ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 688/6043/25
Провадження № 22-ц/820/1475/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Корніюк А.П., П`єнти І.В.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.,
з участю позивача та його представника,
відповідача та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року, суддя Березюк О.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,
встановив:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами в сумі 549093,70 грн на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утворилася за період з 23 листопада 2021 року по 05 червня 2025 року в межах виконавчого провадження №78262102, відкритого на підставі судового наказу №688/3669/21 від 07 грудня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох спільних неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказував, що будучи військовослужбовцем, у зв`язку з виконанням службових обов`язків тривалий час перебував у відрядженнях, однак постійно матеріально забезпечував сім`ю, добровільно перераховуючи грошові кошти на банківський рахунок відповідачки.
В червні 2025 року йому стало відомо, що Шепетівським відділом державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі звернення відповідача, 04 червня 2025 відкрито виконавче провадження №78262102, на виконання судового наказу №688/3669/21 від 07 грудня 2021 року Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В межах даного виконавчого провадження йому було нараховано заборгованість за аліментами, починаючи з 23 листопада 2021 року по 05 червня 2025 року в сумі 549093,70 грн.
В той же час, в період з 01 жовтня 2021 року по 12 червня 2025 року ним було перераховано відповідачці 2735570,47 грн на утримання сім`ї.
Оскільки здійснені ним перекази значно перевищують суму нарахованої заборгованості по сплаті аліментів, тому відсутні правові підстави для її можливого стягнення в судовому порядку.
Посилаючись на положення ст. 197 СК України, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася у межах виконавчого провадження №78262102.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
У мотивувальній частині рішення суд вказав на відсутність у справі доказів на підтвердження обставин для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Посилання позивача на добровільне перерахування грошових коштів на утримання дочки на користь відповідачки не підтверджує, що всі перераховані ним на банківський рахунок відповідачки грошові кошти були саме аліментними платежами та підлягали зарахуванню в рахунок виконання аліментного обов`язку.
Позивач не довів наявності виняткових обставин, передбачених ст. 197 СК України, які є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів скарги зазначив, що суд першої інстанції не перевірив обставини справи та не врахував доводів, на які він посилався як на підставу задоволення своїх вимог.
Зокрема, судом не надано належної правової оцінки тій обставині, що в період з січня 2021 року по квітень 2025 року ним проведено багато перерахувань власних грошових коштів на картковий рахунок відповідачки, що становить майже всю суму його грошового утримання за відповідний період.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила проти доводів скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В суді позивача та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, підтримали оскаржуване судове рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що з 20 лютого 2015 року по 14 липня 2025 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року у справі №688/3669/21, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
04 червня 2025 року, на підставі судового наказу №688/3669/21 від 07 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Шепетівського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юзвишеною Н.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78262102.
05 червня 2025 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку було направлено до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою №801/487/5218/пс від 31 липня 2025 року про перерахунок заборгованості по аліментах, виданою в/ч НОМЕР_1 , розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментах в період з 23 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року становив 549093,70 грн.
20 серпня 2025 року позивач звернувся до Шепетівського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області із заявою про зарахування грошових коштів, які перераховані ним на рахунок відповідача в період з січня 2022 року по квітень 2025 року, як сплату аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, яка нарахована в межах виконавчого провадження №78262102.
Інформаційним листом Шепетівського ВДВС у Шепетівському району Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №60202/09 від 26 серпня 2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у звільненні від сплати заборгованості по аліментах. При цьому зазначено, що під час перевірки/розгляду наданих боржником виписки по рахунку від 12 червня 2025 року №GSQND9KCTH1RUP6J за період з 16 січня 2022 року по 26 січня 2025 року в коментарях до платежу/призначення платежу жодного разу не зазначено призначення «аліменти». У виконавчому провадженні відсутні також й інші об`єктивні дані про те, що сплачені боржником кошти мали призначення саме аліментних виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ст. 141 СК України).
У ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст. 8 СК України передбачено, що якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні аналогічних спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти сплачуються на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
У постанові Великої Палати Верховного від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, з 23 листопада 2021 року по 03 червня 2025 року включно, в тому числі на час отримання ОСОБА_2 судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , сторони проживали разом однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки притаманні подружжю, від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дочка ОСОБА_4 проживала зі своїми батьками та перебувала на їхньому повному утриманні, що вказує на добровільну сплату позивачем аліментів на утримання дитини, з чим ОСОБА_2 повністю погодилась, оскільки протягом більш як трьох років отримала від ОСОБА_1 на свій банківський картковий рахунок кошти в загальному розмірі 2735570,47 грн, якими самостійно розпорядилася. При цьому, вона не пред`являла до виконання виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, що також підтверджує обставини щодо проживання сторін вказаний період єдиною сім`єю, повне забезпечення позивачем матеріальних потреб сім`ї, в тому числі і потреб дочки ОСОБА_4 , і відповідно, відсутності у ОСОБА_2 потреби в отриманні призначених судом аліментів на утримання дитини.
При цьому, як слідує з пояснення ОСОБА_2 в суді, сторони дійсно проживали однією сім`єю протягом 2021-2025 років, оскільки вважали, що їх сімейні стосунки можуть бути збережені, і в цей період вона не потребувала аліментів на утримання дитини від ОСОБА_1 .
Зазначені вище обставини мають істотне значення для справи, оскільки є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами на підставі ст. 197 СК України (постанова Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі №519/970/21).
Посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що перераховані їй ОСОБА_1 кошти були спрямовані на забезпечення майнових інтересів виключно останнього, а не в інтересах сім`ї колегія суддів відхиляє, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, відповідач визнала, що отримувала кошти на належний їй банківський картковий рахунок та переводила у готівкові кошти.
Відсутність у реквізитах грошових переказів, проведених ОСОБА_1 протягом 2021-2025 років, вказівки на призначення платежів саме для сплати аліментів, за встановлених вище обставин щодо спільного проживання сторін як сім`ї, є підтвердженням дійсності перерахування цих коштів (2735570,47 грн), саме на потреби та на утримання сім`ї, якими ОСОБА_2 розпоряджалася самостійно.
Суд першої інстанції належним чином не дослідив надані сторонами докази та не надав їм належної правової оцінки, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, нарахованими на підставі судового наказу №688/3669/21, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 07 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, в сумі 549093 грн. 70 коп., за період з 23 листопада 2021 року по 03 червня 2025 року включно.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.П. Корніюк
І.В. П`єнта