ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 серпня 2026 року Справа №160/23392/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в письмовому провадженні заяву адвоката Дружини Тетяни Геральдівни про розгляд за правилами загально позовного провадження справу за позовом адвоката Дружини Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Дружини Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
18 серпня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему від адвоката Дружини Тетяни Геральдівни до суду надійшла заява, якою просить розглядати справу за правилами загально позовного провадження.
В обгрунтування заяви представник позивача послався на практику Верховного Суду, яка вказує на підстави розгляду справи в загальному провадженні справ за аналогічними позовами.
Розглянув заяву представника позивача, суд дійшов висновку відсутності підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи щодо оскарження рішень, на підставі яких суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму (для 2026 року це понад 1,5 млн грн).
Проте Верховний Суд у своїй практиці послідовно вказує, що ця норма стосується оскарження саме первинних рішень (як-от ППР), якими визначаються податкові зобов`язання.
Зазначена представником позивача постанові КАС ВС від 11.12.2025 у справі №640/13832/19 вказує саме на те, що позивачем оскаржуються рішення податкового органу, як то податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 17.04.2019 на суму 199425,16 грн., податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 17.04.2019 на суму 21781,79 грн., податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 17.04.2019 на суму 9712,50 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №[номер приховано] від 17.04.2019 на суму 9829,11 грн., на підставі яких податковим органом може бути заявлено вимогу про стягнення коштів.
Податкова вимога - це документ, який надсилається платнику податків уже після виникнення узгодженого податкового боргу (п.п. 14.1.175 ПКУ).
Податкова вимога не є первинним рішенням про нарахування податку. Сама по собі податкова вимога є похідним, процедурним документом, який інформує про наявність боргу та обов`язок його сплатити, а тому не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які наведені у частині 4 статті 12 КАС України.
Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Таким чином, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Разом з цим, суд звертає увагу сторони позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторона позивача не позбавлена права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на вищенаведене у сукупності, а також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та доходить висновку, що подана представником позивача заява є необґрунтованою та у її задоволенні має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 293, 294, 295 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката Дружини Тетяни Геральдівни про розгляд за правилами загально позовного провадження справу за позовом адвоката Дружини Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - вілмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ірметова