ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/6321/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малинської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом звернулася Малинська міська рада (далі - позивач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не закритті ним виконавчого провадження № 79944844 від 09.06.2023 у зв`язку з його фактичним виконанням;
зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 7994844 на підставі п. 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як таке, що виконане у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Малинською міською радою рішення суду від 24.12.2024 у справі 240/11626/24 виконано шляхом винесення на розгляд ради заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, за результатами розгляду якої прийнято міською радою рішення від 25 квітня 2025 року №1444 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Про вказане Малинська міська рада повідомила державного виконавця та просила закрити виконавче провадження № 79944844 від 09.06.2023 у відповідності до п.9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» як таке, що виконане в повному обсязі у відповідності до виконавчого документу.
Проте на адресу позивача 10.02.2026 надійшла вимога державного виконавця від 04.02.2026 №3495, у якій зазначено, що рішення суду боржником не виконано, зобов`язано протягом 10 днів з моменту отримання вимоги виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.03.2026.
Представник відповідача через канцелярію суду надала відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами не погодилася, просила відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що боржником фактично не здійснено належного розгляду заяви ОСОБА_1 згідно ст. 118 Земельного кодексу України, а тому у державного виконавця відсутні підстави для закриття виконавчого провадження № 79944844 від 09.06.2023.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх повністю задовольнити. Не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила здійснити розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи приписи ч.3 ст. 268 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у адміністративній справі № 240/11624/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Виконавчого комітету Малинської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- визнано протиправною бездіяльність Малинської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у встановленому порядку;
- зобов`язано Малинську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 залишено без змін.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 79944844 від 09.01.2026).
Зазначеною постановою зобов`язано Малинську міську раду в 10-денний термін виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання.
Листом №11 від 30.01.2026 Малинською міською радою повідомлено державного виконавця про те, що позивачем виконано рішення суду від 24.12.2024 у справі 240/11626/24 шляхом винесення її на розгляд ради. За результатами розгляду заяви Малинською міською радою прийнято рішення від 25 квітня 2025 року № 1444 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
Також у цьому листі Малинська міська рада просила закрити виконавче провадження № 79944844 від 09.01.2026 у відповідності до п.9 частини першої ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" як таке, що виконане в повному обсязі у відповідності до виконавчого документу.
Проте до Малинської міської ради 10.02.2026 надійшла вимога державного виконавця від 04.02.2026 №395, якою зобов`язано міську раду в десятиденний термін з моменту отримання вимоги виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання. Також у цій вимозі зазначено, що рішення суду боржником не виконано в частині прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки не відповідає частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Позивач не погоджуючись з таким висновком державного виконавця та вважаючи, що виконавче провадження підлягає закриттю у зв`язку з його повним виконанням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно із частинами другою та третьою вказаної статті постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14 - 18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як зазначалось вище, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №240/11626/24 було, зокрема, зобов`язано Малинську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Тобто, суд визначив чіткий механізм захисту порушеного права позивача без надання відповідачу можливості приймати будь-які інші рішення за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 23.12.2023.
При цьому слід зазначити, що згідно положень 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем надано ОСОБА_1 мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Таким чином, саме по собі рішення Малинської міської ради рішення від 25 квітня 2025 року №1444 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", навіть за наявності для цього правових підстав, не може вважатись фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
При цьому суд враховує, що 24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (далі - Закон № 2145), який набрав чинності 07 квітня 2022 року.
На підставі п. 1 розділу І Закону № 2145 розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнений пунктами 27 і 28.
Відповідно до пп. 5 п. 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції Закону № 2145) під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом імперативна заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Метою запровадження цієї заборони є уникнення зловживань на час воєнного стану.
Тобто, встановлена заборона носить тимчасовий характер та діє до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.40 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
На переконання суду, у разі закінчення виконавчого провадження щодо виконання рішення суду у справі №240/11626/24, стягувач ОСОБА_1 (у разі невиконання боржником рішення у добровільному порядку) буде позбавлений можливості повторно звернутись щодо примусового виконання даного рішення після припинення (скасування) воєнного стану в Україні і його права не будуть відновлені у спосіб, встановлений судом, чим повністю нівелюється прийняте судове рішення.
З огляду на викладені обставини, суд не вбачає наявності правових підстав для закінчення виконавчого провадження за №79944844 із примусового виконання виконавчого листа №240/11626/24 від 05.11.2025, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом.
Підсумовуючи наведене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Малинської міської ради (площа Соборна, 6а, м. Малин, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11601, РНОКПП/ЄДРПОУ: 26556344) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, РНОКПП/ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Чернова
20.08.26