УХВАЛА
02 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 688/6043/25
провадження № 61-12563ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами в сумі 549 093,70 грн на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утворилася за період з 23 листопада 2021 року по 05 червня 2025 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого на підставі судового наказу від 07 грудня 2021 року № 688/3669/21.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2026 року скасовано та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, задоволено.
Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами, нарахованими на підставі судового наказу № 688/3669/21, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 07 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, в сумі 549 093,70 грн за період з 23 листопада 2021 року по 03 червня 2025 року включно.
У вересні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року у вказаній справі, у якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі представник заявниці зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах)
Однак, представником заявниці у касаційній скарзі не визначено конкретні норми матеріального права, які були застосовані судом апеляційної інстанції неправильно, не аргументовано, у чому саме полягало неправильне застосування судами тих чи інших приписів права, натомість описано фактичні обставини справи, вказавши на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2026 у справі № 761/26311/23, не зазначивши при цьому, який саме висновок, викладений у вказаній постанові Верховного Суду не застосовано апеляційним судом в оскаржуваній постанові, що в цілому не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідачки із наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням вищевказаної підстави касаційного оскарження та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Узагальнюючи наведене, оскільки заявницею не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков