П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/6321/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
23 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Нечко Я.O.,
представника позивача: Паршакова О.В. (в режимі відеоконференції)
третьої особи: Кодоненка Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом Малинської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Малинська міська рада звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за вимогами якого просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не закритті ним виконавчого провадження № 79944844 від 09.06.2023 у зв`язку з його фактичним виконанням;
- зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 79944844 на підставі п. 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як таке, що виконане у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 20 серпня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач зазначає, що судове рішення у справі № 240/11626/24 було виконано, оскільки Малинська міська рада розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення від 25.04.2025 № 1444 про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
Також позивач вказує, що державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, фактично оцінивши законність рішення міської ради, яке є предметом окремого судового оскарження. Додатково наголошує, що на час прийняття рішення № 1444 діяла встановлена законодавством воєнного стану заборона на надання дозволів для безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Справу призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 23.09.2026.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що в силу ч.4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.
Поряд з цим, 21.09.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у адміністративній справі № 240/11624/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, та:
- визнано протиправними дії Виконавчого комітету Малинської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- визнано протиправною бездіяльність Малинської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у встановленому порядку;
- зобов`язано Малинську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 залишено без змін.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 79944844 від 09.01.2026).
Зазначеною постановою зобов`язано Малинську міську раду в 10-денний термін виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання.
Листом № 11 від 30.01.2026 Малинською міською радою повідомлено державного виконавця про те, що позивачем виконано рішення суду від 24.12.2024 у справі 240/11626/24 шляхом винесення на розгляд ради заяви ОСОБА_1 . За результатами розгляду цієї заяви Малинською міською радою прийнято рішення від 25.04.2025 № 1444 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
Також у цьому листі Малинська міська рада просила закрити виконавче провадження № 79944844 від 09.01.2026 у відповідності до п. 9 частини першої ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" як таке, що виконане в повному обсязі у відповідності до виконавчого документу.
Проте до Малинської міської ради 10.02.2026 надійшла вимога державного виконавця від 04.02.2026 № 3495, якою зобов`язано міську раду в десятиденний термін з моменту отримання вимоги виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання. Також у цій вимозі зазначено, що рішення суду боржником не виконано в частині прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки наявна відмова не відповідає частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Позивач не погоджуючись з таким висновком державного виконавця та вважаючи, що виконавче провадження підлягає закриттю у зв`язку з його повним виконанням, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте Малинською міською радою рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою не свідчить про фактичне виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки матеріали справи не містять доказів надання заявникові мотивованої відмови відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Як зазначив суд першої інстанції, встановлена на час воєнного стану заборона на безоплатну передачу земельних ділянок має тимчасовий характер, а закінчення виконавчого провадження позбавило б стягувача можливості забезпечити примусове виконання рішення після припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених цим Законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, закон пов`язує можливість закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII не з формальним вчиненням боржником певної дії, а з фактичним і повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно, при вирішенні питання про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження підлягає встановленню, чи вчинив боржник саме ті дії та у тому обсязі, які на нього покладені судовим рішенням і визначені виконавчим документом.
Стаття 40 Закону № 1404-VIII регулює процедуру закінчення виконавчого провадження після встановлення підстав, передбачених статтею 39 цього Закону.
Частини перша - третя статті 63 Закону № 1404-VIII визначають порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У межах такого виконання виконавець перевіряє виконання рішення боржником та, у разі його невиконання, застосовує передбачені законом заходи.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 240/11626/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема визнано протиправними дії Виконавчого комітету Малинської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 грудня 2023 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, визнано протиправною бездіяльність Малинської міської ради щодо нерозгляду зазначеної заяви у встановленому порядку та зобов`язано Малинську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 грудня 2023 року та прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, судовим рішенням на Малинську міську раду покладено не лише обов`язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , а й визначено спосіб виконання цього обов`язку - за результатами її розгляду прийняти рішення відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, за результатами розгляду відповідної заяви орган місцевого самоврядування повинен або надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою, або надати мотивовану відмову, причому така відмова може бути зумовлена виключно підставами, визначеними частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Постановою про відкриття виконавчого провадження Малинську міську раду зобов`язано у встановлений строк виконати судове рішення та надати документи, що підтверджують його виконання.
Малинська міська рада, повідомляючи державного виконавця про виконання судового рішення, послалася на прийняття 25 квітня 2025 року рішення № 1444 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та просила закінчити виконавче провадження у зв`язку з його повним виконанням.
Разом з тим, як установлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, зазначеним рішенням Малинської міської ради у наданні дозволу відмовлено з посиланням на встановлену на період дії воєнного стану заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність.
Така підстава відмови не належить до визначеного частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, оскільки не стосується невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, нормативно-правових актів, містобудівної та іншої документації, переліченої у цій нормі.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття Малинською міською радою рішення від 25 квітня 2025 року № 1444 саме по собі не свідчить про належне та повне виконання судового рішення від 24 грудня 2024 року у справі № 240/11626/24.
Визначальним у цій справі є те, що суд зобов`язав Малинську міську раду не просто розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти будь-яке рішення за результатами її розгляду, а прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Тому для встановлення факту виконання судового рішення має значення не лише формальне вчинення боржником дії у вигляді прийняття рішення, а й відповідність змісту такого рішення обсягу та способу виконання, визначеним судом.
Отже, прийняття боржником рішення, яке не відповідає вимогам, визначеним судовим рішенням, не може ототожнюватися з фактичним виконанням такого рішення у розумінні пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Доводи апелянта про те, що державний виконавець при цьому вийшов за межі своїх повноважень, фактично оцінивши законність рішення Малинської міської ради № 1444, колегія суддів відхиляє.
Зі змісту вимоги державного виконавця від 04 лютого 2026 року № 3495 убачається, що предметом перевірки було саме виконання боржником судового рішення відповідно до виконавчого документа. Державний виконавець не вирішував питання про визнання рішення міської ради № 1444 протиправним та не підміняв собою суд при вирішенні питання про його законність як окремого індивідуального акта.
Натомість перевірка того, чи відповідають вчинені боржником дії змісту обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням, є необхідною складовою виконання державним виконавцем покладених на нього статтями 18, 63 Закону № 1404-VIII повноважень щодо забезпечення фактичного, повного та своєчасного виконання судового рішення.
Посилання апелянта на встановлену на період дії воєнного стану заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність також не спростовує наведених висновків.
Дійсно, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, підпунктом 5 якого встановлено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення відповідної документації забороняються, за винятком визначених законом випадків.
Разом з тим існування такої законодавчої заборони не означає належного виконання Малинською міською радою судового рішення та саме по собі не створює передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII підстави для закінчення виконавчого провадження.
При цьому колегія суддів виходить із того, що об`єктивна неможливість виконання судового рішення внаслідок зміни законодавчого регулювання та виникнення обставин, які перешкоджають його виконанню, є відмінною за своїм правовим змістом від фактичного виконання такого рішення.
За наявності обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню судового рішення, вони можуть бути предметом оцінки судом у порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення згідно статті 378 КАС України. Натомість прийняття боржником рішення, яке не відповідає способу виконання, визначеному судом, не може бути підставою для висновку про фактичне виконання судового рішення у повному обсязі.
Інший підхід фактично означав би можливість припинення виконання судового рішення шляхом формального прийняття боржником рішення за результатами повторного розгляду заяви, незалежно від його відповідності вимогам, визначеним самим судовим рішенням. Це суперечило б принципу обов`язковості судового рішення та не забезпечувало б реального поновлення порушеного права особи, на захист якого таке рішення було ухвалено.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення Малинської міської ради від 25 квітня 2025 року № 1444, не може вважатися належним виконанням судового рішення від 24 грудня 2024 року у справі № 240/11626/24. Відтак підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у державного виконавця були відсутні.
Суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу апелянта, що у разі об`єктивної неможливості виконання судового рішення внаслідок встановлених законом обмежень на період дії воєнного стану Малинська міська рада не позбавлена можливості ініціювати перед судом питання про відстрочення виконання судового рішення в порядку, визначеному статтею 378 КАС України.
Отже, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни судового рішення не має.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Малинської міської ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 вересня 2026 року.
Головуючий Слободонюк М.В.
Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.