 грудня до 15 січня та з 15 червня по 15 липня щороку до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, із урахуванням уточнень, просить:
скасувати рішення суду першої інстанції повністю, а постанову апеляційного суду в частині задоволення вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 залишити без змін;
постанову апеляційного суду в частині відмови у скасуванні рішення суду першої інстанції як такого, що не відповідає правам дитини на рідного тата, ухвалити нове рішення, яким задовольнити всі позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , пред`явлені до відповідача ОСОБА_2 , а саме:
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні між батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою дотримання прав дитини;
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у привезенні дитини мамою ОСОБА_3 до тата дитини і знаходженні дитини у повній сім`ї на літні і зимові канікули, а саме з 28 грудня до 15 січня та з 15 червня до 15 липня щороку до досягнення донькою повноліття;
- зобов`язати ОСОБА_3 привозити ОСОБА_4 до місцезнаходження тата з урахуванням вимог безпеки перебування з дитиною, мамою і татом за попередньою домовленістю і знаходитись із дитиною з 28 грудня до 15 січня та з 15 червня до 15 липня щороку до досягнення дитиною повноліття;
- заборонити ОСОБА_3 вивіз малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон України без нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_1 ;
стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь усі судові витрати в розмірі 13 184,48 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 722/1735/24 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року в частині посилання у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та необхідність «відступу від сталої судової практики» повернено.
У грудні 2025 року матеріали справи № 722/1735/24 надійшли до Верховного Суду.
У травні 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про повернення судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2026 року в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
У заяві про повернення судового збору зазначено, що ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року, яку він отримав 04 травня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду від 19 червня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року залишено без розгляду. Тому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір, сплачений ним при подачі касаційної скарги у розмірі 7 751,68 грн підлягає поверненню.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвалою касаційного суду від 12 грудня 2025 року, яку він отримав 04 травня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року в частині посилання у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та необхідність «відступу від сталої судової практики» повернуто. Тобто касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто лише в частині підстави касаційного оскарження, а не в цілому.
За таких обставин у задоволенні заяви про повернення судового збору слід відмовити.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтею 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Дундар