Справа №200/18341/14-ц
Провадження №4-с/932/34/26
У Х В А Л А
про повернення скарги
06 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І., вивчивши матеріали скарги стягувача ОСОБА_1 , божник ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
В С Т А Н О В И В :
Скаржник звернулася до суду із вказаною скаргою 29.07.2026.
Предметом оскарження скаржник визначила бездіяльність державного виконавця, яка полягає у нездійсненні перерахунку заборгованості зі сплати аліментів в частині неврахування у доходи боржника отриманих процентів за депозитними вкладами.
Скаржник вказує, що про оскаржувану бездіяльність вона дізналася 27.06.2026 із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області від 25.06.2026.
Скаржник просить поновити строк на звернення до суду мотивуючи таке клопотання фактом подання первинної скарги до суду 07.07.2026 та її безпідставним поверненням.
У відповідності до ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
У постанові від 17.02.2026 у справі №577/69/24 Верховний Суд вказав «за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», слід дійти висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку суд врахував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.
Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо)».
Верховний Суд у постанові від 13.11.2025 у справі №718/4066/23 вказав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у передбачений законом строк або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено саме з поважних причин. В іншому випадку дії суду матимуть наслідком порушення права інших учасників спору, зокрема виконавця, дії якого оскаржуються, а також загальних засад судочинства (диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін).
Із скарги та долучених документів вбачається, що із заявою про перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів, а саме про врахування отриманих боржником процентів за депозитними вкладами, скаржник звернувся до державного виконавця ще 27.05.2026.
За приписами ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником.
При цьому стягувач зверталася із аналогічною заявою від 16.06.2026 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Також скаржник звернулася на урядовий контактний центр, при цьому скаржник вказає що таке звернення подане «недочекавшись відповіді ВДВС» на заяву про перерахунок розміру заборгованості.
Також слід врахувати, що в межах виконавчого провадження стягувач отримує регулярні платежі (заборгованість станом на 04.06.2026 відсутня) і має постійний доступ до матеріалів виконавчого провадження в Автоматизованій систему виконавчого провадження.
Описані обставини свідчать про те, що стягувачу не тільки мало бути відомо про незадоволення вимог її заяви, а й фактично було відомо про це ще на початку червня 2026 року.
Також стягувач мала можливість оскаржити відповідну бездіяльність до суду, про що свідчать її зверталася до інших установ.
Відтак десятиденний строк звернення до суду був пропущений ще в червні 2026 року і жодних поважних причин пропуску стягувач не наводить.
Тому подання первинної скарги 07.07.2026 не може бути підставою для поновлення строку на оскарження.
Крім того, ухвала суду від 21.07.2026, якою залишено без розгляду скаргу від 07.07.2026 оскаржена стягувачем в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні клопотання стягувача ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження.
Скаргу стягувача ОСОБА_1 , божник ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.І. Цитульський