ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2026 р. Справа№ 911/436/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Горбасенка П.В.
Спаських Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)
заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»
на рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2026 (повний текст складено 22.05.2026)
у справі № 911/436/26 (суддя - Антоненко В.С.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»
про стягнення 1 291 241,39 грн.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача
- 1 100 000,00 грн. боргу за Договором постачання №20/25 від 02.01.2025;
- 147 878,56 грн. пені, нарахованої за період з 21.02.2025 по 16.02.2026;
- 28 994,78 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2025 по січень 2026 року;
- 14 368,05 грн. 3% річних, нарахованих за період з 21.02.2025 по 16.02.2026;
- всі понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.04.2026 у справі № 911/436/26 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» задоволено частково:
- стягнуто з відповідача на користь позивача 1 100 000,00 грн. основного боргу, 107 016,38 грн. пені, 14 292,43 грн. процентів річних, 28 994,78 грн. інфляційних втрат, 15 003,64 грн. судового збору, 18 397,62 грн. витрат на професійну правничу допомогу;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить:
- прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2026 по справі № 911/436/26 до розгляду та винести ухвалу про відкриття апеляційного провадження;
- розгляд справи проводити за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»;
- рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2026 по справі № 911/436/26 скасувати частково і змінити рішення на наступне:
« 1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38-А, ідентифікаційний код 33742752) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Руслана Шеремета, буд. 98, ідентифікаційний код 03793159)
- 1 100 000,00 грн. (один мільйон сто тисяч гривень нуль копійок) основного боргу;
- 73 939,28 грн. (сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 28 коп.) пені;
- 7 146,22 грн. (сім тисяч сто сорок шість гривень 22 коп.) 3% річних;
- 28 994,78 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні сімдесят вісім копійок) інфляційних втрат,
- 15 003,64 грн. (п`ятнадцять тисяч три гривні шістдесят чотири копійки) судового збору.
- 18 397,62 грн. (вісімнадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень шістдесят дві копійки) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Горбасенко П.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2026 у справі № 911/436/26 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2026 у справі № 911/436/26 залишено без змін.
08.07.2026 через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» надійшла заява про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЮГЕНЕРГОПРОМТРАНС» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «МАЯК» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2026 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Горбасенко П.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 у справі № 911/436/26:
- прийнято до розгляду заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26, розгляд якої ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання);
- встановлено іншим учасникам справи строк для подання пояснень щодо заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26 впродовж 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У період з 18.07.2026 по 17.08.2026 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала у щорічній відпустці.
Окрім цього, у період з 10.08.2026 по 17.08.2026, у період з 19.08.2026 по 23.08.2026 суддя Горбасенко П.В. перебував у щорічній відпустці.
Окрім цього, у період з 10.08.2026 по 14.08.2026, у період з 17.08.2026 по 21.08.2026 2026 суддя Гончаров С.А. перебував у щорічній відпустці.
Крім того, у період з 24.08.2026 по 26.08.2026 суддя Гончаров С.А. перебуває у щорічній відпустці.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 № 09.1-08/2291/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/436/26 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 24.08.2026 по 26.08.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 справа № 911/436/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.) справу № 910/143/26 для розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);
- у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);
- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи слідує, що:
- у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції складає 25 000,00 грн., остаточний розрахунок здійснених судових витрат та докази понесених витрат на професійну правничу допомогу (щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті) позивачем буде надано до суду додатково протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (том 1, а.с. 241);
- в судовому засіданні 07.07.2026 до закінчення судових дебатів представник позивача зазначив, що клопотання про розподіл судових витрат буде надано після ухвалення рішення (том 2, а.с. 15 зворот);
- заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26, до якої додані докази понесення витрат на правничу допомогу, надійшла до суду 08.07.2026, тобто у п`ятиденний строк після прийняття судом апеляційної інстанції постанови.
Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем, як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження факту понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії:
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Іванюком О.М. серії ЧК № 001542 від 01.11.2024 (том 1, а.с. 243);
- ордеру на надання правничої допомоги № 1165220 від 29.06.2026 (том 1, а.с. 244);
- Договору № 05/01/26 про надання правової допомоги від 05.01.2026, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» та адвокатом Іванюком О.М. (том 2, а.с. 32);
- Акту № 03 від 07.07.2026 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 05/01/26 про надання правової допомоги від 05.01.2026 (том 2, а.с. 33);
- платіжної інструкції № 2080 від 08.07.2026 на суму 4 000,00 грн. (том 2, а.с. 34).
Наданими позивачем документами підтверджено наступне.
Під час розгляду справи № 911/436/26 інтереси позивача представляв адвокат Іванюк Олександр Миколайович на підставі Договору № 05/01/26 про надання правової допомоги від 05.01.2026.
Колегією суддів встановлено, що Іванюк Олександр Миколайович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001542 від 01.11.2024.
В суді апеляційної інстанції правова допомога надавалася позивачу на підставі Договору № 05/01/26 про надання правової допомоги від 05.01.2026 (далі - Договір), укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» та адвокатом Іванюком О.М., відповідно до п. 1 якого передбачено, що адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу клієнту.
Відповідно до п. п. 6.1. Договору за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до фактично наданих послуг на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. При розрахунку загального розміру гонорару адвоката сторони узгодили проводити розрахунок виходячи із загальної кількості витраченого часу на виконання умов цього Договору. Вартість 1 години роботи адвоката становить 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень).
Відповідно до п. 9. Договору сплата гонорару/витрат провадиться клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок та/або готівкою та оприбутковується адвокатом.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №03 від 07.07.2026 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2026 №05/01/26 адвокатом було надано клієнту наступні послуги на загальну суму 4 000,00 грн.:
- ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги, складання тексту відзиву на апеляційну скаргу від 30.06.2026, подання відзиву до суду та стороні через кабінет електронного суду: кількість витраченого часу: 3 год. 00 хв., вартість: 3 000,00 грн.;
- подання заяви про участь в засіданні, підготовка та участь в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026: кількість витраченого часу: 1 год. 00 хв., вартість: 1 000,00 грн.
Вказаний акт підписано сторонами без претензій та зауважень.
Відповідно до платіжної інструкції 08.07.2026 №2080 Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» сплачено на користь адвоката Іванюка Олександра Миколайовича 4 000,00 грн. за послуги згідно рахунку № 03 від 07.07.2026 на виконання Договору про надання правової допомоги від 05.01.2026 №05/01/26.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Іванюком Олександром Миколайовичем послуг на заявлену до стягнення суму.
Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом апеляційної інстанції, слід зазначити таке.
Частинам 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідачем письмових заперечень проти розміру витрат на оплату правничої допомоги подано не було.
Колегія суддів зазначає про те, що саме відповідач повинен довести невідповідність заявленої позивачем до стягнення вартості послуг з юридичного супроводу в суді апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та обставинам справи, проте, як було зазначено, відповідачем письмових заперечень проти розміру витрат на оплату правничої допомоги подано не було. В свою чергу, колегією суддів не встановлено, що надання таких послуг є не доведеними, а їх вартість неспіврозмірною із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів зазначає про те, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним з ціною позову.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного між ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/1929/19 від 09.06.2022
Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок апелянта витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним з ціною позову.
Таким чином, заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26 колегією суддів задовольняється повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про відшкодування судових витрат у справі № 911/436/26 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38-А, ідентифікаційний код 33742752) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Руслана Шеремета, буд. 98, ідентифікаційний код 03793159) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
3. Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 25.08.2026.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді П.В. Горбасенко
Н.М. Спаських