Справа № 127/7557/26
Провадження № 22-ц/801/2439/2026
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.
Доповідач :Войтко Ю. Б.
УХВАЛА
27 серпня 2026 року Справа № 127/7557/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з цивільних справ Войтка Ю. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрина Ніна Володимирівна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року у справі № 127/7557/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , про визнання права власності на транспортний засіб,
встановив :
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрина Н. В., на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року в указаній цивільній справі.
Частиною четвертою статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, крім іншого, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
При наданні оцінки дотриманню особою, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, вимог статті 356 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє сплату судового збору у відповідному розмірі (стаття 4 Закону №3674-VI) та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону №3674-VI).
Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Невиконання такого обов`язку є підставою для ухвалення судового рішення про залишення позовної заяви без руху зі встановленням строку для усунення таких недоліків.
Всупереч зазначеній нормі апелянтом такі документи до скарги не додано, судовий збір згідно вимог Закону №3674-VI не сплачено.
Натомість апелянт до апеляційної скарги додав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаюсь на його матеріальний стан, пов`язаний із отриманням мінімальної зарплати, з якої сплачує аліменти на утримання двох дітей та колишньої дружини. При цьому усі коши зароблені позивачем, в тому числі бойові, оскільки він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, були перераховані відповідачу, відтак, ОСОБА_1 не має заощаджень. Крім того на утриманні позивача перебувають батьки пенсіонери-інваліди.
Заявлене апелянтом клопотання не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Положеннями статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону №3674-VI, суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, суд зауважує, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Як роз`яснено у пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що хоча і отримує стабільний дохід у вигляді зарплати, проте її розмір є мінімальним, оскільки він сплачує аліменти на утримання двох дітей та колишньої дружини. При цьому усі коши зароблені позивачем, в тому числі бойові, оскільки він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, були перераховані відповідачу, відтак, ОСОБА_1 не має заощаджень. Крім того на утриманні позивача перебувають батьки пенсіонери-інваліди, тому на даний час він немає можливості сплатити судовий збір.
З копії довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 30.07.2026, вбачається, що з 11 вересня 2025 року по 30 червня 2026 року заявник отримав дохід в розмірі 81 900 грн, також з нього утримані аліменти згідно з постановами ВП №53410496 від 01.01.2026 в сумі 10 536 грн, ВП №77821012 від 30.10.2025 в сумі 11 835,75 грн, ВП №79000446 від 25.09.2025 в сумі 27 252,01 грн.
Крім того, ОСОБА_1 надав довідку по ВП №79000446 про відсутність у нього заборгованості зі сплати аліментів, копії Довідки до Акта огляду МСЕК про наявність в ОСОБА_4 другої групи інвалідності та пенсійного посвідчення ОСОБА_5 , який отримує пенсію по інвалідності третьої групи, копію виписки КП «Калинівської ЦРЛ» КМП із медичної картки ОСОБА_1 про проведені оперативні втручання, копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2024 про звільнення з військової служби, довідку військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2025 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, копію виписки АТ «Приватбанк» з рахунку ОСОБА_2 .
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Посилання на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону №3674-VI, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
За таких обставин, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим, надані на його підтвердження докази, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, враховуючи ціну позову 377 935 грн, у цій справі за подання до суду першої інстанції позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 3 779,35 грн, не зважаючи на спосіб та порядок подання позовної заяви.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону 3674-VI ставки судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у такому розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі через систему «Електронний суд», апеляційним судом при розрахунку судового збору застосовується положення частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі становить 4 535,22 грн (3 779,35 грн х 150% х 0,8).
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 535,22 грн та надати Вінницькому апеляційному суду платіжний документ про оплату вказаних витрат для приєднання до матеріалів справи, які перерахувати за такими реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок №[рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями частини першої та третьої статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків цієї скарги, шляхом подання до апеляційного суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 4 535,22 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині недоліків щодо сплати судового збору скарга буде вважатись неподаною та їй повернута.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрина Ніна Володимирівна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року в указаній справі - залишити без руху, надавши скаржнику строк сім днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
В іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко