Справа 200/18341/14-ц
Провадження 4-с/932/19/26
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
2 жовтня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Острянин В.В.,
учасники цивільного процесу:
стягувач/скаржник ОСОБА_1 (відсутня),
представник стягувача Погрібняк О.М.,
посадова особа дії/бездіяльність
якої оскаржуються ОСОБА_2 ,
боржник ОСОБА_3 (відсутній),
представник боржника Присенко О.Г. (в режимі ВКЗ),
розглядаючи у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорішена Богдана Сергійовича щодо неправильного визначення заборгованості зі сплати аліментів,
у с т а н о в и в:
Стягувач ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії/бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорішена Богдана Сергійовича щодо неправильного визначення заборгованості зі сплати аліментів в обґрунтування якої повідомила, що 29.04.2026 вона отримала відповідь Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.04.2026, якою орган ДВС фактично відмовився здійснити належний перерахунок заборгованості, залишив у силі позицію про відсутність заборгованості та надав новий розрахунок заборгованості станом на 29.04.2026. Ця скарга подана заявницею як нова уточнена редакція з урахуванням уже отриманої відповіді ДВС. Предмет скарги уточнюється: тепер оскаржується не лише попередня відсутність належного реагування, а й фактична відмова ДВС врахувати реальні доходи боржника, зокрема додаткову винагороду/грошове забезпечення за період воєнного стану та неправомірне підтримання розрахунку, яким заборгованість визначена як відсутня. Про порушення її прав у цій уточненій частині вона дізналася після отримання відповіді ДВС від 29.04.2026. Отже, строк звернення зі скаргою не пропущений. У разі якщо суд дійде іншого висновку щодо перебігу строку, просила поновити строк на подання цієї скарги, оскільки первинна скарга була подана до отримання відповіді, а нові істотні обставини та докази виникли саме після її отримання.
У скарзі просила суд визнати неправомірними дії та бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби Григорішена Богдана Сергійовича у виконавчому провадженні АСВП № 76040294, які полягають у неналежному розгляді заяви стягувача від 08.04.2026 року, нездійсненні належного, повного та об`єктивного перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, а також у підтриманні розрахунку, за яким заборгованість боржника ОСОБА_3 визначена як відсутня. Визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 29.04.2026 року у виконавчому провадженні АСВП № 76040294 в частині визначення заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів як відсутньої. Зобов`язати головного державного виконавця Григорішена Богдана Сергійовича або іншу уповноважену посадову особу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби, до компетенції якої належить усунення порушення, здійснити повний, об`єктивний і мотивований перерахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні АСВП № 76040294 за період з березня 2022 року по листопад 2022 року включно, з урахуванням фактичного доходу боржника, підтвердженого офіційними відомостями, зокрема довідкою за формою ОК-5, включно з грошовим забезпеченням, додатковою винагородою та іншими додатковими виплатами, які виплачувалися боржнику під час дії воєнного стану та підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів. При здійсненні перерахунку заборгованості провести розрахунок виходячи з розміру 1/3 частини від фактичного заробітку/доходу боржника, підтвердженого офіційними відомостями, за такі періоди: березень 2022 року: дохід боржника відповідно до довідки ОК-5 становив 96940 грн 21 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 26180 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 9443 грн 92 коп., нараховано 3147 грн 97 коп. Недонараховано: 23032 грн 03 коп.; квітень 2022 року: дохід боржника становив 97500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 26180 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 13731 грн 93 коп., нараховано 4577 грн 31 коп. Недонараховано: 21602 грн 69 коп.; травень 2022 року: дохід боржника становив 97500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 26180 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 13968 грн 93 коп., нараховано 4656 грн 33 коп. Недонараховано: 21523 грн 67 коп.; червень 2022 року: дохід боржника становив 97500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 26180 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 14071 грн 62 коп., нараховано 4690 грн 54 коп. Недонараховано: 21489 грн 46 коп.; липень 2022 року: дохід боржника становив 97500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 27440 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 14279 грн 22 коп., нараховано 4759 грн 74 коп. Недонараховано: 22680 грн 26 коп.; серпень 2022 року: дохід боржника становив 97 500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 27440 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 14332 грн 24 коп., нараховано 4777 грн 41 коп. Недонараховано: 22662 грн 59 коп.; вересень 2022 року: дохід боржника становив 97500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 27440 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 14332 грн 24 коп., нараховано 4777 грн 41 коп. Недонараховано: 22662 грн 59 коп.; жовтень 2022 року: дохід боржника становив 100500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 27440 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 14332 грн 24 коп., нараховано 4777 грн 41 коп. Недонараховано: 22662 грн 59 коп.; листопад 2022 року: дохід боржника становив 100500 грн 00 коп. Аліменти мали бути нараховані у розмірі 27440 грн 00 коп., однак розрахунок здійснено із суми 65416 грн 74 коп., нараховано 21805 грн 58 коп. Недонараховано: 5634 грн 42 коп.
Також, просила зобов`язати державного виконавця при здійсненні перерахунку врахувати розмір аліментів, визначений виконавчим документом, - 1/3 частини заробітку / доходу боржника, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів, із застосуванням передбаченої законом максимальної межі - десять прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку - у тих місяцях, де така межа підлягає застосуванню. Зобов`язати державного виконавця надати стягувачу належний письмовий розрахунок заборгованості, із зазначенням за кожен місяць: фактичного доходу боржника, джерела інформації про такий дохід, бази для нарахування аліментів, розміру аліментів, що підлягали сплаті, фактично сплачених сум, а також суми заборгованості/недоплати.
Після відкриття провадження і призначення скарги до розгляду представником боржника ОСОБА_3 - Присенко О.Г. до суду подане клопотання про залишення скарги без розгляду, в якій представник стверджувала, що у 2026 році скаржниця неодноразово зверталась до суду із аналогічними скаргами щодо тих самих обставин. Так, двічі судом було відмовлено у відкритті провадження та повернуто скаргу у зв`язку з недотриманням процесуальних вимог, а саме - через недолучення постанови про відкриття виконавчого провадження та ідентифікатора доступу до матеріалів виконавчого провадження. На ухвалу суду від 22.12.2025 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу та згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09.03.2026 відкрите апеляційне провадження, рішення по справі не прийнято. Попри це, скаржниця повторно звертається до суду втретє із фактично тотожними вимогами. Одночасно триває апеляційний перегляд попередньої процесуальної ухвали від 22.12.2025, а скаржниця ініціює нове провадження щодо того самого предмета спору. Такі дії суперечать принципам процесуальної економії, правової визначеності та недопустимості паралельного розгляду тотожних вимог. Скарга фактично стосується тих самих обставин та того самого розрахунку. Зі змісту скарги вбачається, що скаржник повторно оскаржує той самий порядок нарахування аліментів, той самий період та ті самі дії (бездіяльність) виконавця. У своїй скарзі скаржниця оскаржує розрахунок, який вона отримала 29.04.2026, однак фактично оскаржує невчинення доплат/перерахунку у 2022 році, минулі розрахунки та дії виконавця у попередні періоди, а не сам новий розрахунок як окремий виконавчий акт. Отже, формально розрахунок від 29.04.2026 нею було використано лише як привід для повторного звернення, але предмет спору залишився тим самим. Новий розрахунок не відновлює строк на оскарження старих дій. Просила скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорішена Богдана Сергійовича залишити без розгляду.
Позицію представника боржника підтримав головний державний виконавець Григорішен Б.С.
Представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 проти клопотання заперечив, стверджуючи, що в інших провадженнях були інші періоди та суми стягнення. Ця скарга містить інші суми стягнення і інші терміни.
Вислухавши учасників провадження, дослідивши отримані для перевірки інформації, повідомленої у клопотанні про залишення скарги без розгляду, матеріали, суд доходить наступних висновків.
За обставинами справи стягувач ОСОБА_1 звернулася із скаргою на дії/бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорішена Богдана Сергійовича щодо неправильного визначення заборгованості зі сплати аліментів. Скарга подана у порядку, встановленому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у межах виконавчого провадження №76040294. Сторонами у справі залучені боржник ОСОБА_3 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Григорішена Богдана Сергійовича. Предметом скарги у цій справі є вимоги про визнання неправомірним застосований державним виконавцем принцип розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та скасування розрахунку заборгованості за період з березня до листопада 2022 року включно з урахуванням фактичного доходу боржника, підтвердженого офіційними відомостями, зокрема довідкою за формою ОК-5, включно з грошовим забезпеченням, додатковою винагородою та іншими додатковими виплатами, які виплачувалися боржнику під час дії воєнного стану та підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів. Правовими підставами для звернення до суду заявниця навела вимоги статей 2, 18, 71, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», статей 81, 195 Сімейного кодексу України, постанови КМУ № 146. Фактичними підставами для звернення із скаргою вказала наявність спору щодо бази нарахування аліментів за 2022 рік, який нею та державним виконавцем розраховується по різному.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не лише, але і в цій нормі права законодавцем закладений принцип недопустимості паралельного розгляду тотожних вимог. Він полягає у забороні одночасного розгляду судами кількох спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Головна мета принципу - забезпечити процесуальну економію, уникнути ухвалення суперечливих судових рішень та запобігти зловживанню сторонами своїми процесуальними правами.
Про можливість застосування для вирішення процесуальних питань при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, норм права, передбачених для вирішення процесуальних питань у позовному провадженні, зазначено численною судовою практикою і відповідними роз`ясненнями постанов пленумів Верховного Суду України, зокрема у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України у період дії ЦПК України 1963 року від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»; у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»; у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.07.2020 у справі № 488/3753/17-ц, провадження № 61-17011сво19.
На запити суду керівником апарату Шевченківського районного суду міста Дніпра надана інформація, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра (головуючий суддя Рибкін О.А.) перебуває справа № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25.
З інформації головуючого у справі № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25 та копії скарги вбачається, що вказане провадження ініційоване ОСОБА_1 . Сторонами у справі визначені Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Ковтюх Єлизавети Євгеніївни, боржник ОСОБА_3 .
Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) після реорганізації має назву Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Головний державний виконавець Григорішен Богдан Сергійович в судовому засіданні повідомив, що матеріали виконавчого провадження №76040294 з виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 12.12.2014, наразі, перебувають в його провадженні, ОСОБА_5 звільнена з органів державної виконавчої служби.
Предметом розгляду скарги у справі № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25 є скасування розрахунку заборгованості по аліментах, взявши за базу нарахування данні про доходи з Довідки ОК-5, не лише, але і за період з березня до листопада 2022 року включно, нарахувавши заборгованість у розмірі 1/3 частини від фактично отриманих доходів (включаючи додаткову винагороду) відповідно до рішення суду, що діяло у вказаний період, підтвердженого довідкою ОК-5; зобов`язати державного виконавця надати довідку-розрахунок, яка відображатиме реальну суму заборгованості, що утворилася внаслідок несплати аліментів з додаткової грошової винагороди військовослужбовця.
Правовими підставами для звернення до суду із скаргою у справі № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25 заявниця навела вимоги постанови КМУ № 146 від 26.02.1993, статей 18, 73, 74 ЗУ «Про виконавче провадження». Фактичними підставами для звернення із скаргою вказала наявність спору щодо бази нарахування аліментів, в тому числі за 2022 рік, який нею та державним виконавцем розраховується по різному.
Тобто, у справі № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25, яка перебуває на розгляді Шевченківського районного суду міста Дніпра і надійшла до суду 19.12.2025 та у цій справі, яка має № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/19/26 і надійшла до суду 08.05.2026, є тотожними сторони, предмет і підстави звернення. Вимоги у скарзі, яка має № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25 розповсюджені на ширший період, але у повній мірі охоплюють заявлений період у цій скарзі. Предметом і однієї, і другої скарги є вимога про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з березня 2022 року до листопада 2022 року у спосіб, який заявниця заявляє, як правильний. Спосіб розрахунку заборгованості по аліментах за вказаний період, заявлений скаржницею та державним виконавцем, не змінився, є тотожним у двох скаргах, Тотожними є і підстави звернення.
Суд не може погодитися із позицією сторони стягувача, що із отриманням на нове звернення розрахунку, в якому не змінився принцип нарахування за вже раніше обрахований період, виникають нові підстави для ініціювання нового судового провадження, оскільки така позиція не відповідає вимогам процесуального законодавства і порушує принцип недопустимості паралельного розгляду тотожних вимог. В цьому випадку, на думку суду, представник стягувача ототожнює поняття «однакові» вимоги і підстави позову/заяви із поняттям «аналогічні» вимоги і підстави позову/заяви. Суд же виходить із характеру та змісту заявлених вимог, які по своїй суті співпадають із вимогами скарги у справі № 200/18341/14-ц, провадження № 4-с/932/54/25.
За приведених умов, керуючись пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України, суд вважає необхідним скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорішена Богдана Сергійовича щодо неправильного визначення заборгованості зі сплати аліментів залишити без розгляду.
За відсутності підстав для розгляду цієї скарги відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України, на думку суду, виключається обов`язок здійснювати правову оцінку доводам сторони боржника з приводу порушення, чи ні стороною стягувача строку на звернення із питанням про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця до суду.
Керуючись ст. 255, 260-261, 268, 353 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорішена Богдана Сергійовича щодо неправильного визначення заборгованості зі сплати аліментів залишити без розгляду, оскільки у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2026.
Суддя Т.О. Коваленко